Справа  № 2- 590\2010 рік

  Р І Ш Е Н Н Я

 ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

04 лютого 2010 року           Орджонікідзевський     районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Глібко О.В.,

при секретарі – Гарбуз О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

          Позивачка звернулася до відповідача  з позовом про стягнення аліментів, при цьому позивачка просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина  -  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1\3 частини з усіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.10.2009 року і до його повноліття . При цьому позивачка посилалася на той факт, що відповідач не здійснює матеріального утримання дитини, чим ставить її у важке матеріальне становище, що і вимусило  звернутися до суду.

          В подальшому позивачка змінила свої позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина  -  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.10.2009 року і до його повноліття .

          Позивачка в судовому засіданні підтримала позов.

          Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечував.

          Відповідно до ст. 180 СК України  обов’язок утримувати дитину є рівною мірою обов’язком як матері, так і батька.

          Суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню із наступних підстав. Як встановлено судом сторони перебували у шлюбі з 09.07.1994 року по 09.12.2008 року.  29.11.1994 року у шлюбі народилася дитина – ОСОБА_3. Як пояснила позивачка відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не здійснює, у зв’язку із чим необхідно стягнути аліменти в судовому порядку.

           Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються  за рішенням суду від дня пред’явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку  з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

            Суд стягує аліменти з відповідача  з дати звернення до суду, т. я.  будь - яких інших доказів позивачка суду не надала.  

           Також, з відповідачки необхідно стягнути державне мито на користь держави на підставі ст. 88 ЦПК України та судові витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

          На  підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК  України,  ст. ст. 180, 182, 191 Сімейного кодексу України, суд –

В  И   Р   І   Ш   И   В   :

      Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_3 – Микитівка, Богодухівського району, Харківської області,  працює : м. Харків, пр. Московський, 274, ТОВ «Восторг» вантажником,  зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає без реєстрації : м. Харків, вул. Ковтуна, б. 14, кв.131, аліменти на користь  ОСОБА_1 на утримання  неповнолітнього  сина, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1\4 частини з усіх видів доходу  щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.10.2009 року і до його повноліття.

      Стягнути з  ОСОБА_2 державне мито на користь держави в сумі 51 (п’ятдесят одна ) гривня.

Стягнути з  ОСОБА_2 судові витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи загальною сумою 120 (сто двадцять)гривень.      

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10 денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.      

                    СУДДЯ :                                                                                         О.В. ГЛІБКО