Справа № 2-593/2010

Категорія 33

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    21 січня 2010р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі: головуючого судді – Гаркуши О.М.,

     при секретарі – Моїсеєнковій О.І., Грудіній А.В.,

     розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною подією,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся з позовом до суду, просить стягнути з відповідача на його користь 1918грн. 18коп. - у рахунок відшкодування матеріального збитку, а саме втрати товарної вартості автомобілю, 5000грн. – в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною подією, 190 грн. – у рахунок відшкодування вартості автотоварознавського дослідження, а також судові витрати, понесені позивачем при зверненні з позовом до суду. Вимоги мотивовані тим, що 07.11.2008 року на вул.Колобова у м.Севастополі відбулася дорожньо-транспортна подія (далі ДТП), у результаті якої, автомобіль НОМЕР_1, що належить позивачу, пошкоджений з вини відповідача, що управляв автомобілем «ВАЗ-2104», держномер СН 2306 АВ. Та оскільки страхова компанія не виплачує позивачу втрату товарної вартості автомобілю, оскільки це не передбачено договором, позивач просить стягнути зазначені витрати з відповідача.

    Вимоги у частині відшкодування моральної шкоди мотивовані нервовим потрясінням пережитим позивачем під час ДТП, тим, що відповідач відмовився від добровільного вирішення спору, вказує на те, що внаслідок пошкоджень транспортного засобу, позивач був позбавлений можливості користуватися автомобілем, чим був порушений звичний уклад його життя та життя його сім’ї.

     Відповідач у судове засідання не з’явився повторно, про місце та час розгляду справи сповіщений належним чином, причин нез’явлення суду не повідомив.

     Суд, через вимоги ст.224 ЦПК України, вважає можливим розглянути  цивільну справу у відсутність нез'явившегося відповідача, визнаючи достатніми для розгляду спору по суті наявні в матеріалах справи письмові докази.

    Вислухав пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню за наступними обставинами.

    Судом встановлено, що 07.11.2008 року на вул. Колобова у м.Севастополі відбулася дорожньо-транспортна подія, за участю позивача, що керував автомобілем „ВАЗ-21099”, державний номер НОМЕР_2, який належить йому на праві власності (а.с.11) та відповідача, що керував автомобілем „ВАЗ-2104”, державний номер НОМЕР_3.

      Постановою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 14.11.2008р. відповідач ОСОБА_2 визнаний винним в здійсненні ДТП, що призвело до зіткнення з транспортним засобом позивача та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17 грн. (а.с.6).

      Згідно висновку  серії SL № 9803 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням дорожньо-транспортного засобу ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_4, сума матеріального збитку, заподіяного позивачу в результаті пошкодження транспортного засобу складає 14512грн.71коп., до якої входить вартість поновлюваного ремонту автомобілю з врахуванням зносу у сумі 12594,53 грн. та величина втрати товарної вартості у сумі 1918грн.18коп.(а.с.12-14).

      Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені витрати на оцінку вартості матеріального збитку у сумі 190 грн., що підтверджується квитанцією № 0390 від 10.11.2008 року.

      Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України та п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 шкода,  заподіяна  особі  і  майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи,  підлягає відшкодуванню в повному обсязі  особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній  причинний  зв'язок  та  є  вина зазначеної особи,  а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки,  незалежно  від наявності вини.

      Дослідивши представлені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про відшкодування матеріального збитку підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки законодавцем чітко визначено, що шкода, заподіяна особі та його майну, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, що її заподіяла. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума втрати товарної вартості автомобілю у розмірі 1918грн.18коп. та сума збитків, пов’язаних з проведенням експертизи у розмірі 190 грн., а разом 2108,18грн.

      Доводи позивача про перенесені ним моральні страждання заподіяні нервовим потрясінням пережитим позивачем під час ДТП, тим, що відповідач відмовився від добровільного вирішення спору, позбавлення можливості користуватися автомобілем, чим був порушений звичний уклад його життя та життя його сім’ї, також не викликають сумнівів у суду. Разом з тим, сума, заподіяної моральної шкоди на думку суду значно завищена, у зв'язку з чим підлягає відшкодуванню у розмірі 300грн.

      Через вимоги ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 51грн.00коп., пов’язані з сплатою судового збору, та в сумі 250 грн. – пов’язані з сплатою ІТЗ, а разом у сумі 301 грн.

      На підставі ст.ст.1166,1167,1187 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6, керуючись ст. ст.10,11,60,88,179,224,225 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 – 2108грн.18коп. - в рахунок відшкодування матеріального збитку, 300грн. – в рахунок відшкодування моральної шкоди, судові витрати в сумі 301грн.00коп. Всього стягнути 2709грн.80коп.

     Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяті днів з дня отримання його копії до суду, що його ухвалив.

Суддя - підпис

Копія вірна:

Суддя Ленінського районного

суду м.Севастополя                                       О.М. Гаркуша