Справа № 1-202/2009

В  И  Р  О  К

І  М  Е  Н  Е  М            У  К  Р  А  Ї  Н  И

    30 грудня 2009 року Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді  -                          Шитченко Н.В.,

при секретарі             -                        Борисенко О.І.,

за участю прокурора -                        Данішевського В.Б.,

підсудного                   -                      ОСОБА_1,              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, виконавчого директора ДП "Левона-С", що мешкає АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1, обіймаючи посаду виконавчого директора ДП "Левона-С" з правом прийняття та звільнення з роботи, розташованого за місцем виробничої діяльності в с. Черниш, Чернігівського району та області, грубо порушуючи ст.ст. 24, 29, 189, 191, 42 КЗпП України, використовував працю неповнолітніх ОСОБА_2 – з 10 вересня 2009 року по 30 жовтня 2009 року та ОСОБА_3 – з 9жовтня 2009 року по 30 жовтня 2009 року без укладання трудових договорів у письмовій формі, не проінформував їх під розписку про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих факторів, не ознайомив з правилами внутрішнього трудового розпорядку, не проінструктував з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони, не вів спеціальний облік працівників, які не досягли 18 років, не забезпечив ведення щодо них трудових книжок та прийняв на роботу без попереднього медичного огляду, чим позбавив потерпілих передбачених ст.ст. 253-256 КЗпП України соціальних гарантій.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину винним себе визнав повністю, пояснивши, що обіймає посаду виконавчого директора ДП „Левона-С”, наділений правом прийняття та звільнення осіб на роботу. Знаючи про необхідність дотримання вимог трудового законодавства при прийнятті на роботу неповнолітніх осіб, а також особливого режиму їх трудової діяльності, не виконав передбачених КЗпП України вимог і прийняв неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2, будучи обізнаним про їх вік, без укладання трудових договорів у письмовій формі, а також  не проінформував їх під розписку про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих факторів, не ознайомив з правилами внутрішнього трудового розпорядку, не проінструктував з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони, не вів спеціальний облік працівників, які не досягли 18 років, не забезпечив ведення щодо них трудових книжок та прийняв на роботу без попереднього медичного огляду, оскільки їх робота в ДП „Левона-С” була нетривалою. Щиро каявся, пояснюючи, що інших порушень трудового законодавства не допустить.

Допитавши підсудного, суд вважає недоцільним дослідження зібраних стосовно нього доказів, оскільки учасниками судового розгляду фактичні обставини даної справи не оспорюються.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 2 ст. 172 КК України, як грубе порушення законодавства про працю, вчинене щодо неповнолітніх.

    Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

    Обставин, що обтяжують покарання підсудному, не встановлено.

    ОСОБА_1 є раніше не судимим, до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно.

    Згідно наданих Чернігівським обласним наркологічним диспансером, Чернігівською обласною психоневрологічною та Чернігівською центральною районною лікарнями довідок, на обліку у лікаря нарколога та психіатра підсудний не перебуває. (а.с. 112-114)

      Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують, дані, що характеризують особу, і вважає, що підсудному має бути призначено покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів – у межах санкцій відповідної статті Кримінального кодексу України у виді штрафу.

    Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

    Цивільний позов не заявлено.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України, і призначити йому за даний злочин покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) грн.

    Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити без змін - підписку про невиїзд.

    На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

     Суддя                                                                                                        Н.В. Шитченко