Справа № 2-а-11/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 року     Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Сташківа В.Б.,

при секретарі Коваль Т.С.,  

за участю ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, старшого інспектора взводу супроводження ДАІ  Відділення Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2009 р. ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до старшого інспектора взводу супроводження ДАІ  Відділення Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_2 в якому просив поновити йому строк звернення до суду, передбачений ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як такий, що пропущений з поважним причин, так як він перед зверненням до суду оскаржував постанову в Обласне ДАІ, проте відповіді не отримав, та просив скасувати постанову старшого інспектора взводу супроводження ДАІ  Відділення Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_2 (Серії СВ № 050610) від 16 листопада 2009 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.,   як таку, що не відповідає вимогам Правил дорожнього руху та дійсності, оскільки він   дійсно 16 листопада 2009 р., близько 13 год. 35 хв., в м. Чернігові проїжджав перехрестя вулиці Жабинського та проспекту Перемоги на зелений сигнал світлофора, та перед ним здійснив аварійну зупинку автомобіль ВАЗ-2107 на перехресті, у зв’язку з чим і він був змушений зупинитися, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення п.п. 16.3 ПДР.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 адміністративний позов підтримав, з підстав зазначених в ньому.

Представник ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, яке було залучено до участі в справі в якості співвідповідача та старший інспектор взводу супроводження ДАІ  Відділення Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1., покази свідка ОСОБА_3, яка повністю підтвердила викладені в адміністративному позові обставини щодо подій, які мали місце 16 листопада 2009 р., близько 13 год. 35 хв., в м. Чернігові на перехресті вулиці Жабинського та проспекту Перемоги, дослідивши письмові докази по справи, матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд знаходить, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що 16 листопада 2009 року старшим інспектором взводу супроводження ДАІ  Відділення Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення (Серії СВ № 037143) на ОСОБА_1, з якого вбачається, що останній в порушення п.п. 16.3 Правил дорожнього руху України, 16 листопада 2009 р., близько 13 год. 35 хв., в м. Чернігові на перехресті вулиці Жабинського та проспекту Перемоги, керував транспортним засобом «ВАЗ-21121», д.н.з. НОМЕР_1 та не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) чи світлофором, а виїхав на пішохідний перехід, чим створив перешкоди для руху пішоходів.

В той же день, старшим інспектором взводу супроводження ДАІ  Відділення Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_2 на місці було винесено постанову (Серії СВ № 050610) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн..

При вирішенні питання про дотримання ОСОБА_1 строків, передбачених ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд враховує, що як наголосив Європейський суд з прав людини у справі „Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії”, сторони повинні мати можливість скористатися правом на вчинення позову з того моменту, коли вони ознайомилися із рішенням, що покладають на них обов’язки або можуть порушувати їхні законні права чи інтереси. Як засіб спілкування між органами та сторонами, вручення рішення створює можливість для сторін знайомитись з рішенням та підставами для нього, таким чином надаючи їм змогу оскаржити його, якщо вони вважатимуть це за доцільне.

Враховуючи те, що оскаржувану постанову було винесено 16 листопада 2009 р., адміністративний позов був зданий до Ріпкинського районного суду Чернігівської області 28 грудня 2009 року, після того, як він 19 листопада 2009 р. направляв по пошті Начальнику ВДАІ УМВС України в Чернігівській області заяву про скасування вказаної постанови, а відповіді на неї не в порядку, передбаченому КУпАП, ні в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» не отримав,  тому виходячи з положень ст. 289 КУпАП, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, суд вважає, що строк звернення до Ріпкинського районного суду Чернігівської області пропущений з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.

Диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає, зокрема відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть.

За нормами п.п. 16.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Тобто необхідною умовою притягнення до адміністративної відповідальності за порушення п.п. 16.3 ПДР є необхідність надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі. Проте, вказане не надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі ОСОБА_1 інспектором інкриміновано не було.

З показань свідка ОСОБА_3, які узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 вбачається, що останній дійсно 16 листопада 2009 р., близько 13 год. 35 хв., в м. Чернігові проїжджав перехрестя вулиці Жабинського та проспекту Перемоги на зелений сигнал світлофора, та перед ним здійснив аварійну зупинку автомобіль ВАЗ-2107 на перехресті, у зв’язку з чим і ОСОБА_1 був змушений зупинитися.  

Аналізуючи вказані норми ПДР та обставини справи, суд вважає, що в обстановці, що склалась у ОСОБА_1 не було необхідності надавати перевагу в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, оскільки перед ним аварійно зупинився автомобіль ВАЗ-210, д.н.з 25 067-29 ММ, що виключало можливість надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, та виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п.п. 16.3 ПДР.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачами – суб’єктами владних повноважень, в порушення приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено достатніми доказами,   зокрема фотознімками правопорушення (так як долучені до справи фотознімки не підтверджують сам факт вчинення порушення позивачем п. 16.3 ПДР),   правомірність прийняття   старшим інспектором взводу супроводження ДАІ  Відділення Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_2 постанови (Серії СВ № 050610) від   16 листопада 2009 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення ним п.п. 16.3 Правил дорожнього руху та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази цього не підтверджують.

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення, суд знаходить, що вказану постанову слід скасувати,  а справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити у зв’язку з відсутністю в його діях порушень п.п. 16.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р., тобто складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до статті 94 КАС України, враховуючи задоволення позову, з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 слід стягнути 3 гривні 40 коп. судового збору.

Керуючись статтями 23, 71, 86, 94, 98, 146, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  п. 1 ч. 1 ст.  247, ст.ст. 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. (з змінами та доповненнями), суд –

П О С Т А Н О В И В:

    Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови старшого інспектора взводу супроводження ДАІ  Відділення Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_2 (Серії СВ № 050610) від 16 листопада 2009 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., передбачений ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як такий, що порушений з поважних причин.

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити .

Постанову старшого інспектора взводу супроводження ДАІ  Відділення Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_2 (Серії СВ № 050610) від 16 листопада 2009 р. про притягнення ОСОБА_1   до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. – скасувати.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 гривні 40 коп. судового збору.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 26 січня 2010 року.

Головуючий                     В.Б.Сташків