1-кп/130/67/2019

130/1444/18

В И Р О К

Іменем України

01.03.2019 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

секретаря Райчук Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Кузьмин Кам’янського району Республіка Молдова, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з повною загальною  середньою освітою, не працюючого, не одруженого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 125,ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 162 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Чубика Я.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Мацюка О.І.,

потерпілого ОСОБА_3,

в с т а н о в и в:

30.07.2017 близько 4 години, обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи в м. Жмеринка Вінницької області, маючи намір на заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_4, яка являється матір'ю його колишньої співмешканки і з якою він перебував у неприязних стосунках із суб'єктивних міркувань, прийшов до приватного будинку за місцем проживання останньої за адресою АДРЕСА_2. Дочекавшись зручного моменту, обвинувачений ОСОБА_1, з метою втілення свого протиправного наміру, шляхом вільного доступу через незачинені вхідні двері, проник до середини будинку, де діючи таємно від інших мешканців зайшов до кімнати, в якій окремо на дивані спала ОСОБА_4 та за допомогою тупого твердого предмету умисно наніс жінці три удари по черевній порожнині, спричинивши тілесні ушкодження, після чого з місця вчинення злочину зник у невідомому напрямку.

Відповідно до висновку експерта №77 від 08.08.2017 у ОСОБА_4 виявлено три розповсюджених синці на животі на лівій руці , які належать до легких тілесних ушкоджень, спричинених трьохразовою дією тупого твердого предмету, яким могла бути «дерев'яна біта», що мало місце 30.07.2017.

20.01.2018 близько 1.00 год., обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи в м. Жмеринка Вінницької області, маючи намір на заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_3, з яким він перебував в неприязних стосунках із суб'єктивних міркувань, прийшов до приватного будинку за місцем проживання останнього за адресою АДРЕСА_2. Дочекавшись зручного моменту, обвинувачений ОСОБА_1, з метою втілення свого протиправного наміру, шляхом виймання віконної шибки у веранді проник до середини будинку, де проживає його колишня співмешканка ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_3 В подальшому обвинувачений ОСОБА_1 діючи умисно і таємно від інших мешканців будинку зайшов до кімнати, де окремо на дивані спав ОСОБА_3 та за допомогою тупого твердого предмету почав наносити йому численні удари по голові та тілу, спричинивши тілесні ушкодження, після чого з місця скоєння злочину зник у невідомому напрямку.

Відповідно до висновку СМЕ від №15 29.01.2018, у ОСОБА_3 мала місце відкрита черепно -мозкова трава у вигляді забійних ран голови, забій правого ока, численних переломів кісток мозкового та лицевого черепу, забій головного мозку, а також колото-різані рани лівого передпліччя. Всі виявлені у ОСОБА_3 ушкодження виникли від дії твердого тупого предмету (предметів), що мало місце 20.01.2018. Оскільки зазначена травма голови у ОСОБА_3 є ушкодженням, що небезпечно для життя в момент заподіяння, то вона належить до тяжких тілесних ушкоджень, а рани на лівому передпліччі - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

30.07.2017 близько 4 години, обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи в м. Жмеринка Вінницької області, маючи намір на незаконне проникнення до житла ОСОБА_4, з метою заподіяння шкоди здоров'ю останній, з якою він перебував у неприязних стосунках із суб'єктивних міркувань, прийшов до приватного будинку за місцем проживання даної жінки за адресою АДРЕСА_2. Дочекавшись зручного для себе моменту, обвинувачений ОСОБА_1, всупереч волі законного володільця, порушуючи при цьому конституційне право ОСОБА_4 на недоторканість житла особи, що гарантовано ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, шляхом вільного доступу через незачинені вхідні двері, проник до середини будинку, де діючи таємно зайшов до кімнати, в якій на дивані спала ОСОБА_4, якій спричинив тілесні ушкодження.

20.01.2018 близько 1.00 години, обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи в м. Жмеринка Вінницької області, маючи намір на незаконне проникнення до житла, розташованого за адресою АДРЕСА_2, яке перебуває у власності ОСОБА_4, діючи з метою заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_3, який проживає у вказаному помешканні, прийшов до зазначеного приватного будинку. Дочекавшись зручного моменту, обвинувачений ОСОБА_1, всупереч волі законного володільця, порушуючи при цьому конституційне право ОСОБА_4 на недоторканість житла особи, що гарантовано ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, шляхом віконної шибки у веранді, проник до середини будинку, та діючи умисно і таємно зайшов до кімнати, де окремо на дивані спав ОСОБА_3, якому спричинив тілесні ушкодження.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 125 КК України так як він вчинив умисне легке тілесне ушкодження; за ч.1 ст. 121 КК України так як він вчинив умисні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння; ч.1 ст. 162 КК України так як він незаконно проник до житла особи.

Обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні злочинів не визнав та пояснив, що 19.01.2018 разом з своїм братом поїхав в Москву на поїзді Одеса - Москва, який відправляється зі ст. Жмеринка о 20 год. 40 хв. Свідок ОСОБА_6 не бачив як він сідав в поїзд, так як він в цей час міняв білет. Повернувся з Москви через три місяці. 30.07.2017 в період нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 він знаходився в АДРЕСА_1, тому тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не наносив. Пояснив, що в період вчинення злочину , а саме 30.07.2017 його мобільний телефон знаходився в місці вчинення злочину а саме у потерпілої - його співмешканки ОСОБА_5, так як остання користувалася його зарплатною банківською карткою і мобільним телефоном, які він дав їй і 30.07.2017, так як карточка прив'язана за номером мобільного телефону. Давав їй карточку та мобільний телефон, щоб співмешканка ОСОБА_5 знімала кошти необхідні для їхньої спільної дитини. На другий день забрав у ОСОБА_5 банківську карточку та мобільний телефон. Повідомив, що 30.07.2017 до нього зателефонувала ОСОБА_4 та сказала, що її хтось побив, він поїхав до неї додому, але вдома нікого не було, тому він поїхав до лікарні. На зупинці він зустрів ОСОБА_4 та запропонував свою допомогу, вона відмовилась і він поїхав на роботу. Проживав у будинку ОСОБА_4 з березня 2014 року по грудень 2014 року, після того приїжджав декілька раз до сина. Доступу до будинку не мав, ключів він будинку у нього не залишилось. З колишньою тещею ОСОБА_4 перебував у хороших відносинах. Не підтвердив факту надходження погроз з його номера мобільного телефону на мобільні телефони ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Вважає, що кримінальна справа сфальсифікована працівниками поліції.

Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 з дочкою ОСОБА_5, її чоловіком ОСОБА_3 та двома онуками. Її дочка ОСОБА_5 зустрічалася з обвинуваченим ОСОБА_1 і в них є спільна дитина. 29.07.2017 о 21 год. вечора вона пішла на зустріч із знайомими. Повернулася додому 30.07.2017 о 3 год. 45 хв., зачинила двері в будинок, поговорила з дочкою ОСОБА_5 та лягла спати. Біля 4 год. ранку 30.07.2017 прокинулась від удару нанесеного їй в живіт і закричала. Другий удар був нанесений по руці. Вважає, що удар був нанесений дерев'яною палкою або битою. На її крик прибігла дочка ОСОБА_5 Підвівшись, вона визирнула у вікно та впізнала ОСОБА_1 який виходив з подвір'я будинку, а саме біля хвіртки. На плечах у ОСОБА_1 був рюкзак, який він завжди носив з собою. 30.07.2017 зустрівшись з ОСОБА_1 біля лікарні він її запитав: «чого ви не даєте мені з ОСОБА_5 жити?". Зазначила, що обвинувачений ОСОБА_1 знав як відриваються двері будинку, відкриваються вікна. Від обвинуваченого ОСОБА_1 їй та її дочці ОСОБА_5 часто надходили погрози у вигляді смс - повідомлень. Лікувалася вдома. Будь - яка шкода їй не відшкодована.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що ОСОБА_4 є матір'ю його співмешканки - потерпілої ОСОБА_5 Проживає за адресою: АДРЕСА_2 з співмешканкою ОСОБА_5, її матір'ю ОСОБА_4 та двома дітьми. 20.01.2018 він спав на дивані в одній із кімнат будинку. Співмешканка ОСОБА_5 спала в іншій кімнаті. Проснувся від удару в око, потім в челюсть та по голові. Оскільки в кімнаті працював телевізор, освітлення також було через вікно з вулиці та з сусідньої кімнати будинку, тому він з впевненістю може сказати, що це був саме обвинувачений ОСОБА_1 Він намагався йому протидіяти, але по обвинуваченому не попав. Предметом, яким наносив йому удари обвинувачений на його думку це може бути металева трубка. Коли вскочив з ліжка, він постарався вийти до дверей і отямився вже на дивані, будучи весь в крові. Повідомив, що проживає з співмешканкою ОСОБА_5 три роки. До нього ОСОБА_5 проживала з ОСОБА_1, який знав як відкрити будинок, так як з часу проживання ОСОБА_1 в даному будинку до подій які сталися, замок не змінювали. За два тижні до нанесення йому тілесних ушкоджень його співмешканці ОСОБА_5 від обвинуваченого ОСОБА_1 на мобільний телефон почали надходити погрози у вигляді смс -повідомлень, про що повідомили в поліцію. В лікарні знаходився біля трьох тижнів, а даний час зір у нього погіршився. Будь - яка шкода, матеріальна чи моральна, йому не відшкодована.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона разом з чоловіком ОСОБА_3 та дітьми проживають у будинку матері, розташований в м. Жмеринка по АДРЕСА_2. Обвинувачений ОСОБА_1 є її колишнім співмешканцем. Двері будинку були закриті. 30.07.2017 біля 4 год. ранку, перебуваючи в будинку, вона прокинулась від крику матері і відразу вибігла в прихожу будинку, яка з'єднує її кімнату та кімнату матері. Її мама їй повідомила про те, що її побили. Вона вибігла на веранду будинку з якої через вікно побачила біля хвіртки ОСОБА_1 Відстань від будинку до хвіртки складає приблизно 4-5 м. Обличчя його не бачила, але зі сторони спини впізнала його по одягу, а саме розпізнала ОСОБА_1 по куртці з капюшоном, яку бачила на ньому раніше та рюкзак який він носив. Вибігши на вулицю побачила, як ОСОБА_1 побіг по вулиці в напрямку долини. Вона нічого не говорила йому та повернулася в будинок. Мати їй сказала, що вона проснулася від ударів тупим предметом і закричала, синці у матері були на животі, на руці і на плечі. Викликали працівників поліції. Впевнена, що це був ОСОБА_1, оскільки останній знав як відриваються двері будинку, як у будинку все розташовано. Після 30.07.2017 з ОСОБА_1 не зустрічалася. 19.01.2018 ОСОБА_1 погрожував їй під час телефонної розмови, вона записала дану розмову і звернулася в поліцію з відповідною заявою. 20.01.2018 вона спала біля дитини в одній із кімнат будинку, а ОСОБА_3 спав в іншій кімнаті, оскільки мати 19.01.2018 поїхала в м. Київ. Біля 01 год. ночі вона прокинулася від шуму і через вікно будинку побачила, як ОСОБА_1 тікав. Вона закрила двері будинку і включила на вулицю світло. У веранді була знята віконна шибка. Підійшла до ОСОБА_3 який був в крові та викликала швидку та поліцію. Свій мобільний телефон та зарплатну карточку обвинувачений ОСОБА_1 їй ніколи не залишав.

Свідок ОСОБА_7 суду повідомив, що обвинувачений ОСОБА_1 є його сином. Пояснив, що йому за слів його співмешканки стало відомо про те, що його син ОСОБА_1 побив ОСОБА_4, про це їй по телефону повідомила ОСОБА_5 Про випадки погроз зі сторони ОСОБА_1 в сторону його колишньої свахи ОСОБА_4 та колишньої невістки ОСОБА_5 йому нічого не відомо. Він проживає окремо від свого сина, який з ним не спілкується та він навіть не знав його номера телефону. Зі слів працівників поліції йому стало відомо про те, що його сина ОСОБА_1 розшукують. Після затримання сина дізнався в чому він обвинувачується.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 18.01.2018 до нього прийшов обвинувачений ОСОБА_1 з собакою, яку він час від часу у нього залишав, коли їздив у відрядження по роботі, а останній раз коли їздив за кордон на заробітки. Оскільки забув поводок, то сказав що принесене його наступного дня. 19.01.2018 ОСОБА_1 приніс поводок для собаки та сказав, що буде їхати на заробітки в Росію, будь - яких речей при ньому не було. 20.01.2018, перебуваючи на подвір'ї свого будинку, до нього підійшли працівники поліції які запитали чи невідомо йому про місце знаходження чи перебування ОСОБА_1 на що він відповів, що ОСОБА_1 мав їхати на заробітки за кордон.

Свідок ОСОБА_9 суду повідомила, що потерпіла ОСОБА_4 є її матір'ю. Пояснила, що 30.07.2017 о 8 год. ранку їй подзвонила сестра ОСОБА_5 та повідомила про те, що ОСОБА_1 наніс тілесні ушкодження їхній матері ОСОБА_4 Того ж дня, біля 10 год. вона приїхала до будинку матері, яка їй розказала що біля 4 год. ранку, коли спала, відчула удар в живіт і закричала. ОСОБА_5 вибігла на подвір'я де побачила ОСОБА_1 біля хвіртки та впізнала його, а мама побачила його через вікно будинку. Бачила у матері синці та животі та на зап'ясті. З обвинуваченим ОСОБА_1 у неї склалися неприязні відносини, оскільки останній постійно виказував претензії з приводу того, що вона і їхня мама не дають йому та ОСОБА_5 разом жити. Знає, що ОСОБА_1 погрожував її сестрі, писав повідомлення на телефон в яких зазначав, що зробить все що вона не буде з ОСОБА_3 жити. Наступного дня, а саме 31.07.2017 ОСОБА_1 прийшов до будинку матері під приводом того, дізнатися справи у матері і сказав «мало я їй дав». Вона попросила вийти його з будинку, але ОСОБА_1 це не сподобалося і він почав наносити їй тілесні ушкодження. Вона звернулася в поліцію з відповідною заявою, була проведена експертиза по факту нанесення їй тілесних ушкоджень, але згодом за проханням слідчого вона забрала свою заяву. 20.01.2018 їй подзвонила сестра ОСОБА_5 та повідомила, що ОСОБА_1 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_3 Вона приїхала до них наступного дня. Коли приїхала то побачила, що біля вхідних дверей у віконній шибці не було скла. У кімнаті, в якій відпочивав ОСОБА_3, бачила кров на подушках, рушниках, ковдрі та шпалерах. Коли приїхали працівники поліції, то обійшовши кругом будинку бачили сліди від взуття під вікном, з якого добре видно кімнату в якій відпочивав ОСОБА_3 У ОСОБА_3, якого вже побачила в лікарні після нанесених тілесних ушкоджень, була розбита нижня губа, око, голова.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що обвинувачений ОСОБА_1 є його знайомим. 19.01.2018 він проводжав на поїзд до Москви брата обвинуваченого ОСОБА_7, разом з ними був і обвинувачений ОСОБА_1. ОСОБА_7 сів на поїзд, а обвинувачений ОСОБА_1 пішов в іншу сторону і підтвердити те, чи сідав обвинувачений в поїзд не може. Цього ж дня ввечері він телефонував обвинуваченому ОСОБА_1 стосовно роботи, але до нього не додзвонився.

Крім показів потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 винність обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи:

відповідно до витягу з кримінального провадження №12017020130000541 внесеного до ЄРДР 30.07.2017 встановлено, що 30.07.2017 о 4 год. невідома особа, перебуваючи в м. Жмеринка, через незачинені двері проникла до будинку за адресою: АДРЕСА_2, де твердим тупим предметом нанесла удари по тулубу ОСОБА_4, чим заподіяла останній тілесні ушкодження (а.с.128-129);

відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.07.2017 встановлено, що ОСОБА_4 подала усну заяву до Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області про те, що 30.07.2017 о 4 год., невідома особа перебуваючи в м. Жмеринка, через незачинені двері проникла до будинку за адресою: АДРЕСА_2, де твердим тупим предметом наніс удари по тулубу ОСОБА_4 (а.с.190-191);

відповідно до висновку судово - медичного експерта №77 від 31.07.2017 у ОСОБА_4 виявлено три розповсюджених синці на животі на лівій руці, які належать до легких тілесних ушкоджень, спричинених трьохразовою дією тупого твердого предмету, яким могла бути «дерев'яна біта», що мало місце 30.07.2017 (а.с.192);

згідно аналітичної довідки Управління оперативно - технічних заходів Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 15.02.2018 про опрацювання інформації, отриманої від операторів телекомунікацій встановлено 29 з'єднань абонентського номера НОМЕР_1 у період часу з 03:52 год. 30.07.17 до 08:00 30.07.17 на номери мобільних телефонів з сім - картками потерпілої ОСОБА_4 ( НОМЕР_3) та свідка ОСОБА_5 ( НОМЕР_2). Згідно схематичного зображення Базової станції мобільного телефону з сім - картою НОМЕР_1, який використовував обвинувачений ОСОБА_1 30.07.2017 з 03:52 по 04:02 год. обвинувачений ОСОБА_1 перебував у місці злочину ( АДРЕСА_2). Згідно схематичного зображення Базової станції мобільного телефону з сім - картою НОМЕР_1, який використовував обвинувачений ОСОБА_1 30.07.2017 з 04:32 по 08:00 год. обвинувачений ОСОБА_1 перебував за місцем проживання, що в с. Олексіївка Жмеринського району Вінницької області (а.с.193-194);

відповідно до ухвали слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23.01.2018 накладено арешт на три фотознімки відбитків слідів взуття та наволочку, просякнуту речовиною бурого кольору (а.с.202-203);

відповідно до витягу з кримінального провадження №12018020130000046 внесеного до ЄРДР 20.01.2018 встановлено, що 20.01.2018 приблизно о 2 год. ОСОБА_1, вийнявши скло шибки вікна веранди, в подальшому відчинив вхідні двері до будинку за адресою: АДРЕСА_2,проник в середину, де переслідуючи умисел на умисне нанесення тілесних ушкоджень, умисно, з використанням тупого твердого предмету наніс удари по тілу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження, з якими його було госпіталізовано до реанімаційного відділення КУ «Жмеринська центральна районна лікарня». Згідно медичної довідки від 20.01.2018 у ОСОБА_3 діагностовано: відкрита черепно - мозкова травма, забій головного мозку, перелом тім'яної кісти зліва, забійна гематома правого ока, забійна рана нижньої щелепи, колото - різана рана лівого передпліччя ( а.с.130);

відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.01.2018 встановлено, що ОСОБА_5 подала усну заяву до Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області про те, що 20.01.2018 близько 1 год. невідомий чоловік, схожий на колишнього співмешканця ОСОБА_1, шляхом відчинення вхідних дверей, проник до будинку за місцем її проживання, де із застосуванням твердого предмета наніс численні удари ОСОБА_3, який з нею співмешкає, спричинивши її чоловіку ОСОБА_3 черепно - мозкову травму (а.с.131);

відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.01.2018 встановлено, що ОСОБА_3 подав заяву до Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області про те, що 20.01.2018 о 1 год. ОСОБА_1 проник до будинку, що за адресою: АДРЕСА_2, де переслідуючи мету нанесення тілесних ушкоджень, умисно, з використанням тупого твердого предмета, наніс удари по тілу ОСОБА_3, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді черепно - мозкової травми, перелом тім'яної кістки зліва, забійна гематома правового ока, забійна рана нижньої щелепи, колото - різана рана лівого передпліччя (а.с.152);

згідно письмової заяви ОСОБА_5 від 20.01.2018 остання дозволила працівникам поліції провести огляд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.132);

відповідно до протоколу огляду місця події від 20.01.2018 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 встановлено одноповерховий будинок, територія домоволодіння огорожена, вхід здійснюється через металеву хвіртку, яка на момент огляду відчинена. Праворуч від хвіртки приблизно два метри знаходиться дерев'яна хвіртка , біля якої виявлено слід взуття, далі по ходу сліди ведуть до будинку вхід до якого здійснюється через дерев'яні двері. З лівої сторони від дверей відсутня шибка. При вході в будинок виявлено кімнату у якій обстановка розташована наступним чином: ліворуч розміщений дерев'яний шкаф, далі у лівому дальньому куті розміщений диван на якому виявлено сліди червоно - бурого кольору схожі на кров, праворуч розміщені два крісла, далі розміщена дерев'яна стінка. Зі слів ОСОБА_10 на дивані сліди крові належать її співмешканцю ОСОБА_3 (а.с.133-134);

відповідно довідки лікаря ОСОБА_11 встановлено, що хворий ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканець АДРЕСА_2, поступив в реанімаційне відділення 20.01.2018. Діагноз: відкрита черепно - мозкова травма, забій головного мозку, перелом тім'яної кісти зліва, забійна гематома правого ока, забійна рана нижньої щелепи, колото - різана рана лівого передпліччя ( а.с.135);

згідно письмової заяви ОСОБА_5 від 20.01.2018 остання дозволила працівникам поліції провести огляд домоволодіння, де вона проживає та зареєстрована, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.137);

відповідно до ухвали слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23.01.2018 надано на дозвіл на обшуку житла та іншого володіння ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.151);

відповідно до протоколу огляду місця події від 20.01.2018 з фототаблицями домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 при огляді прилеглої території до подвір'я біля криниці на межі з хвірткою виявлено фрагменти відбитку взуття натоптаного один на один. По снігу перед передньою та задніми сторонами будинку виявлено ланцюжок із аналогічних по малюнку протекторах слідів. Інтенсивність малюнку протектора скупчується внаслідок багаторазового його відбитку на снігу перед вікнами, зокрема перед переднім та заднім вікном. Маршрут слідування слідів взуття веде від криниці до лівого дальнього кута будинку, далі від даного кута дугою обходить будинок та веде до вище вказаного кута з іншої сторони будинку, повертається до паркану тильної сторони домоволодіння та звідти слідує до вікна спальні, вікно якої виходить у внутрішній двір. Далі від вікна веде до дверей будинку. Навпроти входу в будинок на дерев'яному паркані внутрішнього двору висять рушник та дві наволочки просякнуті речовиною бурого кольору із згустками червоного кольору у вологому стані. Вхідні двері зачиняються на врізний замок із механізмом - защібкою з середини. У вітальній кімнаті наявні два вікна, які виходять на передню частину подвір'я та вулицю. З вікна, що виходить на задній двір наскрізь проглядається обстановка у вітальній кімнаті. При вході ліворуч розташована шафа на боковій стінці якої виявлено шість цяток у хаотичному порядку темно - бурого кольору, схожого на кров. На шпалерах стіни у лівому кутку виявлені численні цятки ( близько десяти) бурого кольору у сухому стані, схожі на кров. Одна із скляних шибок у рамі вікна, що розміщена найближче до дверей, є відсутньою. На поверхні дерев'яної рами із зовнішньої сторони виявлено пошкодження у виді відлущеної фарби та уламки дерева. Відстань від крайньої правової рами вікна без шибки до замка дверей з внутрішньої сторони становить 55 см. На землі з лівого боку від дверей при веранді складено три дерев'яних штапика від віконної рами, а за вуглом веранди з лівої сторони знаходиться скляна віконна шибка, цілісність якої пошкоджена. Під час огляду вилучено наволочку просякнуту речовиною бурого кольору (а.с.138-150);

відповідно до висновку судово - медичного експерта №15 від 24.01.2018, у ОСОБА_3 мала місце відкрита черепно -мозкова травма у вигляді забійних ран голови, забій правого ока, численних переломів кісток мозкового та лицевого черепу, забій головного мозку, а також колото-різані рани лівого передпліччя. Всі виявлені у ОСОБА_3 ушкодження виникли від дії твердого тупого предмету (предметів), що мало місце 20.01.2018. Оскільки зазначена травма голови у ОСОБА_3 є ушкодженням, що небезпечно для життя в момент заподіяння, то вона належить до тяжких тілесних ушкоджень, а рани на лівому передпліччі - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с.153-154);

відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2018 встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 у присутності двох понятих заявив що серед пред'явлених йому фото карток впізнав особу на фото №4 як ОСОБА_1, який 20.01.2018 наносив йому численні удари тупим твердим предметом по голові за місцем проживання. Пояснив, що прокинувшись від удару, встиг розгледіти при світлі робочого телевізора у кімнаті обличчя ОСОБА_1, оскільки той знаходився на близькій відстані тривалий час декілька хвилин. На фото №4 - громадянин ОСОБА_1 (а.с.155-156) Даний доказ суд визнає належним та допустимим, так як підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню, він отриманий у порядку КПК України, а саме ст. 228 КПК України та не містить істотних порушень прав та свобод людини. Враховуючи зазначене, суд вважає що не підлягає задоволенню клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про недопустимість даного доказу (а.с.114);

згідно письмової заяви ОСОБА_5 від 13.02.2018 остання добровільно надала слідчому свій мобільний телефон « Nokia 7100», в якому містяться смс - повідомлення від ОСОБА_1 (а.с.160) та який по завершенню огляду повернуто ОСОБА_5 у подальше використання (а.с.161-163);

згідно протоколу огляду від 01.06.2018 було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_5 марки «Huawei TIT - U02» у пам'яті якого збережені два номери телефону, а саме НОМЕР_4 та НОМЕР_5, як повідомила ОСОБА_5 вони належать ОСОБА_1 і за допомогою яких останній підтримує із нею зв'язок. При змісті повідомлень у додатку для обміну повідомленнями « VIBER» були виявлені повідомлення, частина з яких дійсно містить погрози фізичною розправою її та її родині (а.с. 157-159);

згідно аналітичної довідки Управління оперативно - технічних заходів Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 23.05.2018 про опрацювання номерної інформації, отриманої від операторів ПрАТ «Київстар» та ТОВ «лайфселл» в ході досудового розслідування кримінального провадження №12017020130000541 від 30.07.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 125,121 КК України встановлено, що в межах наданої оператором вибірки абонентський номер НОМЕР_6 працював у період часу з 10:03 год. 14.01.2018 до 08:01 28.01.2018. З абонентського номеру НОМЕР_6 на абонентський номер потерпілої ОСОБА_4 (НОМЕР_3) надійшло дзвінків та смс - повідомлень в загальній кількості 101, на абонентський номер свідка ОСОБА_5 ( НОМЕР_2) надійшло дзвінків та смс - повідомлень в загальній кількості 80 (а.с.164-169);

відповідно до висновку про результати звернення ОСОБА_5 про те, що її колишній співмешканець ОСОБА_1 по мобільному телефоні надсилає смс повідомлення із словами погроз фізичною розправою було встановлено, що Жмеринським ВП ГУНП у Вінницькій області відкрите кримінальне провадження відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020130000046 від 20.01.2018 за ч.1 ст. 121 КК України по факту нанесення тілесних ушкоджень співмешканцю заявниці ОСОБА_3 громадянином ОСОБА_1 - розгляд звернення ОСОБА_5 припинено (а.с.173);

відповідно до витягу з кримінального провадження №12018020130000418 внесеного до ЄРДР 24.07.2018 встановлено, що до Жмеринської місцевої прокуратури звернулась ОСОБА_4 про те, що 30.07.2017 близько 4 год. ОСОБА_1 незаконно умисно проник до її будинку, розташованого по АДРЕСА_2 в м. Жмеринка, чим порушив недоторканість житла останньої (а.с.227);

відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.07.2018 встановлено,що 20.01.2018 близько 4 год. ОСОБА_1 умисно, таємно, всупереч волі та бажанню власника майна проник до будинку ОСОБА_4, чим порушив недоторканість житла останньої, розташованого в АДРЕСА_2 (а.с.224);

відповідно до копії договору купівлі - продажу від 16.06.2000 року ОСОБА_4 купила у ОСОБА_12 житловий будинок з господарчими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 (а.с.225);

згідно протоколу затримання особи на виконання ухвали суду ОСОБА_1 на виконання ухвали слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13.02.2018 затримано 23.04.2018. В ході проведення обшуку ОСОБА_1 в кишенях брюк знаходилися мобільний телефон «Леново», який був заблокований та зі слів ОСОБА_1 він не пам'ятає код розблокування та мобільний телефон «Самсунг» з сім - карткою НОМЕР_7. При собі ОСОБА_1 в якості ручної поклажі мав: два рюкзаки, валізу, в якій знаходилися особисті речі, одяг та особисті документи, серед яких було виявлено дозвіл на зброю виданий на ім'я ОСОБА_1 Також серед речей було виявлено три ножі, які містяться у шкіряних чохлах та металеві кайданки «БРС» із двома ключами до них (а.с.229-230);

відповідно до ухвали слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24.04.2018 накладено арешт на три ножі типу «мисливські», які містяться у шкіряних чохлах та металеві кайданки «БРС» із двома ключами до них.

Відповідно статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню , доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Вищезазначені письмові докази та покази потерпілих, свідків повністю доводять винуватість обвинуваченого та спростовують його невизнавальні покази. Надані стороною обвинувачення докази, які безпосередньо досліджені судом суд приймає так як вони є належними та допустимими, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення клопотань обвинуваченого ОСОБА_1 (т.1 а.с.75,114,212, т.2 а.с.29-31).

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає доведеним винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 125,ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 162 КК України.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень (злочинів), які є злочинами невеликої тяжкості та тяжким злочином, особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 на обліку в психкабінеті та наркокабінеті Жмеринської ЦРЛ не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання.

Ці обставини суд відносить до обставин, які пом'якшують покарання.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 125 КК України суд відносить вчинення злочину щодо особи, яка перебуває у безпорадному стані; за ч.1 ст. 162 КК України вчинення злочину повторно; за ч.1 ст. 121 КК України вчинення злочину щодо особи, яка перебуває у безпорадному стані.

Суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КК України повторність відповідно до вимог ч.3 ст. 32 КК України.

Згідно висновку досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_1, складеної 13.07.2018 фахівцем Жмеринського МРВ з питань пробації ОСОБА_13 та психологом Жмеринського МРВ з питань пробації ОСОБА_14, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства (без обмеження волі, позбавлення волі на певний строк або арешту) можливе.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 тривалий час офіційно не працює, не вибачився перед потерпілими, потерпілі не просили пом'якшити міру покарання та просили суворо покарати обвинуваченого, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а саме 19.05.2010 Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ч.2 ст. 307 КК України на п'ять років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки. Це не забезпечило його перевиховання та усвідомлення ним необхідності вести належний спосіб життя та утриматися від вчинення злочинів. На шлях виправлення обвинувачений ОСОБА_1 не став та знову вчинив злочини.

Крім того обвинувачений ОСОБА_1 не розкаявся, оскільки щире каяття, характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання. Дане ставлення було відсутнє у обвинуваченого ОСОБА_1

Наведене свідчить про підвищену суспільну небезпечність та неможливість виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без призначення покарання за ч.1 ст. 121 КК України, яке слід відбувати у місцях позбавлення волі, оскільки в іншому випадку мета покарання не може бути досягнута, поглинувши за ч.1 ст. 70 КК України призначене покарання за ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 162 КК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, знявши з них арешт.

Враховуючи міру покарання - позбавлення волі та ризики, передбачені ст. 177 КПК України а саме те, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватися від суду щоб уникнути відбуття покарання, суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком чинності слід залишити без змін.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України,

в и р і ш и в:

Обвинуваченого ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді двохсот годин громадських робіт.

Обвинуваченого ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді у виді восьми років позбавлення волі.

Обвинуваченого ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді у виді двох років обмеження волі.

За ч.1 ст. 70, ст.72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді восьми років позбавлення

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту затримання, а саме з 23 квітня 2018 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1 до набрання вироком чинності - залишити без змін.

Речові докази: три фотознімки відбитків слідів взуття та наволочку, просякнуту речовиною бурого кольору, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області - знищити, знявши з них арешт накладений ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23.01.2018;

три ножі типу «мисливські», які містяться у шкіряних чохлах та металеві кайданки «БРС» із двома ключами до них, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області - повернути за належністю, знявши з них арешт накладений ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24.04.2018.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченому який перебуває під вартою з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя