КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/824/3211/2019 Головуючий у 1-й інстанції: Величко Т.О.

759/5426/17 Доповідач-ЧобітокА.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І.

секретар - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року в справі за позовом Органу опіки та піклування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_2, третя особа: Святошинський районний у місті Києві центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про звільнення від обов'язків опікуна, -

у с т а н о в и в :

У квітні 2017 року Орган опіки та піклування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації звернувся до суду із заявою, у якій просив звільнити від обов'язків опікуна ОСОБА_2 щодо малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати останнього органу опіки та піклування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації для подальшого влаштування до сімейних форм виховання. Зазначає, що малолітній ОСОБА_3 на підставі розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.12.2010 року №1239 має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, оскільки його мати - ОСОБА_4, яка має статус матері-одиначки, перебувала під вартою на час слідства в Київському слідчому ізоляторі. 11.08.2014 року рішенням Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_4 позбавлена батьківських прав відносно сина ОСОБА_3. На підставі розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.12.2010 року № 1248 ОСОБА_2 призначений опікуном малолітнього ОСОБА_3, який зареєстрований, проживає та є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1. На теперішній час він навчається в Київській гімназії № 154 у 4 класі. Відповідно до характеристики з навчального закладу Київської гімназії № 154 дитина недобросовісно готується до уроків, неохайно одягнена, має брудний одяг, домашні завдання виконує не в повному обсязі через відсутність контролю з боку опікуна. На неодноразові зауваження класного керівника опікун та бабуся не реагують. Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов в квартирі антисанітарія, кімнати захаращені речами, затхле повітря, квартира потребує прибирання, провітрювання та косметичного ремонту. Протягом 2016 року працівниками Служби у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації та працівниками Святошинського районного у місті Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді було неодноразово відвідана родина за вищевказаним місцем проживання дитини. Умови для проживання, розвитку, виховання та навчання для малолітнього ОСОБА_3 не створено. Квартира своєчасно не прибирається, постійно захаращена непотрібними речами, на кухні та в ванній кімнаті антисанітарія. 17 лютого 2017 року, відповідача госпіталізовано до клінічної лікарні № 5 у хірургічне відділення, у зв'язку з чим малолітнього ОСОБА_3 направлено до дитячого спеціалізованого санаторію «Лісний» на період з 03.03.2017 до 17.03.2017 року. Опікун рекомендації працівників служби у справах дітей не виконує, квартиру не прибирає, покращення у зовнішньому вигляді та в навчальній діяльності дитини не відбувається.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року заяву про звільнення від обов'язків опікуна задоволено. Звільнено ОСОБА_2 від обов'язків опікуна щодо малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Малолітнього ОСОБА_3 передано Органу опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації для подальшого влаштування до сімейних форм виховання.

Не погодившись з указаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити з посиланням на його незаконність та необґрунтованість. Зазначає, що на час розгляду справи його дружина тяжко хворіла, перебувала при смерті і через кілька днів, а саме - 25.10.2018 року померла. Тому йому на той момент було важко визначитися чи справиться він з вихованням онука в умовах постійного догляду за хворою дружиною. Позивачем не надано жодних доказів, які підтвердили його неналежну поведінку щодо виховання малолітнього ОСОБА_3 та не надано доказів вжиття заходів відносно відповідача заходів реагування з приводу невиконання обов'язків опікуна. Підставами для звільнення його від обов'язків опікуна малолітнього ОСОБА_3 є виключно суб'єктивні думки та висновки, в тому числі в тих сферах, які виходять за межі їх компетенції(санітарний стан квартири, стан повітря, необхідність проведення ремонту). У рішенні суду не зазначено, які обов'язки як опікун ОСОБА_2 не виконував.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

При розгляді даної справи судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.12.2010 року № 1239 має статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

11.08.2014 рокурішенням Святошинського районного суду міста Києва №2/759/3181/14 громадянка ОСОБА_4 позбавлена батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19,20).

ОСОБА_2 на підставі розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.12.2010 № 1248 призначений опікуном малолітньогоОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Малолітній ОСОБА_3 навчається уКиївській гімназії № 154 у4 класі.

Відповідно до характеристики з навчального закладу Київської гімназії № 154 дитина недобросовісно готується до уроків, неохайно одягнена, має брудний одяг, домашні завдання виконує не в повному обсязі через відсутність контролю з боку опікуна. (а.с.17,18). На неодноразові зауваження класного керівника опікун та бабуся не реагують.

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов в квартирі антисанітарія, кімнати захаращені речами, затхле повітря, квартира потребує прибирання, провітрювання та косметичного ремонту (а.с. 12-14).

З метою соціально-правового захисту малолітньогоОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 15 березня 2017 року прийнято рішення про доцільність звільнення від обов'язків опікуна громадянина ОСОБА_2 для малолітнього ОСОБА_3.

Установивши дані обставини, суд першої інстанції звільнив ОСОБА_2 від обов'язків опікуна щодо малолітнього ОСОБА_3.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача та представника Органу опіки та піклування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, який визнав апеляційну скаргу ОСОБА_2, обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до наступного.

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 зазначив, що після смерті дружини, за якою він доглядав через її хворобу, він належним чином виконує обов'язки опікуна, а тому підстави до звільнення його від обов'язків опікуна щодо малолітнього ОСОБА_3 відсутні.

Представник Органу опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, підтримуючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначила, що дійсно після смерті дружини ОСОБА_2,за якою він доглядав, останній належним чином виконує обов'язки опікуна щодо малолітнього ОСОБА_3, житлові умови щодо проживання дитини покращились, дитина є доглянутою та її успішність у навчанні також значно покращилась.

При цьому представник позивача зазначила, що мати ОСОБА_3 відвідує його та почала приймати участь у його житті.

Відповідно до ч. 4 ст. 364 ЦПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. Визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, чергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя...., і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ст. 6 вказаної Конвенції , держави-учасниці визнають, що кожна дитина має невід'ємне право на життя. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину ( ст. 19 Конвенції про права дитини) .

За принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 р., дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї .

Європейський суд з прав людини зауважує, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Суд апеляційної інстанції, ураховуючи інтереси дитини, уважає, що на даний час відсутні факти, за яких опікун малолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_2, який є рідним дідусем дитини, може бути звільнений від обов'язків опікуна, а тому приймає до уваги визнання апеляційної скарги позивачем.

На підставі викладеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового, про залишення позову Органу опіки та піклування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про звільнення ОСОБА_2 від обов'язків опікуна без задоволення .

Керуючись ст.ст. 364, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року скасувати та постановити нове судове рішення.

Відмовити в задоволенні позову Органу опіки та піклування Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_2, третя особа: Святошинський районний у місті Києві центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про звільнення від обов'язків опікуна.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: А. О. Чобіток

Судді: О. В. Немировська

Т. І.  Ящук