ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 923/182/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г. О.,

за участю представників:

прокуратури - Кравчук О. А.,

позивача - не з'явилися,

відповідачів - не з'явилися,

третьої особи - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 (судді: Ярош А. І., Принцевська Н. М., Савицький Я. Ф.) і рішення Господарського суду Херсонської області від 18.07.2018 (суддя Немченко Л. М.) у справі № 923/182/18

за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області та ОСОБА_5,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега 11",

про визнання недійсним договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У березні 2018 року заступник прокурора Херсонської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області (далі - Головне управління Держгеокадастру) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега 11" (далі - ТОВ "Омега 11"), треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС- Агропродукт" і відділ державної реєстрації Милівської сільської ради, з вимогами, викладеними у позовній заяві, зокрема про визнання недійсними (незаконними) рішень Головного управління Держгеокадастру щодо визнання ОСОБА_5 переможцем земельних торгів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20.07.2016, визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру про затвердження проектів землеустрою третім особам, а також витребування земельної ділянки із володіння ТОВ "Омега 11" і скасування записів про державну реєстрацію прав на земельну ділянку.

1.2. Згідно з ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.03.2018 у справі № 923/182/18 розглядають вимоги прокурора в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру і ТОВ "Омега 11" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 20.07.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру і ОСОБА_5

1.3. У квітні 2018 року прокурор подав до суду уточнену позову заяву з вимогами до Головного управління Держгеокадастру і ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20.07.2016, укладеного між відповідачами.

1.4. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.04.2018, зокрема, замінено неналежного відповідача у справі - ТОВ "Омега 11" належним відповідачем - ОСОБА_5 Залучено ТОВ "Омега 11" до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

1.5. У відзиві на позовну заяву Головне управління Держгеокадастру просило відмовити у її задоволенні, наголошуючи на укладенні спірного договору з переможцем земельних торгів - ОСОБА_5 на підставі та із дотриманням вимог чинного законодавства.

1.6. ОСОБА_5 у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти її задоволення, також акцентував на дотриманні вимог чинного законодавства під час укладення спірного договору оренди земельної ділянки від 20.07.2016.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.07.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій установили, що підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, розташованої на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, площею 80,599 га, укладеного 20.07.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру в Херсонській області та ОСОБА_5 на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а також положень земельного законодавства, у цьому випадку немає.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність прокурором наявності підстав для здійснення представництва у цьому випадку.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, заступник прокурора Одеської області у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду Херсонської області від 18.07.2018 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Прокурор наголошує на помилковості висновків судів про відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним згідно зі статтями 203, 215 Цивільного кодексу України і зауважує, що обставини справи свідчать про відсутність наміру щодо настання таких правових наслідків як ведення ОСОБА_5 фермерського господарства. Ведення відповідачем фермерського господарства обмежилося лише створенням Фермерського господарства "Ахтуба", розпаюванням земельної ділянки, її відчуженням на користь інших осіб і припиненням цього фермерського господарства. Отже, на думку прокурора, суди залишили поза увагою, що такі дії ОСОБА_5 не можна розцінювати як підприємницьку діяльність у формі фермерського господарства.

Таким чином, скаржник вважає, що оскільки право оренди за оспорюваним договором набуто ОСОБА_5 із порушенням вимог частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України, такий договір підлягає визнанню недійсним на підставі статті 215 Цивільного кодексу України, однак суди наведеного до уваги не взяли.

Прокурор також не погодився із висновком суду апеляційної інстанції про недоведення прокурором підстав для представництва у цій справі.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення залишити без змін, зазначаючи про недоведення прокурором факту порушення чинного законодавства під час укладення спірного договору, невідповідність цього договору нормам закону, а також про незазначення прокурором у чому саме полягає порушення інтересів держави у такому випадку.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника прокуратури, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили такі обставини:

- згідно з протоколом земельних торгів від 20.07.2016 № 16/07/16, проведених Головним управлінням Держгеокадастру в Херсонській області, щодо продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 80,5991 га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_5 визнано переможцем;

- 20.07.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру і ОСОБА_5 на підставі протоколу земельних торгів від 20.07.2016 № 16/07/16 укладено договір оренди, державну реєстрацію якого вчинено 22.07.2016 за № 15523816;

- 27.07.2016 ОСОБА_5 засновано та зареєстровано Фермерське господарство "Ахтуба", до складу якого увійшли громадяни ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10;

- згідно з наказами Головного управління Держгеокадастру від 14.09.2016 членам фермерського господарства надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок у розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю) із земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, яка перебувала у користуванні ОСОБА_5 на підставі договору оренди від 22.07.2016;

- згідно з наказами Головного управління Держгеокадастру від 26.10.2016 затверджено проект землеустрою та передано у власність для ведення фермерського господарства земельні ділянки із присвоєними новими кадастровими номерами, на які 04.11.2016 державним реєстратором Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області зареєстровано право власності;

- 16.11.2016 на підставі укладених договорів міни приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу вчинено державну реєстрацію права власності ТОВ "Омега 11" на земельні ділянки, належні членам фермерського господарства. ТОВ "Омега 11" утворено єдину земельну ділянку площею 80,5991 га, якій присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2, а 14.12.2016 здійснено державну реєстрацію цієї ділянки, 19.12.2016 зареєстровано право власності;

- згідно з договором оренди землі, зареєстрованим 09.11.2017, ТОВ "Омега 11" передало земельну ділянку в оренду ТОВ " ЮТС-Агропродукт".

4.3. Із матеріалів справи убачається, що предметом спору у ній (з урахуванням заяви про уточнення позову) є вимога прокурора до Головного управління Держгеокадастру і ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20.07.2016, укладеного між відповідачами.

4.4. Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 цього Кодексу господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

4.5. За змістом статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець.

4.6. Суди попередніх інстанцій установили, що 06.02.2017 припинено фермерське господарство "Ахтуба" як юридичну особу.

4.7. Разом із цим, як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 зареєстрований як фізична особа - підприємець (т. 1, а.с. 102 - 103).

4.8. Проте встановивши факт припинення Фермерського господарства "Ахтуба" та здійснюючи заміну неналежного відповідача - ТОВ "Омега 11" належним відповідачем - ОСОБА_5, суд першої інстанції, що залишено поза увагою судом апеляційної інстанції, не з'ясував правового статусу відповідача у цій справі - ОСОБА_5, а також питання чи мав на час відкриття провадження та здійснення розгляду справи ОСОБА_5 статус фізичної особи підприємця, а отже і питання про наявність підстав для розгляду цієї справи за правилами господарського судочинства.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

5.2. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.3. Ураховуючи допущені судами порушення норм процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, ухвалені у справі судові рішення слід скасувати із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, а касаційну скаргу задовольнити.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 і рішення Господарського суду Херсонської області від 18.07.2018 у справі № 923/182/18 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак