Постанова

Іменем України

28 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 676/4141/17

провадження № 61-35099св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник відповідача - ОСОБА_5,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

представники відповідача: Кобилюх Тетяна Анатоліївна, Антонюк Ірина Володимирівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 січня 2018 року у складі судді Бондаря О. О. та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 27 березня 2018 року у складі суддів: Ярмолюка О. І., Грох Л. М., Костенка А. М.,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк», банк), в якому просив визнати припиненим зобов'язання за договором іпотеки від 22 червня 2012 року, укладеного між ним та відповідачем, посвідченим приватним нотаріусом Камянець-Подільського міського нотаріального округу Цвіляк А. О. та зареєстрованого в реєстрі за №822.

Позов мотивовано тим, що 22 червня 2012 року між сторонами укладено кредитний договір, за умовами якого ПАТ «Дельта Банк» надав позивачу кредит у розмірі 120 000 грн на строк до 21 червня 2015 року під 24,99% річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, позивач на підставі договору іпотеки від 22 червня 2012 року передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. Станом на 5 липня 2016 року позивач повністю сплатив заборгованість за кредитним договором, однак відповідач відмовляється зняти обтяження з предмету іпотеки.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 січня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Хмельницької області від 27 березня 2018 року, позов задоволено частково.

Припинено обтяження квартири АДРЕСА_1, як предмета іпотеки за іпотечним договором від 22 червня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського нотаріального округу Цвіляк А. О., №822.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що позивач повністю виконав своє зобов'язання за кредитним договором, яке забезпечено іпотекою. Нараховані банком штрафні санкції за неналежне виконання позивачем умов іпотечного договору не є складовою кредитного зобов'язання та не можуть бути перешкодою для припинення іпотеки. Крім того, вказана неустойка сплачена позивачем.

За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов висновку, що іпотека, якою забезпечувалося зобов'язання позивача за кредитним договором, є припиненою, внаслідок чого обтяження предмета іпотеки підлягає скасуванню.

У касаційній скарзі, ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що станом на 31 серпня 2017 року у позивача існувала заборгованість за кредитним договором, зокрема ним не було сплачено штраф у розмірі 3599,15 грн за порушення зобов'язання щодо страхування предмету іпотеки (пункти 5.7, 5.2 договору іпотеки), внаслідок чого підстави для скасування обтяження іпотечного майна були відсутні. Оскільки станом на день подання позовної заяви у позивача існувала заборгованість по оплаті штрафу, то кредитне зобов'язання не вважається припиненим. Заборгованість позивач погасив лише під час розгляду справи у суді.

Інші учасники справи не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором.

Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом положень статей 509, 526, 598 ЦК України, статей 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі припинення у повному обсязі основного зобов'язання, забезпечення якого передбачено іпотечним договором. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Іпотека припиняється в разі припинення основного зобов'язання, зокрема на підставі його виконання.

За відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника та вимог кредитора за основним зобов'язанням і припинення у зв'язку з цим основного зобов'язання іпотека припиняється.

Встановивши, що позивач повністю виконав зобов'язання за кредитним договором, яке забезпечувалось іпотекою та станом на 05 липня 2016 року, заборгованість перед банком за кредитним договором була відсутня, а нарахований банком у 2017 році штраф у розмірі 3 599,15 грн за порушення пунктів 5.2, 5.7 іпотечного договору (неукладення іпотекодавцем договору страхування заставного майна), що не було складовою кредитного зобов'язання, позивачем сплачено 09 листопада 2017 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що іпотека, якою забезпечувалося зобов'язання позивача за кредитним договором є припиненою, а обтяження щодо предмета іпотеки підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги про невиконання позивачем основного зобов'язання та неприпинення іпотеки спростовуються матеріалами справи та встановленими судами під час розгляду справи обставинами.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 27 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В. М. Сімоненко

І. М. Фаловська