У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 березня 2019 року                                                               м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого                          Куценко О.В.,

суддів                                         Гулого В.П., Фаріонової О.М.

     за участю секретаря         Чоботаренко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 08 лютого 2019 року, якою продовжено строк тримання під вартою до 12 березня 2019 року, відносно

ОСОБА_1, 1982 року, березня місяця, 13-го дня народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та проживає ІНФОРМАЦІЯ_4,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за № 12018150170000385 від 12.12.2018 року.

Учасники судового провадження:

прокурор                  Іванов А.І.

підозрюваний        ОСОБА_1

захисник             ОСОБА_2

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді підозрюваному ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" в межах строків досудового розслідування терміном до 12 березня 2019 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 57630 (п’ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень.

Постановлено у разі внесення застави на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- прибувати до слідчого СВ Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Одеса без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги підозрюваного.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді скасувати, та звільнити його з під варти в залі суду.

Узагальнені доводи апеляційної скарги підозрюваного.

Зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, постановлена з істотним порушенням вимог КПК України та практики Європейського суду з прав людини.

Вказує, що слідчим суддею безпідставно та не обґрунтовано визначено занадто великий розмір застави, який є непомірним для нього.

Стверджує, що суд не встановив чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Посилається на практику Європейського суду з прав людини.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється в тому що, 12.12.2018 року в період часу з 09.00 до 11.00 години, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на автомобілі «Honda Civic», реєстраційний номер CCD 992, прибули в с. Петропавлівка Братського району Миколаївської області, до житлового будинку № 1 по вулиці Зарічна, належного ОСОБА_7, де шляхом віджиму вхідних дверей проникли в середину даного приміщення, звідки здійснили крадіжку грошових коштів у сумі 10 000,00 грн., чим заподіяли потерпілому матеріальну шкоду на вищезазначену суму. З викраденими грішми ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_6, зникли з місця події та розпорядилась ними на власний розсуд.

За даним фактом 12 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 12018150170000385, правова кваліфікація правопорушення ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникнення у житло.

13.12.2018 року ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

14.12.2018 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.02.2019 року.

08.02.2019 року керівником Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_8 подовжено термін досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 12.03.2019 року.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 В обґрунтування клопотання вказав що строк тримання під вартою підозрюваного закінчується 09 лютого 2019 року о 16 год. 20 хв., але досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не закінчено, оскільки необхідно отримати матеріали, які характеризують особу підозрюваного, надати йому для ознайомлення матеріали кримінального провадження та скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України - не зникли та не зменшилися.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя зазначив, що прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.3 ст.199 КПК України, тобто наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились, що виправдовує тримання підозрюваного під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали Миколаївського апеляційного суду від 04.01.2019 року та вважав за необхідне продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_9 строк тримання під вартою до 12.03.2019 року.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора Іванова А.І., який просив залишити без задоволення апеляційну скаргу підозрюваного, вивчивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд дійшов наступного.

Згідно з положеннями ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідуванням, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Надані суду матеріали кримінального провадження на даний час містять відомості, які свідчать про правильність висновку суду про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Зважаючи на сукупність отриманих в процесі розгляду клопотання відомостей та даних, є правильним висновок слідчого судді проте, що заявлені ризики не зменшились.

Під час судового розгляду клопотання органу досудового розслідування про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурором та слідчим також було доведено наявність тих ризиків, що підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів розслідування і суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному проваджені, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Надані слідчим докази обставин, які містяться в матеріалах клопотання і кримінального провадження, та досліджені судом, доводять наявність достатніх підстав вважати, що у даний час продовжують існувати передбачені ст.177 КПК України ризики.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, та того що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 6 років позбавлення волі, до затримання не мав постійного місця роботи, що усвідомлюючи суть підозри та вчиненого ним кримінального правопорушення, підозрюваний, розуміючи тяжкість злочину, в якому він підозрюється та усвідомлюючи невідворотність і суворість покарання, з метою його уникнення, зможе вчинити ряд незаконних дій, пов’язаних з впливом як на потерпілого у кримінальному провадженні, так і на інших свідків, які стали очевидцями вчинення злочину.

За такого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12 березня 2019 року.

Як вбачається з наданих матеріалів, слідчим і прокурором у суді вмотивовано доведено що, досудове розслідування у даному кримінальному проваджені не можливо закінчити, оскільки необхідно отримати матеріали, які характеризують особу підозрюваного, надати йому для ознайомлення матеріли кримінального провадження та скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, що перешкоджає завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Ці обставини, виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1

З урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, вагомості наявних доказів які вказують на обґрунтованість підозри, з метою запобігання перешкоджанню кримінальному провадженню апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді про те, що ступінь існуючих ризиків на теперішній час не зменшилась, отже застосування більш м’якого запобіжного заходу, про що просить підозрюваний, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Так, слідчий суддя критично оцінив доводи сторони захисту щодо можливості запобігти вказаним слідчим ризикам шляхом застосування більш м'якої міри запобіжного заходу, оскільки, хоча підозрюваний і має міцні соціальні зв'язки сім’ю, дітей, хвору дружину, не усуває встановлених судом ризиків, тому слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що сукупність всіх інших ризиків, доведених слідчим та прокурором, надають достатньо підстав вважати, що тільки застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 саме такого виняткового найсуворішого запобіжного заходу, як тримання під вартою, забезпечить належне виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.

З таким рішенням слідчого судді погоджується і апеляційний суд.

Щодо вимог апеляційної скарги по значному зменшенню розміру застави, то вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про визначення підозрюваному застави в сумі 57 630 гривень, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 6 років позбавлення волі, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, а тому підстав вважати таким, що суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя належним чином умотивував розмір застави. При цьому було враховано обставини вчинення кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, інші данні про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Крім того, слідчий суддя вважав можливим зменшити розмір застави до 30 прожиткових мінімумів працездатних осіб.

        За такого вимога підозрюваного, щодо визначення застави у мінімальному розмірі є безпідставним.

Істотних порушень положень КПК України, Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які б вплинули при продовженні слідчим суддею до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційним судом не виявлено.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги підозрюваного щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними.

Апеляційний суд вважає ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, а відтак не вбачає підстав для її скасування, у зв'язку з чим, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 08 лютого 2019 року, якою підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 12 березня 2019 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді