Справа № 1-2/2010

П О С Т А Н О В А

4 січня 2010 року    Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого -судді ОСОБА_1,

при секретарі ОСОБА_2,

за участю : прокурорів Ліждвоя Д.Л., Лепської Н.П.,

захисника ОСОБА_3, підсудної ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 Казахстану, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянки України, працюючої спеціалістом II категорії по ЧАЕС Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області, розлученої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 4), раніше не судимої,

у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового слідства, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що вона працюючи на посаді спеціаліста II категорії по ЧАЕС Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області, являючись службовою особою, діючи в інтересах ОСОБА_5, зловживаючи своїм посадовим становищем, склала та видала фіктивні довідки про наявність у власності земельної ділянки та про склад сім'ї за таких обставин:

18.08.2008 року, перебуваючи в своєму службовому кабінеті в Ріпкинській селищній раді Ріпкинського району Чернігівської області за адресою смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, вул. Святомиколаївська, 92, ОСОБА_4,

- достовірно знаючи, що рішенням чотирнадцятої сесії 5 скликання Ріпкинської селищної ради Чернігівської області від 9 квітня 2008 р. ОСОБА_5 було надано лише дозвіл на виготовлення технічної документації для подальшої приватизації земельної ділянки, власноручно заповнила та виготовила довідку № 634 від 18.08.2008 року за змістом, якої ОСОБА_5 відповідно до рішення 14 сесії 5 скликання Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області від 9 квітня 2008 р. має земельну ділянку розміром 0,12 га для ведення особистого селянського господарства;

- достовірно знаючи, що за адресою по пров. Пільський, 10/3 в смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_6, власноручно заповнила та виготовила довідку № 636 від 18.08.2008 року за змістом якої з ОСОБА_5 за адресою: пров. Пільський, 10/3 в смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області зареєстровані ОСОБА_7 та ОСОБА_6

На підставі цих фіктивних довідок ОСОБА_5, не маючи права на отримання вказаного кредиту, отримала у Чернігівському обласному фонді підтримки індивідуального житлового будівництва на селі кредит, і діями ОСОБА_4 спричинено останньому збитків на суму 100 000 грн.

Дії ОСОБА_4 за сукупністю органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки та за ч. 2 ст. 366 КК України, як службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.

За результатами проведеного судового слідства, з ініціативи суду на обговорення поставлено питання щодо направлення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування через неповноту та неправильність досудового слідства.

Прокурор заперечував проти направлення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування.

Підсудна та її захисник вважають за доцільне направити справу на додаткове розслідування, зокрема і з тих підстав, що органом досудового слідства не виконані вказівки постанови суду від 06.07.2009 року про направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування.    

Суд вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

По кримінальній справі було проведено судове слідство в повному обсязі.

Суд приходить до висновку, що сторони подали всі докази на обґрунтування своїх доводів, оскільки ні у прокурора, ні підсудного та його захисника не виникло клопотань чи доповнень при з’ясуванні про можливість закінчення судового слідства.

За змістом чинного законодавства виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України, на підтвердження та спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін.

Ні прокурор, ні сторона захисту жодних клопотань не заявили.

Таким чином суд вичерпав всі, передбачені законом, можливості розглянути справу та постановити законне та обґрунтоване рішення, оскільки досудове слідство по справі проведено неповно, а також органом досудового слідства допущено таку неправильність та порушення норм кримінально – процесуального закону, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України повернення кримінальної справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли ця неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження, всупереч вимогам ст. 22 і 64 КПК України, не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для справи.

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально – процесуального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

За результатами розгляду кримінальної справи судом було встановлено суттєву не повноту та неправильність досудового слідства, за наявності яких по справі не може бути постановлений будь – який вирок виходячи з наступного.

Згідно з роз’ясненнями, викладеними в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від  11.02.2005 р. N 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» вказівки судді (суду) є обов'язковими для органу дізнання, слідчого та  прокурора, при цьому невиконання органом досудового слідства слідчої дії, зазначеної в постанові судді, допускається лише в разі,  коли  провести її фактично неможливо.  

Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06.07.2009 р. кримінальна справа була направлена прокурору Ріпкинського району для проведення додаткового розслідування. Однією з підстав направлення справи на додаткове розслідування стала неконкретність пред’явленого ОСОБА_4 обвинувачення, оскільки в обвинуваченні було відсутнє посилання на те, виконання яких саме  організаційно – розпорядчих або адміністративно – господарських обов’язків було покладено на ОСОБА_4 Вказана неконкретність обвинувачення органом досудового слідства не усунута, оскільки з пред’явленого, після додаткового розслідування, підсудній обвинувачення залишилося незрозумілим, які конкретно організаційно-розпорядчі функції виконувала  ОСОБА_4, що є обов’язковим при визначенні чи являється дана особа службовою особою, тобто суб’єктом злочину в сфері службової діяльності.

Неконкретність пред’явленого обвинувачення позбавляє підсудну ОСОБА_4 належним чином здійснювати свій захист.

Крім того, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочинів з матеріальним складом, якими є зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України) та службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 366 КК України) є причинний зв'язок між порушенням особою своїх службових обов’язків та наслідками, що настали через це порушення.  А для службового злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є відповідні мотиви та мета.  

Між тим, не дивлячись на послідовне не визнання ОСОБА_4 своєї вини у вчинені вказаних злочинів, органом досудового слідства не досліджувалось  та не встановлювалось наявність умислу, мотиву і мети у ОСОБА_4 на вчинення дій по зловживанню службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки.

Твердження  органу досудового слідства на те, що ОСОБА_4 діяла в інтересах третіх осіб , а саме склала та видавала довідки № 634 та 636 від 18.08.2008 р. в інтересах ОСОБА_5  є голослівними та такими, що суперечить іншим обставинам встановленим самим же органом досудового слідства.

Так, з  постанови слідчого прокуратури Ріпкинського району Чернігівської області ОСОБА_8 від 26 лютого 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ст. 358 КК України вбачається, що в діях ОСОБА_5 відсутній умисел на використання фіктивної довідки, а також  вона не прагнула отримати довідку з неправдивою інформацією задля оформлення кредиту  (т. 1, а.с. 187).

Незрозумілим для суду залишилося і посилання органу досудового слідства на спричинення діями ОСОБА_4 тяжких наслідків Чернігівському обласному фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі у вигляді збитків у розмірі 100 000 грн.

За ініціативою прокурора в судовому засіданні був допитаний в якості свідка  ОСОБА_9 – юрисконсульт Чернігівського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, який показав, що питання про законність/незаконність отримання ОСОБА_5 кредиту від Чернігівського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі було предметом перевірки КРУ, за результатами якої не встановлено порушень при видачі кредиту ОСОБА_5,  кредит не є проблемним, ОСОБА_5 використовує його за цільовим призначенням, збитків на суму 100 000 грн. Чернігівському обласному фонді підтримки індивідуального житлового будівництва на селі завдано не було.

Питання щодо визнання договору кредиту недійсним та про повернення кредиту ні Чернігівським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, ні прокурором не ставилося.

Про неконкретність пред’явленого ОСОБА_4 обвинувачення свідчить і той факт, що предметом злочину, передбаченого ст. 366 КК України, може бути лише офіційний документ, тобто такий, що засвідчує факти, які мають юридичне значення і тим самим породжують, змінюють чи припиняють певні правовідносини.

Залишилося поза увагою органу досудового слідства дослідження нормативно – правової бази, що регулює надання довгострокових кредитів, зокрема,  Правила надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 р. N 1597.

Відповідно до п. 11 Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 р. N 1597   для підтвердження права на одержання кредиту та визначення його суми індивідуальний забудовник подає до фонду перелік документів, зокрема довідку про склад сім'ї (форма N 3).

Поряд з цим, з показів свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, пояснень підсудної ОСОБА_4 вбачається, що довідка № 636 від 18.08.2008 року не є довідкою встановленого зразка про склад сім'ї, яка видається виключно секретарем селищної ради і виконкому ОСОБА_10, а є довідкою розрахункового місячного доходу.

Таким чином, вказана довідка не відповідає формі встановленій у п. 11 Правил  надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, що знову ж таки не узгоджується з твердженнями органу досудового слідства про умисел ОСОБА_4 на видачу такої довідки на користь ОСОБА_5 задля отримання останньою кредиту.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з постановою слідчого прокуратури Ріпкинського району від 21 липня 2009 року про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи ОСОБА_4 була ознайомлена тільки 14 серпня 2009 року, фактично вже після отримання висновків експертів, що позбавило її можливості реалізувати процесуальні права передбачені ст. 197 КПК України.

Вказане в сукупності дає підстави суду дійти до висновку, що неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, тому, за наведених вище обставин, справу слід направити прокурору Ріпкинського району для проведення додаткового розслідування, залишивши міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд без зміни.

Керуючись ст.ст. 273, 281 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, направити прокурору Ріпкинського району для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_4 залишити без зміни –підписку про невиїзд.

На постанову суду протягом 7 діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду Чернігівської області.

Суддя                                                                                              В.Б.Сташків