Справа № 2-а-93/2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2010 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

        головуючого судді         -     Сидоренка Р.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1  до Головного Управління пенсійного фонду України в Сумській області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2009 рік відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом  до Головного Управління пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу  за 2009 рік з 01.01.2009 р. та в подальшому на період дії Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що він належить до соціальної категорії “Дитина війни” і відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідно до ч. 2 ст. 54 ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 р. що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно – правовими актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Тому просить вимоги задовольнити.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в суд не з'явився, надав заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, однак, надав до справи письмове заперечення у якому зазначено, що дійсно дітям війни пенсії мають підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідно до ст. 7 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ”, який передбачає механізм цих виплат, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дана доплата позивачеві виплачується у повному обсязі. Після прийняття відповідного рішення Конституційним судом України № 10-рп, яким було визнано не конституційними вищенаведені положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України». 28.05.2008 р. Кабінет міністрів України прийняв постанову №530 , якою було визначено розміри щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується «дітям війни» також у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

У письмовому запереченні також зазначено, що Головне Управління пенсійного фонду України в Сумській області діяло у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, та звертає увагу суду на пропущений позивачем річний строк звернення до суду з зазначеним позовом.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що також підтверджується пенсійним посвідченням.    

Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дане підвищення у вищенаведеному розмірі позивачу виплачується щомісячно починаючи із січня 2008 року.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, було визнано не конституційними вищенаведені положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Після ухвалення Конституційним судом України у 2008 р. вищенаведеного рішення питання щодо нарахування та виплат дітям війни були урегульовані постановою Кабінету міністрів України за №530 від 28.05.2008 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Нарахування та виплата вищенаведеній соціальній категорії громадян згідно зазначеної постанови проводяться і на даний час, тобто у 2009 році.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 р. що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно – правовими актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги за період з 1.01.2009 р., застосуванню підлягає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не постанова КМУ за №530 від 28.05.2008 р. Тобто позовні вимоги за 2009 рік підлягають повному задоволенню

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно пунктів 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Із змісту позовної заяви та заперечень відповідача вбачається, що в даному спорі фактично оскаржуються бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення до пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в цій частині, визнати бездіяльність даного управління протиправною.

Згідно статті 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році позивачу підлягає виплаті сума у розмірі: 498 х 30 % = 149,40 гривень щомісячно починаючи з 1.01.2009 р.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно – правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що неможливо прийняти до уваги положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначено нормою Закону.

Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” покладено на Головне Управління пенсійного фонду України в Сумській області, за місцем проживання позивача.

Доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав є безпідставними, оскільки порушення прав позивача триває з 01.01.2009  року по день звернення позивача до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 22, 64 Конституції України, ст. 3, 6, 7 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ”№2195-ІV від 18.11.2004 р., рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. «Справа про соціальні гарантії громадян», Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст. 58, п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.ст. 7-11, 71, 94, 99, 100, 122 ч.3, 158, 160, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Головного Управління пенсійного фонду України в Сумській області протиправною.

Зобов’язати Головне Управління пенсійного фонду України в Сумській області здійснити   перерахунок пенсії ОСОБА_1  з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого  ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати  за 2009 рік починаючи з 01.01.2009 р.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Охтирський міськрайонний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів із дня складення її в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області                             ОСОБА_2

З оригіналом згідно                             ОСОБА_2

Постанова чинності не набрала.