Справа № 2-а-3005/2009р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2009 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі : головуючого - судді Литвин М.М.,
при секретарі - Гусак А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Лубни Полтавської області про визнання протиправною бездіяльність управління, стягнення щомісячної державної соціальної допомоги та здійснення перерахунку , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області про визнання протиправною бездіяльність управління, стягнення щомісячної державної соціальної допомоги „Дитині війни” та здійснення перерахунку, посилаючись те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1.01.2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак у 2007-2009 роках така допомога їй не виплачувалася.
Позивачка також вказала, що рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких їй повинна була бути нарахована соціальна допомога.
Прохає суд визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області, здійснити перерахунок її пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 28 ЗУ „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування „ та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня по 31 грудня в розмірі 742 грн. 65 коп., за 2008 рік з 22 травня по 31 грудня в розмірі 780 грн. 40 коп. ,за 2009 рік з 01 січня по 30 вересня в розмірі 796 грн. 80 коп., та зобов’язати управління пенсійного фону в подальшому проводити нарахування і виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, у вищезазначеному розмірі та здійснювати перерахунок відповідно до ч.3 ст. 67 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” в разі зміни розміру мінімальної пенсії за віком.
В судове засідання позивачка не з'явилася, згідно заявленого клопотання свої позовні вимоги підтримує, та прохає справу слухати у її відсутність.
Відповідач - управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно. Направив суду письмову заяву в якій просить справу розглядати у відсутність їх представника, проти позову заперечує. (а.с.12).
Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачка має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.)
Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України „Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України АР Крим , областях, містах Києві та Севастополі , Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах” від 30.04.2002 року № 8-2 ,основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій , допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, однак така виплата підвищення до пенсії відповідачу не здійснювалась.
Всупереч положенням ст.. 22 Конституції України, яким передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, п. 17 ст. 77 та статтею 110 ЗУ „Про Державний бюджет на 2006 рік „ від 20.12.2005 року та п. 12 ст. 71 ЗУ „Про Державний бюджет на 2007 рік” від 19.12.2006 року дію ст.. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2006 та 2007 роки відповідно.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення, що призупиняли дію ст.. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” , було визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення .
Таким, чином позивачці повинно було здійснюватись нарахування та виплата належної їй допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007-2009 роки.
Відповідно до ст.. 152 ч.2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, ч. З ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини,
відповідно
до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Ноme Оffiсе (Саsе 41/74 vаn Duyn v. Ноme Оffiсе), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивачки є Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області. Враховуючи вищевикладене, суд вважає управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області належним відповідачем по даній справі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області здійснити перерахунок пенсії позивачці за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня по 31 грудня 2008 року, та з 01 січня по 30 вересня 2009 року з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідного управління Пенсійного фонду України нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни у визначеній позивачкою грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст. З, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 30 вересня 2009 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денннй термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст.. 186 КАС України.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_2 .