Справа № 2-1152                                              2010 рік

 З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

15 січня 2010 року                             м. Білгород - Дністровський

Білгород - Дністровський     міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого – одноособово судді Боярського О.О.

         при секретарі – Рачицькій І.А.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ДП «Бази відпочинку «Смуглянка»  про стягнення  нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічних відпусток і середнього заробітку за час  затримки розрахунку,  

ВСТАНОВИВ :

          Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача  про стягнення  нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічних відпусток і середнього заробітку за час  затримки розрахунку,  мотивуючи свої  вимоги  тим , що  01 жовтня 2001 року  її  було  прийнято  на  роботу  головним бухгалтером ДП «База відпочинку «Смуглянка».   01 квітня 2009  року  позивачка  звільнилася  з  посади  за  власним  бажанням на підставі ст..38 КЗпП України.  На  день  звільнення утворилась  заборгованість з заробітної плати  за період  листопад-грудень 2008 року, яка  становить 1968,6 грн.  Враховуючи  викладене, відповідач  також  повинен  сплатити  на  користь  позивачки  середній  заробіток  за  період  затримки  розрахунку, за період з 02.04.2009 р по 10.07.2009 р в сумі 6937,00 грн., а також повинен сплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні  щорічних відпусток в сумі 13384,72 грн .     Під  час  судового  розгляду  справи  позивачка уточнила позовні вимоги, а саме, надала новий перерахунок заборгованості за час затримки станом на 15.01.2010 року,  просить стягнути з  відповідача заборгованість з заробітної плати за період з 01.11.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 1968,60 грн.,   середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 02.04.2009 року по 15.01.2010 року сума  якого   складає 16309,60 грн., а також стягнути грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток,   станом на 15.01.2010 року сума якої складає 13384,72 грн.           

Представник  відповідача – ДП «Бази відпочинку «Смуглянка» в  судове  засіданні не з’явився   про час, день і місце судового засідання  повідомлявся, але згідно поштового повідомлення повернуто з відміткою  за закінченням терміну зберігання, причина неявки суду не відома.

Зі згоди позивачки, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.      

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази по справі , суд  приходить  до  висновку  про  наявність  підстав  для  задоволення  позовних  вимог позивачки.

Із  письмових  матеріалів  справи  вбачається, що  позивачка ОСОБА_1  дійсно  працювала головним бухгалтером ДП «База відпочинку «Смуглянка»  з  01.10.2001 року  по  01.04.2009 року, що  також  підтверджується  копією  трудової  книжки  ( а.с. 8,9,10 ).

         01 квітня 2009  року  позивачка ОСОБА_1  звільнилася  з  посади  за  власним  бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.  На  день  звільнення утворилась  заборгованість з заробітної плати  за період  з 01.11.2008 р.  по 31.12.2008 р., яка  становить 1968,6 грн.                

Позивачка у судовому засіданні пояснила, що при звільненні їй також не виплачено грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток в сумі 13384,72 грн. На вказані незаконні дії    ДП «Бази відпочинку «Смуглянка» позивачкою ОСОБА_1  до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури була подана  скарга.

           Згідно відповіді  Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури від 05.06.2009 року за №343ж-09, вказано, що  була проведена перевірка, щодо неправомірних дій  директора ДП  «База відпочинку «Смуглянка» з приводу порушення законодавства про працю, та в результаті проведення перевірки було встановлено, що на підприємстві існує заборгованість по заробітній платі  перед  ОСОБА_1 за період листопад-грудень 2008 рік в сумі  1968,6 грн. Для усунення зазначених порушень закону директору   ДП «База відпочинку «Смуглянка» ОСОБА_2 винесено припис. Крім цього,  позивачці було роз’яснено, що в порушення ст..ст.83,116 КЗпП України при звільненні  їй  не виплачено грошову компенсацію за всі дні щорічних відпусток в сумі 13384,72 грн.

Відповідно до ст. 116  КЗпП України  при  звільненні  працівника  виплата  всіх  сум, що  належать  йому  від  підприємства , установи , організації , провадяться  в  день  звільнення .  Якщо  працівник  в  день  звільнення  не  працював , то  зазначені  суми  мають  бути  виплачені  не  пізніше  наступного  дня  після  пред»явлення  звільненим  працівником  вимоги  про  розрахунок .  В  разі  спору  про  розмір  сум , належних  працівникові  при  звільненні , власник  або  уповноважений  ним  орган  в  усякому  випадку  повинен  в  зазначений  у  цій  статті  строк  виплатити  не  оспорювану  ним  суму .  

Відповідно  до  положень  ч.1  ст. 117  КЗпП України  в  разі  невиплати  з  вини  власника  або  уповноваженого  ним  органу  належних   звільненому  працівникові  сум  у  строки , зазначені  в  статті  116 цього  Кодексу , при  відсутності  спору  про  їх  розмір  підприємство , установа , організація  повинні  виплати  працівникові  його  середній  заробіток  за  весь  час  затримки  по  день  фактичного  розрахунку .

           Відповідно до роз’яснень ч.5 п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року №13, не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звільнення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст..117 КЗпП України.

Згідно до ст.74 КЗпП України  всім працівникам надаються щорічні відпустки із збереженням місця роботи і середнього заробітку.

               У відповідності до ст.83   КЗпП України  у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.   

              При  цьому, суд  виходить  з  положень  ст.10, 11, 60  ЦПК України , згідно  якої  кожна  сторона  зобов’язана  довести  ті  обставини , на  які  вона  посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  і  заперечень. Відповідно до ст..п.7 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

             Стаття 367 ЦПК України передбачає випадки обов’язкового і факультативного  негайного виконання рішення суду.

 Так згідно з п.2  ч.1 ст.367 ЦПК Украйни  суд допускає негайне виконання рішень у  справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більш  ніж за один місяц.

             Як вбачається  із матеріалів справи, виплата всіх належних позивачці  відповідачем сум не проведена з часу звільнення до часу ухвалення рішення в справі, а тому суд  вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1  до ДП «Бази відпочинку «Смуглянка»  про стягнення  нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічних відпусток і середнього заробітку за час  затримки розрахунку, обґрунтовані, та підлягають задоволенню у повному обсязі.   

           Керуючись ст. ст.  74, 83, 116, 117 КЗпП України,  ст..ст.10,11,60,  213-215, 224-226, 367 ЦПК України , суд ,        

ВИРІШИВ:
  Позов ОСОБА_1  до ДП «Бази відпочинку «Смуглянка»  про стягнення  нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічних відпусток і середнього заробітку за час  затримки розрахунку, обґрунтовані, та підлягають задоволенню у повному обсязі – задовольнити .            

Стягнути  з  ДП «Бази відпочинку «Смуглянка»   на  користь  ОСОБА_1    не  виплачену  заробітну  плату  в  сумі  1968,6  грн., середній  заробіток  за  час  затримки  розрахунку  в  сумі  16309,60 грн.,  грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток – 13384,72 грн., а  всього  на  суму  31662,92 грн.  

      Рішення суду в частині  стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі, в 10 денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги .  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його увалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: