Справа № 2-861/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

15 січня 2010 року        Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

 судді Копіци О.В.

 при секретарі  Омелюх О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Комінтернівське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 із вимогами про розірвання шлюбу, у зв’язку з тим, що в останній час подружнього життя вони втратили почуття любові та поваги один до одного та не бажають зберегти сім’ю.

В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги на підставах, викладених в позовній заяві та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 16.04.1983 року в відділі реєстрації актів цивільного стану Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про що зроблено актовий запис № 52. Після укладення шлюбу позивачка набула прізвище чоловіка «Чауш» (а.с.7).

Шлюб для сторін є першим.

Неповнолітніх дітей у сторін немає.

Згідно зі ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Згідно ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В даний час сторони вже тривалий час не підтримують подружніх відносин та проживають окремо. Намір позивачки розірвати шлюб підтверджується також тим, що судом відповідно до Ухвали від 16.09.2009 року сторонам надавався строк для примирення, однак по закінченню строку позивачка наполягає на розірванні шлюбу, посилаючись на те, що відповідач в стані алкогольного сп’яніння вчиняє сварки, лізе у бійку, за що його неодноразово притягували до адміністративної відповідальності та він перебував на лікуванні в психіатричних закладах, також раніше позивачка зверталась до суду із позовними вимогами про розірвання шлюбу, однак позовна заява була залишена без розгляду.

Згідно ст.109 СК Україні шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу  не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

З урахуванням обставин справи, поведінки сторін, а також того, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, суд вважає можливим задовольнити заявлені вимоги та розірвати шлюб, укладений між сторонами.

На підставі ст. 104, 105, 110, ч.2 ст.112 СК України, керуючись ст. 209, 210, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3) ОСОБА_4 та ОСОБА_2, зареєстрований 16.04.1983 року в відділом реєстрації актів цивільного стану Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 52.

Державне мито, що стягується при реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідача, стягнувши з нього 17 грн., звільнивши від сплати держмита позивачку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:                                        підпис

КОПІЯ  ВІРНА.

Суддя:

Секретар:

Рішення вступило в закону силу 26 січня 2010 року.

Суддя:

Секретар:

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи №2-861/10 року в Комінтернівському районному суді Одеської області.

Суддя:

Секретар: