П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1440/1826/18

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В. Дата і місце ухвалення: 03.10.2018р., м. Миколаїв

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук’янчук О.В.

(справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку

письмового провадження на підставі ст.311 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з вимогами визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності у межах території Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Позов обґрунтовував тим, що звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, однак відповідачем листом від 08.05.2018 №Б-974/1-2525/0/20-18-СГ безпідставно відмовлено у наданні дозволу з посиланням на те, що наведена відповідачем підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не передбачена ст. 118 Земельного кодексу України.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, що розташована в межах території Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, викладеної у листі від 08.05.18 №Б-974/1-2525/0/20-18-СГ. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтованою площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності у межах території Мазурівської сілької ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Відповідно до ухвали від 07.08.2018 року (а.с.2-3), справу розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення від 03.10.2018р. в частині зобов'язання надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтованою площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності у межах території Мазурівської сілької ради Кривоозерського району Миколаївської області з прийняттям нового судового рішення, яким зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки здійснено втручання в повноваження відповідача. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього певні рішення.

ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею, що розташована в межах території Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

08.05.18 Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області направило на адресу ОСОБА_2 листа за № Б-974/1-2525/0/20-18-СГ про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, мотивуючи це тим, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач, відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності - багаторічні насадження. Вирішення питання по суті буде можливим за наявності документів які підтверджують факт відсутності багаторічних насаджень та документів, які підтверджують правовий статус багаторічних насаджень. У разі встановлення факту наявності багаторічних насаджень, вирішення питання по суті буде можливим за наявності документу який визначатиме їх правовий статус.

Не погоджуючись з правомірністю вказаної відмови ОСОБА_3 звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що так як в листі відповідача № Б-974/1-2525/0/20-18-СГ від 08.05.2018р. відсутнє посилання на визначені частиною 7 статті 118 КАС України підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв'язку з чим наявні підстави для зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. із земель сільськогосподарського призначення державної власності у межах території Мазурівської сілької ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції частково погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Учасниками справи не заперечується, що Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області має виключні повноваження на вирішення питання щодо надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення, серед іншого, садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Згідно ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 7 вказаної статті Кодексу встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Наведеними положеннями чинного законодавства чітко визначені, як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, а так само і форма прийнятих відповідних рішень.

Так, за результатами розгляду відповідного клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або надати відмову у наданні такого дозволу.

Проте, така відмова повинна бути вмотивована, оформлена належним чином та прийнята виключно з підстав, встановлених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд першої інстанції дійшов висновку з яким погоджується колегія суддів та не оскаржується апелянтом в апеляційній скарзі, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, оформлена у вигляді листа, не відповідає нормам чинного законодавства, прийнята з порушенням встановлених законодавством, яке регулює спірні правовідносини, норм.

Відповідач, відмовляючи в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у формі листа «Про надання відповіді», фактично прийняв акт індивідуальної дії, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню саме шляхом визнання такої відмови протиправною.

При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення вимоги позову про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. з цільовим призначенням - «для ведення особистого селянського господарства» на території Мазурівської сілької ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що прийняття рішення про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою є втручанням у дискреційні повноваження органу державної влади. Фактично суд підміняє собою орган виконавчої влади, що суперечить конституційному принципу поділу влад на законодавчу, виконавчу та судову.

Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, відповідно до ст.122 Земельного кодексу України, відноситься до виключних повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, свідчить про перебирання судом повноважень суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, віднесено розгляд клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у порядку, визначеному законодавством, та право прийняти одне з кількох юридично допустимих рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушених права позивача в даному спорі є визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 19.12.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою із врахуванням положень ч.7 ст.118 ЗК України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що надання суб'єктом владних повноважень відмови з аналогічних підстав, що перевірялися у межах розгляду даної судової справи, буде вважатися неналежним виконанням судового рішення та нестиме негативні наслідки, передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно по суті спору вирішив справу, однак обрав помилковий спосіб захисту прав позивача при задоволенні його вимоги про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, чим порушив норми матеріального права, а тому постановлене судове рішення в цій частині, на підставі п.2 ч.1 ст.315, ст.317 КАС України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року в частині задоволення вимоги ОСОБА_2 про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність - скасувати.

В цій частині прийняти по справі нову постанову, якою зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтованою площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності у межах території Мазурівської сілької ради Кривоозерського району Миколаївської області, з урахуванням висновків апеляційного суду в мотивувальній частині даного рішення.

В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 березня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук’янчук