копія

справа № 1-55/ 2010 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2010 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді                 Сидоренка Р.В.

при секретарі                       Золотарьовій Т.А.,

за участю прокурора                 Саєнка О.Б.,

захисника                     ОСОБА_1

законного представника

неповнолітньої підсудної             ОСОБА_2

потерпілої                     ОСОБА_3

представника потерпілої             ОСОБА_4,

представника служби в справах

дітей Охтирської міської ради         ОСОБА_5,

представника від кримінальної міліції в справах неповнолітніх     ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирці справу по обвинуваченню

неповнолітньої  ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, українки, громадянки України, навчається 9-му класі Куземинської ЗОШ, раніше судимої: 1) 27.11.2009 року Охтирським міськрайонним судом за ст. 185 ч. 3 КК України до 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,

УСТАНОВИВ:

Неповнолітня ОСОБА_7, 01.11.2009 близько 20.30 год. знаходячись на вул. Леніна, 52, у с. Куземин, Охтирського р-ну, Сумської обл. напроти Будинку культури, умисно, повторно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, направлених на заволодіння чужим майном, таємно викрала в ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 її мобільний телефон „Самсунг Е 250” вартістю 720 гривень разом з сім – карткою оператора мобільного зв’язку „МТС” вартістю 10 гривень, на рахунку якої було 2 гривні, який випав у потерпілої з її кишені на землю, завдавши ОСОБА_3 майнової шкоди на загальну суму 732 гривні, а викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.

Допитана в судовому засіданні неповнолітня підсудна ОСОБА_7, свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України визнала повністю та пояснила, що 01.11.2009 р. близько 19.00 години вона зі своєю знайомою ОСОБА_3 пішла гуляти в центр с. Куземин Охтирського району. Приблизно о 20.30 год. вона з ОСОБА_3 підійшли до колодязю, який знаходиться по вул. Леніна с. Куземин напроти Будинку культури, щоб попити води. У цей час ОСОБА_3 спіткнулася й впала, а коли вона підвелася, то знову перечепилася, і впала на землю другий раз. Під час падіння підсудна знаходилася біля ОСОБА_3 і побачила, що в неї з кишені куртки випав її мобільний телефон „Самсунг Е 250” сірого кольору, яким ОСОБА_3 постійно користувалася до цього. Знаючи, що даний мобільний телефон належить ОСОБА_3, вона вирішила його викрасти для власного користування, поки ОСОБА_3 не бачила, що вона впустила свій телефон на землю, вона швидко підняла телефон ОСОБА_3 із землі, вимкнула його та поклала собі в кишеню куртки. ОСОБА_3 не побачила, що в неї випав телефон і що вона його викрала. Після цього вона з ОСОБА_3 ще погуляли по селу, після чого розійшлися по домівках. Знаходячись удома вона витягла з викраденого телефону сім – картку оператора мобільного зв’язку „МТС” і наступного дня викинула її в туалет на своєму подвір’ї. Потім вона сховала викрадений нею мобільний телефон під матрац свого ліжка. Про крадіжку вона нікому не розповідала. 02.11.2009 року до неї приходила ОСОБА_3 і запитувала, чи не брала вона її мобільного телефону, на що вона відповіла, що не брала. Потім підсудна обмінялась викраденим мобільним телефоном із ОСОБА_8 на мобільний телефон „Моторолла”, звідки вона його взяла вона їй не казала.

Допитана як потерпіла неповнолітня ОСОБА_3 показала, що 1.11.2009 р. близько 19:00 год. вона разом і зі своєю подругою ОСОБА_7 пішли гуляти до центру с. Куземин, Охтирського р-ну. У районі будинку культури, що по вул. Леніна, вони підійшли до колодязя, щоб попити води. У неї тоді із собою був власний мобільний телефон «Самсунг – Е 250». У телефоні знаходилась картка мобільного оператора МТС, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 2 грн. Коли підходили до колодязю, спотикнулась й впала. Під час падіння ОСОБА_7 знаходилась позаду неї. Після падіння наявність у кишені телефону не перевірила, але згодом виявила його відсутність. Наступного дня ходила до ОСОБА_7 і прохала щоб та повернула їй телефон. Однак та пояснила, що телефон не бачила. У подальшому після звернення із цього приводу до міліції, телефон було знайдено та повернуто. До підсудної як у неповнолітньої потерпілої, так і в її законного представника будь-яких претензій не має. Прохають суворо не карати.

Крім повного визнання вини підсудним, його винність підтверджується іншими доказами, зібраними в ході досудового слідства та перевіреними в ході судового слідства:

-   протоколом добровільної видачі мобільного телефону „Самсунг Е 250” (а.с. 13);

-   довідкою про вартість (а.с. 14 );

-   Висновком експерта товарознавця № 250 від 10.12.2009 року, згідно якого вартість мобільного телефону „Самсунг Е 250” 720 грн. (а.с. 47 );

За таких обставин, проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності суд уважає, що винність неповнолітньої підсудної ОСОБА_7, у вчиненні злочину доведена повністю і її дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, так як вона своїми умисними діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вирішуючи питання про призначення неповнолітній ОСОБА_7 покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 65-68, 103 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, характер і тяжкість наслідків що настали, дані про особу винної, умови її життя та виховання, зокрема, що остання виховується в неповній сім’ї, стан здоров’я, рівень розвитку.

До обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_7, суд відносить щире каяття вчинення злочину неповнолітньою, відшкодування шкоди потерпілій у повному розмірі, повне визнання підсудною своєї вини.

Разом із тим обставин, що обтяжують покарання, суд не знаходить.

Зважаючи на викладене, обставини справи, з урахуванням особи винної, яка притягалася до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується негативно, за місцем навчання - посередньо, тяжкості вчиненого нею злочину, суд приходить до переконання, що підсудній ОСОБА_7, необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, на строк необхідний і достатній для її виправлення та попередження нових злочинів.

Разом із тим, зважаючи на викладене, з урахуванням, що ОСОБА_7, є неповнолітньою, вину визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому злочині, матеріальну шкоду відшкодувала повністю, що пом’якшує покарання та істотно зменшує ступінь тяжкості вчиненого підсудною злочину, суд уважає за необхідне застосувати ст. 75, 104 КК України, оскільки можливе виправлення підсудної без відбування покарання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_7, залишити попередній – підписку про невиїзд.

Речовий доказ – мобільний телефон „Самсунг Е 250”, який згідно розписки про збереження знаходяться в ОСОБА_3, уважати повернутим власнику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК У країни, суд -

ЗАСУДИВ:

Неповнолітню  ОСОБА_7   ІНФОРМАЦІЯ_5 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 України й призначити їй покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, за вироком Охтирського міськрайонного суду від 27.11.2009 року за ст.ст. 185 ч. 3, 69, 102 КК України за яким її було засуджено до 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання строком на 1 (один) рік, більш суворим за цим вироком та остаточно ОСОБА_7 до відбуття призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити засуджену ОСОБА_7  від відбування покарання з випробуванням строком на один рік, якщо вона не вчинить нового злочину, і виконає покладені на неї обов’язки, передбачені ст. 76 КК України:

1.   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

2.   не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

3.   періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу підсудній до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Речовий доказ – мобільний телефон „Самсунг Е 250”, який згідно розписки про збереження знаходяться в ОСОБА_3, уважати повернутим власнику.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 15 діб із часу його проголошення.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області

З оригіналом згідно:                                 ОСОБА_9