№ 2-1904/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 грудня 2009 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Костромітіної О.О.,
при секретарях Резіній Ю.І., Больсуновій Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася при наступних обставинах. 21 лютого 2009р. приблизно о 18-30 год відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 2103, д/н 32176ЕВ, рухався по вулиці Набережній в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, при цьому не обрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки, та при виникненні перешкоди не зміг впоратися з керуванням, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням позивача ОСОБА_1, що належить останньому на праві власності. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. В діях винуватого водія ОСОБА_2 наявне порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України, за що він постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03.03.2009р. притягнутий до адміністративної відповідальності. Страховик ОСОБА_2 - Страхова компанія «ВУСО» відшкодувала позивачеві спричинену внаслідок ДТП матеріальну шкоду, але за винятком визначеної експертною оцінкою величини втрати товарної вартості (далі за текстом – ВТВ) його автомобіля у розмірі 3369,44грн. І цю суму позивач просить стягнути з безпосереднього заподіювача спричиненої шкоди - водія ОСОБА_2 Крім того, переслідуючи мету відновлення своїх прав позивач був змушений оцінити обсяг заподіяної шкоди, у зв"язку з чим оплатив роботу автотоварознавчого спеціаліста в розмірі 400 грн., які просить відшкодувати за рахунок відповідача ОСОБА_2 До того ж, ОСОБА_1 заявив вимоги про відшкодування моральної шкоди, зазначаючи, що в момент ДТП в його автомобілі знаходились дружина і дитина, які отримали сильний переляк; посилався на тривале перебування в стані нервової напруги через неможливість користуватися своїм автомобілем та жити і працювати в звичних умовах, що потягло змушену зміну у побуті. Спричинену немайнову шкоду він оцінює у сумі 2000 грн., яку просив стягнути з відповідача ОСОБА_2, поряд із понесеними судовими витратами по справі.
В ході судового розгляду справи позивачем було уточнено позовні вимоги, у якості співвідповідача залучено Закрите акціонерне товариство "СК "ВУСО" (далі за текстом - ЗАТ "СК "ВУСО”, страхова компанія). В остаточній редакції позовні вимоги пред’явлені до ОСОБА_2 і ЗАТ "СК "ВУСО" та зводяться до наступного: стягнути у відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_2 – 3769,44 грн. (величина втрати товарної вартості автомобіля, не відшкодована страховою компанією, у сумі 3369,44грн., та оплата роботи спеціаліста-автотоварознавця у сумі 400грн.), витрати за надання правової допомоги, судовий збір та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 347 грн.; стягнути з ЗАТ "СК "ВУСО" у відшкодування моральної шкоди – 2500 грн.
В судовому позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3, підтримуючи позовні вимоги в остаточній редакції в повному обсязі, надали пояснення аналогічні тим, що викладені у змісті позовної заяви. Зазначили, що страховою компанією заподіяна позивачеві застрахованою особою ОСОБА_2 моральна шкода не відшкодовувалась. Просили задовольнити позов в кінцевій редакції в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні, не визнаючи пред’явлений позов, не оспорюючи вини відповідача у ДТП, пояснювали, що розмір матеріальної шкоди в сумі 3369,44 грн., визначений експертною оцінкою є необґрунтованим і таким, що не може бути використано судом як доказ, оскільки спеціалістом ОСОБА_5, який не є судовим експертом і не попереджався в установленому порядку про кримінальну відповідальність, при проведенні оцінки не були витребувані докази проведення якісного ремонту. Зазначали, що позивачем не надано доказів в підтвердження понесення витрат на оплату експертної оцінки в сумі 400 грн. Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди вважають необґрунтованими, оскільки позивач заявляє їх від імені своїх дружини та дитини. Втім, поряд із запереченнями проти позову, просили зменшити розмір матеріальної шкоди, оскільки у відповідача нещодавно народилася дитина, на утримання якої разом із іншим утриманцем непрацездатною дружиною він сплачує аліменти, а також він отримав виробничу травму із втратою двох фаланг на руці. Крім того, витрати по оплаті правової допомоги вони також вважають необґрунтованими та такими, що не підлягають стягненню, оскільки відповідно до ст. 84 ЦПК України їх несуть сторони без компенсації іншою стороною.
Представник відповідача - ЗАТ "СК "ВУСО", будучи повідомленим належним чином про дату і час розгляду справи, в судове засідання не прибув, надавши клопотання про вирішення спору у його відсутність. Страховою компанією надані письмові заперечення (а.с. 67) наступного змісту. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ЗАТ «СК «ВУСО» згідно із полісом № ВС/3297451 від 15.02.2009р. Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи. 09.06.2009р. потерпілому ОСОБА_1 було сплачено страхове відшкодування за його пошкоджений автомобіль у розмірі 18 839,08 грн. Згідно із чинним законодавством страхова компанія не відшкодовує величину втрати товарної вартості пошкодженого у ДТП автомобіля. Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди СК "ВУСО" вважає безпідставними та не підтвердженими доказами щодо тих обставин, які передбачені п. 3 ст. 22 наведеного Закону і п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, а саме відчуття фізичного болю та страждань, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. Оскільки зазначені обставини не мали місця, позивач зазнав моральної шкоди лише в результаті пошкодження його майна, моральна шкода не підлягає відшкодуванню страховою компанією. Адміністрація страхової компанії просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог, пред"явлених до ЗАТ «СК «ВУСО».
Допитаний в судовому засіданні у якості спеціаліста автотоварознавець ОСОБА_5 зазначив, що величина втрати товарної вартості транспортного засобу є складовою частиною матеріальної шкоди, а згідно із звітом вона розрахована окремо в розмірі 3369,44грн., без врахування відновлювального ремонту. В розрахунках він використовує вартість оригінальних деталей, які надаються офіціальним дилером на офіціальному бланку. При проведенні експертної оцінки пошкоджень автомобіля позивача він ознайомлювався з технічним паспортом на автомобіль, рахунками з СТО та іншими документами, що можуть бути використані при розрахунках, проведений технічний огляд транспортного засобу, складений перелік всіх виявлених пошкоджень автомобіля, які були зачитані в присутності позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 і представника страхової компанії. У звіті визначені фактори, які впливають на зниження ринкової вартості транспортного засобу. Підтримав викладені у своєму звіті спеціаліста дані.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідача ОСОБА_2, його представника, дослідивши письмові заперечення співвідповідача - страхової компанії, роз’яснення і консультації спеціаліста ОСОБА_5, дослідивши письмові матеріали справи, та інші докази, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 березня 2009 року, що набрала законної сили, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв"язку із порушенням п. 12.1 ПДР України і накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340грн. (а.с.8). Згідно із мотивувальною частиною даного судового рішення, 21 лютого 2009 року, приблизно о 18-30 год, ОСОБА_2, керуючи автомобілем „ВАЗ 2103”, д/н 321 76 ЕВ, рухаючись по вулиці Набережній в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя не обрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки, та при виникненні перешкоди не зміг впоратися з керуванням внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем Мітсубісі, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, чим порушив п. 12.1 ПДР України, у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с. 8).
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, винні дії в спричиненні ОСОБА_2 шкоди ОСОБА_1 встановлені вищезазначеними матеріалами справи про адміністративне правопорушення і враховуються судом в межах вирішення даної цивільної справи як доведені.
У відповідності до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Так, відповідно до довіреності, посвідченої 13.02.2009р. приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстр. № 293, ОСОБА_7 уповноважила ОСОБА_2 на керування, розпорядження та ін. автомобілем ВАЗ 2103 держномер 32176ЕВ (а.с. 89).
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" з подальшими змінами (далі за текстом - Постанова Пленуму ВСУ № 6) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Отже, в сенсі наведених норм відповідач ОСОБА_2, як володілець джерела підвищеної небезпеки, зважаючи на керування ним транспортним засобом на правовій підставі в момент ДТП, має нести зобов’язання за деліктними відносинами, що виникли, зокрема, по відшкодуванню позивачеві шкоди, спричиненої ДТП.
Разом з тим, згідно із полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3297451 від 15.02.2009р. страховиком ЗАТ "СК "ВУСО" застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 перед третіми особами на випадок ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_3 (а.с. 74).
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
На виконання ст.ст. 22-24 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивачу ОСОБА_1, як власнику пошкодженого автомобіля, страховиком - СК "ВУСО" сплачено суму страхового відшкодування в готівковому виразі в розмірі 15 459грн. (за винятком обов"язкових відрахувань) (а.с.29). Але ж зазначена сума виплачена за виключенням, зокрема, величини втрати товарної вартості пошкодженого транспорту, що передбачено зазначеним Законом і умовами договору страхування - поліс № ВС/3297451, укладеного між ОСОБА_2 і ЗАТ "СК "ВУСО".
Відповідно до звіту про експертну оцінку транспортного засобу за № 542 від 22 травня 2009 року, вчинену у присутність двох водіїв - учасників ДТП і представника страхової компанії "ВУСО", визначена сума матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки «Mitsubishi Lanser» у розмірі 23606,52грн. З цієї суми відзначена окремо позиція величини втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля в результаті ДТП на момент обстеження, що складає 3 369,44грн. (а.с. 11-26).
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Тому, враховуючи вибір ОСОБА_1, передбачений ст. 1192 ЦК України, суд, беручи до увагу сплачене позивачеві страхове відшкодування ЗАТ СК "ВУСО" в сумі 15459грн., вважає з метою відновлення порушених прав позивача стягнути з безпосереднього заподіювача спричиненої шкоди, винуватого водія у настанні ДТП - ОСОБА_2 визначену спеціалістом-автотоварознавцем, і не оспорену відповідачами в межах вирішення даної справи в порядку ст.ст. 10, 60 ЦПК України, суму величини втрати товарної вартості пошкодженого транспорту 3369,44грн.
При цьому, суд не погоджується із доводами відповідача ОСОБА_2 у якості підстав для зменшення розміру матеріальної шкоди як то його неспроможне матеріальне становище через аліментні зобов"язання перед дитиною і непрацездатною дружиною, виробниче каліцтво, оскільки ст. 22 ч. 3 ЦК України передбачено в даному випадку відшкодування спричинених збитків в повному обсязі. А обставин, передбачених ст. 1193 ч. 4 ЦК України, як підстав для зменшення розміру відшкодування шкоди, судовим розглядом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 3369,44грн.
Обговорюючи питання про компенсацію моральної шкоди, заявленої позивачем, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 16 ч. 2 п. 9 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ст. 1167 ч. 1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За положеннями п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами і доповненнями моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
За положеннями п. 22.3 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховою компанією потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 23 ч. 2 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема за пунктом 2 у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Аналогічні умови виплати страхового відшкодування містяться у Полісі № ВС/3297451.
Згідно із п. 9.3 Закону "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого.
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, залученою у якості співвідповідача ЗАТ СК "ВУСО" не надано доказів на підтвердження здійснення у виконання умов договору страхування між страховою компанією і страхувальником ОСОБА_2 страхового відшкодування потерпілому в ДТП ОСОБА_1 по позиції вимог немайнового характеру.Суд, вважаючи доведеним факт спричинення моральної шкоди потерпілому ОСОБА_1, знаходить переконливими його доводи щодо незадовільного психологічного стану, душевних страждань і переживань за стан дитини і дружини, що були спричинені протиправною поведінкою заподіювача шкоди - водія ОСОБА_2, змушену зміну звичного укладу життя через пошкодження власного транспортного засобу. Суд в даному випадку враховує тривалість, обсяг і характер спричиненої шкоди, суб’єктивну оцінку самим потерпілим його порушених благ, і, зважаючи на положення ст.ст. 23, 1167, 1187 ЦК України і розділу ІІІ Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості вважає за адекватне відшкодувати потерпілому моральну шкоду у сумі 2500 гривень шляхом стягнення зі страхової компанії ЗАТ „СК „ВУСО”, що укладається в межі ліміту за ст. 9 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
При цьому, суд вважає неспроможними і не приймає до уваги посилання страхової компанії щодо недоведеності моральної шкоди, взагалі її відсутності та те, що така шкода не підлягає відшкодуванню страховою компанією, оскільки договором страхування відповідальності між ЗАТ "СК «ВУСО» і ОСОБА_2 передбачено обов’язок страховика виплатити суму страхового відшкодування, якщо потерпілому (третій особі) завдано такої шкоди внаслідок душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів .
Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує наступним чином.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ст.ст. 79, 81, 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача понесені ним витрати з оплати судового збору: з ОСОБА_2 щодо пред"явлених до нього вимог майнового характеру в сумі 51грн. (а.с. 3); з ЗАТ "СК "ВУСО" щодо вимог немайнового характеру - в сумі 8,5грн. (а.с. 5); а також витрати за інформаційно-технічне забезпечення розляду справи в суді в розмірі: з ОСОБА_2 - 250грн. щодо вимог майнового характеру (а.с. 2); з ЗАТ "СК "ВУСО" - 37,5грн. щодо вимог немайнового характеру (а.с. 4).
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України витрати на правову допомогу належать до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи.
Згідно із ст.ст. 84, 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню понесені позивачем витрати на правову допомогу, що полягають у підготовці позовної заяви, складанні процесуальних документів, усних консультаціях, у загальній сумі 500грн. (а.с. 64) за рахунок відповідачів пропорційно часткам стосовно стягуваних з них на користь позивача сум, обчислюються по наступній формулі:
3369,44:2500=1,35
500=1,35х (частка з ОСОБА_2Г.) + 1х (частка зі страхової компанії) = 2,35х
х = 500:2,35=212,76грн. – належить до стягнення на користь позивача страховою компанією,
1,35х=212,76 х 1,35 =287,22грн. - належить до стягнення на користь позивача ОСОБА_2
Відповідно до ст. 86 ЦПК України понесені позивачем витрати у сумі 400грн. з оплати роботи спеціаліста-автотоварознавця (а.с. 27) підлягають стягненню з ОСОБА_2, як особи, з якої стягнуто за даним судовим рішенням величину втрати товарної вартості пошкодженого транспорту.
На підставі ст.ст. 16, 22, 23, 979, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, ст. 9, 22-24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995р. (з подальшими змінами), Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992р. (з подальшими змінами), керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 81, 86, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює в ВАТ «МК Азовсталь», ЦРМОіС, слюсарем-ремонтником, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично мешкає за адресою: м.Маріуполь, вул.Полетаєва, буд. 62, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3 369 (три тисячі триста шістдесят дев’ять) гривень 44 копійки, витрати з оплати роботи спеціаліста-автотоварознавця у сумі 400 (чотириста) гривень, витрати з оплати правової допомоги у розмірі 287 (двісті вісімдесят сім) гривень 22 копійки, судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривні, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 250 (двісті п’ятдесят) гривень, а всього – 4357 (чотири тисячі триста п"ятдесят сім) гривень 66 копійок.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", юридична адреса: 83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2500 (дві тисячі п’ятсот) гривень, витрати з оплати правової допомоги у розмірі 212 (двісті дванадцять) гривень 76 копійок, судовий збір в розмірі 08 (вісім) гривень 50 копійок, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 37 (тридцять сім) гривень 50 копійок, а всього – 2758 (дві тисячі сімсот п"ятдесят вісім) гривень 76 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя ________________________ О.О.Костромітіна
№ 2-1904/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
29 грудня 2009 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Костромітіної О.О.,
при секретарях Резіній Ю.І., Больсуновій Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -
В С Т А Н О В И В:
Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов"язаного з потребою в обгрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачено значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
На підставі ст.ст. 16, 22, 23, 979, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, ст. 9, 22-24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995р. (з подальшими змінами), Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992р. (з подальшими змінами), керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 81, 86, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює в ВАТ «МК Азовсталь», ЦРМОіС, слюсарем-ремонтником, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично мешкає за адресою: м.Маріуполь, вул.Полетаєва, буд. 62, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3 369 (три тисячі триста шістдесят дев’ять) гривень 44 копійки, витрати з оплати роботи спеціаліста-автотоварознавця у сумі 400 (чотириста) гривень, витрати з оплати правової допомоги у розмірі 287 (двісті вісімдесят сім) гривень 22 копійки, судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривні, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 250 (двісті п’ятдесят) гривень, а всього – 4357 (чотири тисячі триста п"ятдесят сім) гривень 66 копійок.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", юридична адреса: 83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2500 (дві тисячі п’ятсот) гривень, витрати з оплати правової допомоги у розмірі 212 (двісті дванадцять) гривень 76 копійок, судовий збір в розмірі 08 (вісім) гривень 50 копійок, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 37 (тридцять сім) гривень 50 копійок, а всього – 2758 (дві тисячі сімсот п"ятдесят вісім) гривень 76 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя ________________________ О.О.Костромітіна
- Номер: 6/635/259/2018
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1904/09
- Суд: Харківський районний суд Харківської області
- Суддя: Костромітіна Оксана Олександрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.07.2018
- Дата етапу: 06.08.2018