Дата документу 21.02.2019

Справа № 334/4872/16-ц

Провадження № 2/334/159/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Манюхіні О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району до ОСОБА_1 про відшкодування коштів надміру перерахованої держаної допомоги, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про відшкодування коштів надміру перерахованої держаної допомоги в якому зазначив, що на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району знаходиться справа по призначенню грошової допомоги на догляд особі, яка проживає разом з інвалідом І групи внаслідок психічного розладу, ОСОБА_1. На підставі заяви відповідача від 02.07.2013 року, висновку лікарської комісії щодо необхідності постійного стороннього догляду за ОСОБА_2 - інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу №2035 від 22.05.2013 року, та інших документів, відповідачу була призначена і виплачувалася допомога з 01.07.2013 року. Згідно рішення про призначення допомоги від 04.07.2013 року відповідачу була призначена допомога з 01.07.2013 року у сумі 1147,00грн. щомісячно, а з 01.12.2013 року 1218,00 грн. щомісячно. У заяві на призначення допомоги відповідач взяв на себе зобов'язання повідомити про всі обставини, що впливають на умови призначення компенсації.

В результаті інвентаризації особових справ та звіряння з базою даних Пенсійного фонду України, позивачем було встановлено, що відповідач не повідомив його про смерть ОСОБА_2, зазначене призвело до надмірної виплати відповідачу бюджетних коштів на суму 1218,00грн.

Управління запрошувало відповідача для вирішення питання по поверненню коштів, надміру виплаченої допомоги. На даний час, відповідач не сплатив у добровільному порядку надмірно виплачену допомогу загальною сумою 1210,00грн., у зв'язку з чим, стягнення зазначеної суми повинно бути здійснено у примусовому порядку, також просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2, розуміючи необхідність надання цієї інформації органам Управління праці та соціального захисту населення, 10.01.2014 року вона зателефонувала своєму інспектору та повідомила цю інформацію. Після цього, 20.01.2014 року, вона надала копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 до управління. Вважає, що надмірні нарахування стались не з її вини, а у зв'язку із недбалість працівників управління.

Представник відповідача - адвокат Смола І.В. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, вислухавши сторони, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Загальними засадами диспозитивності цивільного судочинства, встановленими ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групі доказів).

Як встановлено в судовому засіданні, на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району знаходиться справа по призначенню грошової допомоги на догляд особі, яка проживає разом з інвалідом І групи внаслідок психічного розладу, ОСОБА_1. На підставі заяви відповідача від 02.07.2013 року, висновку лікарської комісії щодо необхідності постійного стороннього догляду за ОСОБА_2 - інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу №2035 від 22.05.2013 року, та інших документів, відповідачу була призначена і виплачувалася допомога з 01.07.2013 року. Згідно рішення про призначення допомоги від 04.07.2013 року відповідачу була призначена допомога з 01.07.2013 року у сумі 1147,00грн. щомісячно, а з 01.12.2013 року 1218,00 грн. щомісячно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, долученого до матеріалів справи, неможливо встановити точну дату прийняття цього документу інспектором Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, однак візуально дата схожа на «20.01.2014 року», що співпадає з датою, яку називає відповідач у своїх поясненнях.

Матеріали справи містять заяву ОСОБА_1, від.04.09.2014 року, якою вона просить вирахувати переплату з надання допомоги по догляду за чоловіком за лютий 2014 року зі своєї пенсі. З цього приводу відповідачем надано письмові пояснення, відповідно до яких вказану заяву вона написала під тиском працівників управління, які повідомили її, що у випадку відмови їй не буде призначена субсидія, якої вона вкрай потребувала.

Тому суд не приймає до уваги заяву від 04.09.2014 року.

Відповідно до п. 8 Порядку Допомога на догляд призначається на шість місяців і виплачується щомісяця. У разі коли особа, яка здійснює догляд за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером (інвалідом), їй призначається допомога на догляд на 12 місяців на підставі заяви та копії трудової книжки. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу, ця особа повинна в десятиденний строк повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги.

Виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли: сталися зміни у складі сім'ї у зв'язку із смертю або зміною місця проживання інваліда І чи II групи внаслідок психічного розладу чи особи, якій надається допомога на догляд.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги на догляд, особи, яким надається допомога, зобов'язані в десятиденний строк повідомити органи, що провадять її виплату. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.

Відповідач належним чином виконала усі вимоги законодавства, щодо повідомлення позивача про смерть особи на догляд якої надається державна допомога.

Тобто кошти позивачем були виплачені добровільно. Суду не надано доказів, що кошти виплачені внаслідок недобросовісності відповідача.

Статтею 1166 передбачені підстави за яких особа яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, а саме, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

До правовідносин щодо майнової шкода, завданої діями чи бездіяльністю особи, якщо ця шкода є соціальною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності недобросовісності збоку набувача, застосуванню підлягають положення ч. 2 ст. 1166 ЦК України, за якою особа звільняється від відшкодування.

Тобто, механізм повернення надмірно сплачених сум передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини набувача, а саме через його зловживання. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, переплата виникла з вини позивача, таким чином, суд відмовляє у задоволенні заявлених позовних вимог щодо стягнення коштів надміру перерахованої держаної допомоги.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України у разі відмови у позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 77-81,141,263,265,352,354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району до ОСОБА_1 про відшкодування коштів надміру перерахованої держаної допомоги - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 21 лютого 2019 року.

Суддя: Козлова Н. Ю.