Справа   № 2-468/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І  М  Е  Н  Е  М       У  К  Р  А  Ї  Н  И

05 лютого 2010 року

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого   судді   Литвиненко І.В.

при секретарі               Шульга Т.Є.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представників третіх осіб органу опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради ОСОБА_3, управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_4

           розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_2, які діють в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8, комунального підприємства «Деснянське» про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням,

треті особа на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору – органу опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові, управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області,

в с т а н о в и в :

28.09.2010 року позивач звернулась до суду  з позовом до відповідачів про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням у зв‘язку з відсутністю в ньому близько одного року та зобов‘язання ВГІРФО  МВС України в Чернігівській області зняти з реєстрації відповідачів, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що змінився власник квартири АДРЕСА_1 і відповідачі, будучи зареєстрованими в вищезазначеному приміщенні перешкоджають їй у розпорядженні нею права власності. В добровільному порядку відповідачі не бажають  виписатись із   квартири, а тому,  керуючись ст. ст. 72, 150 ЖК України, просить визнати  такими, що втратили право на користування житловим приміщенням ОСОБА_6, ОСОБА_2, малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, пояснивши, що ним на початку червня 2009 року були зламані замки вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 та поставлені нові. В присутності співробітників міліції було зроблено опис речей, які знаходились в квартирі та належали відповідачам, оскільки новий власник квартири не міг зайти до квартири, у зв‘язку з відсутністю ключів від квартири. З позовом про усунення перешкод в користуванні власністю, шляхом вселення позивач до суду не звертався .

Відповідач ОСОБА_2  у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те що йому та його сім‘ї чинилися перешкоди в користуванні житловим приміщенням, оскільки вони почали ремонтні роботи у спірній квартирі та тимчасово виїхали із неї, в червні 2009 року вони із сім‘єю поїхали на відпочинок, а коли повернулись, то виявили, що замки у спірному житловому приміщенні змінені та не змогли попасти до нього, хоча там залишились їх речі. До правоохоронних органів не звертались у зв‘язку з тим, що ними було подано заяви про перегляд рішень Тернівського районного суду м. Кривий Ріг  та Деснянського районного суду м. Чернігова за нововиявленими обставинами, які стали підставою для реєстрації права власності  спірної квартири за ОСОБА_5 Рішення Тернівського районного суду м. Кривий Ріг про встановлення факту родинних відносин від 13.10.2003 року скасоване.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові просила відмовити в задоволенні позову, оскільки в разі його задоволення будуть порушені права малолітніх осіб.

Представник третьої особи   управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області також просила відмовити у задоволенні позову в частині зобов‘язання зняття з реєстрації відповідачів.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представників третіх осіб, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії особового рахунку № НОМЕР_1 «Деснянське» Чернігівської міської ради, за адресою м. Чернігів АДРЕСА_2 ОСОБА_2 зареєстрований з 17.03.2004 року, а ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстровані з 03.07.2008 року. Відповідно до довідки КП «Чернігівське МБТІ», право власності на спірну квартиру зареєстроване за ОСОБА_5 на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова.

Суд критично відноситься до акту від 14.07.2009 року ЖРЕД № 4 комунального підприємства «Деснянське» Чернігівської міської ради, оскільки він був складений після того, як було змінено замки на вхідних дверях до квартири АДРЕСА_1. Крім того у вищезазначеній квартирі  залишились речі відповідачів та вони мали намір проживати в квартирі.

 Відповідно до ст.. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок  відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Так як в судовому засіданні встановлено, що позивачем було створено перешкоди для користування житловим приміщенням відповідачами, а саме: самовільно зламані старі та поставлені нові замки, від яких у відповідачів були відсутні ключі, відповідачі мали намір користуватися спірною квартирою, залишивши в ній свої речі, позивачем не доведено факту про те, що відповідачі не проживали  в спірній квартирі понад один рік без поважних причин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про визнання відповідачів такими, втратили право користування житловим приміщенням слід відмовити.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання зняти відповідачів з реєстрації, то в цій частині необхідно також відмовити, оскільки, відповідно до ст. 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням. Тобто, лише з урахуванням вищезазначених підстав, викладених в Законі, особа може бути знята з реєстрації свого місця проживання.

Крім того, судом встановлено, що позивач та відповідачі не є членами сім‘ї. Відповідно до ст.. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Суд приходить до висновку, що позивачем невірно обраний спосіб захисту своїх прав, оскільки фактично позивач просить захистити право власності, способи захисту якого передбачено главою 29 ЦК України.

       Керуючись ст.ст. 10, 11,  60, 208, 209, 213-215,  218   ЦПК України,  суд,-

в  и  р  і  ш  и  в:

    у задоволенні позову  відмовити.

Рішення може  бути оскаржене  до  апеляційного суду Чернігівської області .

      Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано  протягом  десяти днів з дня проголошення рішення.

      Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    

       Суддя