Справа №2-о-21/2010

_________2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 лютого 2010 року                         Слов`яносербський районний суд в складі:

головуючого  судді                                      Кобзій Т.І.

при секретарі                                                 Мінка Н.О.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Слов`яносербськ цивільну справу за   заявою  ОСОБА_1 про встановлення факту  проживання та реєстрації за місцем проживання,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду з цією заявою, посилаючись на ту обставину, що   вона народилася 14 квітня 1968 року у м. Зимогір`я Слов`яносербського району Луганської області, про що в книзі реєстрації народжень 30 квітня 1968 року Зимогір`ївською міською радою зроблено відповідний запис №93.  В серпні 1989 року вона уклала шлюб  з ОСОБА_2  та стала проживати разом з чоловіком в м. Зимогір`я по вул. Панфілова №68 у будинку, який належав  бабусі чоловіка ОСОБА_3. У червні 1991 року  вона з чоловіком поїхала на заробітки до ОСОБА_4, наміру залишатися в ОСОБА_4 не мала, проте за досягненням 25 річного віку в ОСОБА_4 в їх паспорти були вклеєні фотокартки. В 1996 році  вони повернулися з ОСОБА_4, і стали проживати в м. Зимогір`я по вул. Панфілова №68, де були зареєстровані. Після погіршення стосунків з бабусею вони стали проживати на різних квартирах, за рішенням суду їх було виписано з будинку бабусі. Вони проживали на приватних квартирах та не мали прописки, оскільки не мали власного житла. В 2005 році вони придбали будинок, розташований в м. Зимогір`я по вул. Леніна, 115, стали в ньому проживати, проте не можуть оформити документи через відсутність паспортів громадян України. Коли вона разом з чоловіком звернулася до СГІ РФО Слов`яносербського РВ ГУМВС про отримання паспортів громадян України їм було відмовлено в цьому, оскільки їх вважають громадянами ОСОБА_4. СГІ РФО Слов`яносербського РВ ГУМВС не приймає до уваги ту обставину, що в 1996 році її зареєстрували в м. Зимогір`я по вул. Панфілова №68, про що є відмітка в паспорті, що вона з 1996 року постійно, тобто більше, ніж 5 років проживає в Україні. В судовому засіданні заявниця просила суд встановити факт її постійного проживання на Україні з лютого 1996 року по теперішній час для отримання паспорту громадянки України.

Представник заінтересованої особи, начальник СГІРФО Слов`яносербського РВ ГУМВС України в Луганській області з заявою не згодна, суду пояснила, що згідно з Законом  України „Про громадянство України” громадянами України  є особи, які станом на 24.08.1991 року та 13.11.1991 року проживали на території України. Оскільки ОСОБА_1 з липня 1991 року по 9.12.1995 року, тобто на 6.02.1992 року  проживала та була зареєстрованою в РФ Якутії, то вона є громадянкою ОСОБА_4  (у відповідності зі ст.13 Закону РФ „Про громадянство РФ”). В лютому 2009 року ОСОБА_1 зверталася  в СГІРФО Слов`яносербського РВ ГУМВС України з питання отримання паспорту громадянки України, де їй було роз`яснено, що вона може набути громадянство України за народженням в Україні та надано перелік документів, необхідних для цього. Проте, після цього ОСОБА_1 більше не з`явилась і жодних документів не надала. В задоволенні заяви просить відмовити, оскільки факт постійного проживання після 1992 року не надає права на громадянство України. Просить  суд  в задоволенні заяви відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши заявницю, представника заінтересованої особи, свідків, суд  вважає, що  заява не підлягає задоволенню з наступних підстав. У відповідності зі ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Заявниця ОСОБА_1 просить суд встановити факт постійного проживання на Україні з лютого 1996 року, для отримання паспорту громадянина України. Проте, відповідно до п.1ст.8 Закону  України „Про громадянство України” громадянами України  є особи, які станом на 24.08.1991 року та 13.11.1991 року проживали на території України. В судовому засіданні встановлено, що заявниця ОСОБА_1 з липня 1991 року по грудень 1995 року проживала в ОСОБА_4, вона має паспорт громадянина СРСР, зразку 1974 року, відповідно до якого вона з 9 липня 1991 року по 9.12.1995 року проживала в Якутській Республіці РФ, тобто на 6.02.1992 року  проживала та була зареєстрованою в РФ Якутії,  і є громадянкою ОСОБА_4  (відповідно до ст.13 Закону РФ „Про громадянство РФ”). Встановлення факту постійного проживання на Україні з 1996 року не надає  заявниці  права для набуття громадянства України,   оскільки  підставою для набуття громадянства України є проживання понад 5 років іноземцями та громадянами без громадянства на території  України  на законній підставі (тобто з посвідкою на проживання). ОСОБА_1 проживала без такої посвідки на проживання. ОСОБА_1 має право для набуття громадянства України за народженням в Україні, для якого  встановлено позасудовий порядок. Тому в задоволенні заяви про встановлення факту  проживання, а відтак і реєстрації,  підстави відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,60,212,214, 256-259 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Заяву  ОСОБА_1 про встановлення факту  проживання та реєстрації за місцем проживання відмовити за безпідставністю .    

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Слов`яносербський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження  і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя                                                                            Кобзій Т.І.