ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року                                                        

м.Суми

Справа №592/15439/18

Номер провадження 22-ц/816/936/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенко В. І. (суддя-доповідач),

суддів -          Кононенко О. Ю. ,  Левченко Т. А.

сторони:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання»,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 листопада 2018 року в складі судді Катрич О.М., ухвалене у м. Суми Сумської області,

                                                           в с т а н о в и в:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (далі - ПАТ «Сумське МНВО»), який мотивував тим, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем, 27 вересня 2018 року був звільнений з роботи за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником умов колективного договору за ч. 3 ст. 38 КЗпП України. При звільненні з ним не був проведений остаточний розрахунок. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволений.

Стягнуто з ПАТ «Сумське МНВО» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 83106 грн 46 коп.

Стягнуто з ПАТ «Сумське МНВО» на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн 80 коп.

В апеляційній скарзі на рішення ПАТ «Сумське МНВО», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що при ухваленні рішення суд безпідставно врахував як доказ копію розрахункового листа, яка, на думку відповідача, не відповідає вимогам щодо належності, допустимості та достовірності, оскільки не завірена у встановленому порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Сумське МНВО» (а.с. 7-10).

27 вересня 2018 року позивача звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв'язку з невиконанням власником умов колективного договору (а.с. 10).

З розрахункового листа вбачається, що ПАТ «Сумське МНВО» має заборгованість перед позивачем по виплаті заробітної плати станом на вересень 2018 року у розмірі 83106 грн 46 коп. (а.с. 11).

Згідно зі ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За змістом ст.ст. 94, 97 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати встановлюється за погодженням сторін, у відповідності до форм і систем оплати праці, норм праці, а також з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством.

Частиною 1 статті 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч.2 ст. 233 КЗпП України).

Згідно з ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що суд  першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд врахував не завірену належним чином копію розрахункового листа, на правильність висновків суду не впливають і відхиляються апеляційним судом з наступних підстав.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 110 КЗпП України, при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:  загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;  розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

ПАТ «Сумське МНВО» володіє повним обсягом бухгалтерської документації з оплати праці осіб, які перебували у трудових відносинах з ним, проте жодними належними допустимими доказами відомості зазначені у копії розрахункового листка наданого суду позивачем не спростувало, альтернативної довідки про розмір заборгованості перед позивачем, або документу, що підтверджує проведення повного розрахунку з ним, не надало.

Суд апеляційної інстанції визнає, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов’язує можливість прийняття судового рішення про скасування чи зміну оскаржуваного рішення.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на ту обставину, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 19,  367, 368, 374, 375, 381, 382, 384, 389  ЦПК України, апеляційний суд

                                                   п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                  В.І. Криворотенко

Судді:                                                                             О.Ю. Кононенко

                                                                                          ОСОБА_2