П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 360/371/16-ц

Номер провадження 22-ц/824/4128/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Саліхова В.В., Шахової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Іваницької О. В.,

вивчивши апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима Вячеславовича на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 21 грудня 2018 року, постановлену під головуванням судді Унятицького Д.Є., у справі за скаргою ОСОБА_3 на постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна; стягувач - Публічний акціонерний банк «Укрсоцбанк», за заявою ОСОБА_3 про компенсацію судових витрат,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Бородянського районного суду Київської області зі скаргою про визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу місто Київ Корольова Вадима Вячеславовича щодо відкриття виконавчого провадження та арешту майна боржника, просив скасувати постанову від 28 вересня 2018 року ВП №57318136 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №360/371/16-ц, виданого 13 квітня 2018 року Бородянським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 609 874 грн. 58 коп. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 9 148 грн. 12 коп. Крім того, скасувати постанови від 09 жовтня 2018 року та 10 жовтня 2018 року про арешт майна боржника.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 06 грудня 2018 року провадження за скаргою ОСОБА_3 закрито.

У грудні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про стягнення з приватного виконавця Корольова В.В. витрат на правничу допомогу в розмірі 4 500 грн.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 21 грудня 2018 року заяву ОСОБА_3 про компенсацію судових витрат - задоволено, стягнуто з приватного виконавця Корольова В.В. на користь ОСОБА_3 на відшкодування його витрат на правничу допомогу 4 500 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, 16 січня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим В.В. направлено апеляційну скаргу, в якій останній просив скасувати ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 21 грудня 2018 року та ухвалити нове судове рішення про відмову ОСОБА_4 в компенсації судових витрат.

Апеляційну скаргу мотивував тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки в даному випадку суд закрив провадження у зв'язку з відсутністю предмету спору, а чинним законодавством України не передбачено стягнення витрат на правову (правничу) допомогу з відповідача чи заінтересованої особи на користь позивача.

Крім того, посилання суду першої інстанції на ті обставини, що провадження за скаргою ОСОБА_3 закрито у зв'язку з вчиненням приватним виконавцем дій, внаслідок яких вимоги скаржника фактично задоволені, не відповідають обставинам справи, оскільки оскаржувана ухвала не містить встановлення чи дослідження судом факту протиправних дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва КорольоваВ.В. щодо відкриття виконавчого провадження та арешту майна боржника.

Крім того, станом на час закриття провадження у справі №360/371/16-ц виконавче провадження №57318136 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» на виконання виконавчого листа №360/371/16-ц,- закрито, арешти, накладені приватним виконавцем - відсутні.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 січня 2019 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду в судове засідання з повідомленням учасників справи.

14 лютого 2019 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив представника ОСОБА_3 - адвоката Уманця С.Г., з підтвердженням направлення його копії учасникам справи, з якого вбачається наступне.

У зв'язку з порушенням прав боржника у виконавчому провадженні, останній був змушений звернутись за наданням професійної правничої допомоги. Разом із поданням скарги, боржником було подано орієнтовний розрахунок витрат, які він очікував понести у зв'язку з розглядом скарги. На підтвердження понесених витрат надано підтверджуючі документи, а саме: додатковий договір №1 до договору про надання правової допомоги від 24 жовтня 2018 року, акт наданих послуг та квитанцію №0001 від 04 грудня 2018 року. Жодних заперечень щодо не співмірності витрат на правничу допомогу приватним виконавцем заявлено не було.

В ході розгляду скарги, приватний виконавець надав суду докази про те, що виконавче провадження завершене, а чинність арешту майна боржника припинена.

У даному випадку, відновлення прав боржника відбулось вже після звернення до суду зі скаргою та проведення двох судових засідань за участю представника боржника. Тобто, понесення витрат на правничу допомогу адвоката є обґрунтованим.

Суд першої інстанції вірно застосував саме ч.3 ст.142 ЦПК України, згідно якої у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. Отже, в матеріалах справи відсутня заява позивача про відмову від скарги, в той же час представник позивача не підтримав вимог скарги у зв'язку з їх задоволенням заінтересованою особою.

У судовому засіданні представник АТ «Укрсоцбанк» підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов В.В., ОСОБА_3 та/або його представник у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України розглянути справу за відсутності нез'явившихся осіб.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи представника АТ «Укрсоцбанк», з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про компенсацію судових витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що провадження за скаргою ОСОБА_3 закрито у зв'язку з вчиненням приватним виконавцем дій, внаслідок яких вимоги скаржника фактично задоволені, а тому він має право на відшкодування своїх витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до частин 2-4 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною третьої статті 142 ЦПК України встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У даному випадку, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході перегляду оскаржуваної ухвали, ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою про визнання дій приватного виконавця протиправними та скасування постанови останнього про відкриття виконавчого провадження та постанов про арешт майна боржника. Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 06 грудня 2018 року провадження за скаргою ОСОБА_3 закрито у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки в ході розгляду судом першої інстанції справи було встановлено, що виконавче провадження №57318136 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості - закрито, арешти, накладені на майно - відсутні.

З наведених вище обставин, можна дійти висновку, що ОСОБА_3 не відмовлявся від своєї скарги, а суд закрив провадження у справі саме у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Крім того, встановлено, що зверненню до суду зі скаргою на дії приватного виконавця передувало укладення між ОСОБА_3 та Адвокатським об'єднанням «ЮСТІС» договору №10 від 24 жовтня 2018 року про надання правової допомоги, згідно п.1.1. якого АО «ЮСТІС» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_3 правову допомогу у справі за скаргою на постанову приватного виконавця Корольова В.В. про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника.

Разом з поданням скарги, ОСОБА_3 було подано орієнтовний розрахунок витрат, які він очікував понести у зв'язку з розглядом скарги. На підтвердження понесених судових витрат подано додатковий договір №1 до договору про надання правової допомоги від 24 жовтня 2018 року, акт наданих послуг та квитанцію №0001 від 04 грудня 2018 року, які свідчать про те, що витрати на професійну правничу допомогу склали 4 500 грн.

Таким чином, враховуючи, що в ході розгляду скарги приватним виконавцем надано докази тих обставин, що виконавче провадження завершене, чинність арешту майна боржника - припинена, суд закрив провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, є правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для присудження стягнення понесених ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч.3 ст.142 ЦПК України.

У даному випадку, відновлення прав боржника відбулось після звернення останнього до суду з відповідною скаргою.

Доводи апеляційної скарги про те, що скаргу не було задоволено ні фактично, ні юридично, незаконність дій приватного виконавця встановлено не було, є необґрунтованими та відхиляються колегією суддів, оскільки відкриваючи провадження за скаргою ОСОБА_3 суд пересвідчився, що між сторонами виник спір, крім того, суд не відмовив у задоволенні скарги по суті та не закрив провадження у зв'язку з необґрунтованістю вимог заявника.

Таким чином, проаналізувавши вимоги процесуального закону, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи, що постановлена судом ухвала є законною та обґрунтованою, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима Вячеславовича - залишити без задоволення.

Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 21 грудня 2018 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повне судове рішення складено 06 березня 2019 року.

Суддя-доповідач: І.М.Вербова

Судді: В.В. Саліхов

О.В.Шахова