Справа № 654/4781/18

Провадження №2/654/483/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 року Голопристанський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого -     судді Данилевського М.А.

за участю секретаря     Друговин В.М.,

позивача     ОСОБА_1,

представника позивача   ОСОБА_2

відповідача     ОСОБА_3,

представник відповідача  ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в залі суду цивільну справу №654/4781/18 в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договорами позики, -

                                                   В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики, в якому позивач, посилаючись на ст. ст. 525, 526, 1046, 1047 Цивільного кодексу України, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог від 20.02.2019, просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 грошові кошти, в загальному розмірі 3245590 (три мільйони двісті сорок п’ять тисяч п’ятсот дев’яносто) гривень 00 копійок, що складається з заборгованості за договором позики від 08 січня 2011року в сумі 1391500 (один мільйон триста дев’яносто одна тисяча п’ятсот) гривень 00 копійок, основної суми боргу за договором позики від 13 лютого 2011 року в сумі 1359000 (один мільйон триста п’ятдесят дев’ять тисяч) гривень 00 копійок (еквівалент 100 тис. доларів США) та відсотків у розмірі облікової ставки Національного банку України в сумі  495090 грн.

27.12.2018 до Голопристанського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором грошової позики.

09 січня 2019 року ухвалою суду відкрите загальне позовне провадження та призначено справу до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 11.01.2019 було забезпечено позов у справі, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме будинок розташований в с.Залізний Порт по вул.Морській, 25-л та земельну ділянку, загальною площею 0,550 Га, розташованої за адресою: с.Залізний Порт по вул.Морській, 25-л, кадастровий номер 6522384300:02:044:0024.

20.02.2019 до суду надійшла заява адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6 про залучення до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог. Посилаючись на те, що з ЄДРСР ОСОБА_6 20.02.2019 дізналася про відкриття провадження у справі №654/4781/18 до відповідача ОСОБА_3 та існування грошових і можливо майнових зобов’язань у відповідача перед третіми особами.

Ухвалою суду від 20.02.2019 р. у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 відмовлено.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 подала відзив від 04.03.2019, в якому визнала первісно заявлені позовні вимоги в сумі 2750500 грн., просила відстрочити виконання зобов’язань.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 позов потримали з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_3 позов визнали в частині основної суми боргу 2750500 грн., просили розстрочити або відстрочити виконання рішення. В частині стягнення відсотків за користування грошових коштів заперечували.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 08 січня 2011 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений письмовий договір позики, предметом якого було передання боржнику грошових коштів в розмірі 50000 (п’ятдесят тисяч) доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 08.01.2011 складає 1391500,00 грн. (а. с. 12).

Позичальником було надано розписку про отримання грошових коштів від 08.01.2011, згідно якої ОСОБА_3 зобов’язався повернути кошти «с острочкой возврата долга до 1 июля 2018 года».

13 лютого 2011 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений письмовий договір позики, предметом якого було передання боржнику грошових коштів в розмірі 50000 (п’ятдесят тисяч) доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 20.02.2019 (день подачі заяви про збільшення позовних вимог) складає 1359000,00 грн. (а. с. 48).

Позичальником було надано розписку про отримання грошових коштів від 13.02.2011, згідно якої ОСОБА_3 зобов’язався повернути кошти до листопада 2018 року.

За користування грошовими коштами договором позики сплату процентів не передбачено.

В порушення умов договору, відповідач грошові кошти не повернув.

У відповідності до ст. ст. 1046-1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За загальним правилом, договір позики підтверджується наданням боргового документа позичальника або іншим, підписаним позикодавцем документом, який засвідчує передачу йому певної грошової суми.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу є обґрунтованими та з відповідача слід стягнути на користь позивача кошти за договором позики в розмірі, що складається з суми основного боргу в розмірі основної суми боргу за договором позики від 08 січня 2011 року в сумі 1343112,2 (один мільйон триста сорок три тисячі сто дванадцять) гривень 20 копійок, та основної суми боргу за договором позики від 13 лютого 2011 року в сумі 1343112,2 (один мільйон триста сорок три тисячі сто дванадцять) гривень 20 копійок, а всього в сумі 2686224,4 (два мільйони шістсот вісімдесят шість тисяч двісті двадцять чотири) гривні 40 копійок.

При цьому суд вважає, що слід кошти слід стягнути за офіційним курсом долара США на день ухвалення рішення, який на 04.03.2019 р. складає 2686,2244 грн. за 100 доларів США.

Крім того, позов в частині основної суми боргу визнаний відповідачем та його представником. Визнання позову не порушує прав третіх осіб та не суперечить закону.

Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем у зв’язку зі сплатою судового збору в сумі 18415  грн., що підтверджується наданою до суду квитанціями від 18.12.2018 №ПН 164 на суму 8810,00 грн. (а. с. 1) та від 19.02.2019 р. № 0.0.1272925660.1 на суму 9605,00 грн.

Розрахунку відсотків за користування коштами в розмірі облікової ставки НБУ позивачем та його представником не наведено. Крім того, облікова ставка НБУ є основним індикатором змін у грошово-кредитній політиці та орієнтиром вартості залучених та розміщених грошових коштів для банків та інших суб’єктів грошово-кредитного ринку. Облікова ставка встановлюється на основі комплексного аналізу та прогнозу макроекономічного, монетарного та фінансового розвитку, підготовленого Національним банком. Рішення щодо розміру облікової ставки затверджується Правлінням Національного банку України на засіданні з питань монетарної політики на підставі пропозицій Департаменту монетарної політики та економічного аналізу після обговорення на засіданні Комітету з монетарної політики. З 2011 року (дата отримання позик) облікова ставка НБУ змінювалась 28 разів.

Крім того, захист інтересів позивача забезпечений виконанням боргових зобов’язань в іноземній валюті, що захищає грошові кошти позивача від знецінення.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини   3 статті  509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах суд вважає за необхідне стягнути з відповідача основну суму боргу, без стягнення відсотків.

Стягнення відсотків в розмірі облікової ставки НБУ суперечитиме принципам співмірності, добросовісності та розумності цивільних правовідносин, що склались між сторонами.

Керуючись статтями 258, 259, 263, 264, 265, 266, 268, 273 ЦПК України, суд, –

                                                              У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1 (місце реєстрації: вул.Енгельса, 10, м.Гола Пристань, Херсонська область) на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1) основної суми боргу за договором позики від 08 січня 2011року в сумі 1343112,2 (один мільйон триста сорок три тисячі сто дванадцять) гривень 20 копійок, та основної суми боргу за договором позики від 13 лютого 2011 року в сумі   1343112,2 (один мільйон триста сорок три тисячі сто дванадцять) гривень 20 копійок, а всього в сумі 2686224,4 (два мільйони шістсот вісімдесят шість тисяч двісті двадцять чотири) гривні 40 копійок.          

Стягнути з ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 (місце реєстрації: вул.Енгельса, 10, м.Гола Пристань, Херсонська область) на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1) витрати на оплату судового збору в розмірі  18415  грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06 березня 2019 року. 

Суддя                                                                 М. А. Данилевський