1Справа № 335/346/18 6/335/234/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року                місто Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Мереуци М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжя заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «МАКСИМУМ», зацікавлені особи: Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Кредит», ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просив замінити стягувача ПАТ «ОСОБА_1 Кредит» його правонаступником «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «МАКСИМУМ» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа по справі №335/346/18 за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В судове засідання сторони, належно повідомлені про час та місце розгляду справи, не з’явилися. У заяві представник заявника просив розгляд заяви провести у його відсутності, вимоги заяви підтримує.

У відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України їхня неявка не перешкоджає для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З'ясувавши всі обставини по справі, вивчивши матеріали цивільної справи, заяву, суд вважає, що заява задоволенню підлягає за наступними підставами.

Згідно ч.1 ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні (ст. 512 ЦК України), а також у інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 55 ЦПК України у визначенні юридичної природи процесуального правонаступництва слід ураховувати такі фактори:

1) передумова процесуального правонаступництва - безспірний перехід суб’єктивного права та (або) обов’язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві;

2) одним із суб’єктів такої заміни (правопопередником) у матеріальному праві має бути особа, яка є стороною або третьою особою в судовому процесі;

3) зміст процесуального правонаступництва - це перехід до правонаступника всіх процесуальних прав та обов’язків правопопередника.

Отже, що процесуальне правонаступництво – це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи, яка була в процесі стороною або третьою особою, до іншої особи у зв'язку з переходом до неї суб'єктивних матеріальних прав.

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 5 ст. 15 Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічна норма встановлена і у статті 442 ЦПК України, відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною 2. ст. 442 ЦПК України передбачено, що заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.04.2018 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 КРЕДИТ» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №СК/01/000265 від 16.01.2014 року в розмірі 15977 грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.

18.05.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «МАКСИМУМ» за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом від 17.04.2018 року, уклали Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 18 травня 2018 року з Публічним Акціонерним Товариством «ОСОБА_1 Кредит», згідно якого до ТОВ «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «МАКСИМУМ» перейшло право вимоги зокрема за договором №СК/01/000265 від 16.01.2014 до ОСОБА_2

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, суд вважає, що посилання заявника цілком узгоджуються з положеннями закону та письмовими матеріалами справи, а тому заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Керуючись ст.442 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «МАКСИМУМ», зацікавлені особи: Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Кредит», ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити стягувача: Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Кредит» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «МАКСИМУМ» (03057, м. Київ, вул. Желябова, 10а, ЄДРПОУ: 37633818, МФО: 334851, р/рахунок: НОМЕР_1) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.04.2018 року по справі №335/346/18 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 КРЕДИТ» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №СК/01/000265 від 16.01.2014 року в розмірі 15977 грн. 20 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 Розділу ХШ «Перехідні Положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя                                                                        Н.І.Рибалко