ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" лютого 2010 р.Справа № 19/137-09-3864
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді Жекова В.І.,
Суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,
секретар судового засідання Толок В.В.
за участю представників сторін 19 січня 2010р.:
від позивача –ОСОБА_1
від відповідача –ОСОБА_2
за участю представників сторін 02 лютого 2010р.:
від позивача –ОСОБА_1
від відповідача –ОСОБА_2
розглянувши апеляційну скаргу
Промислово-будівельної групи „Інтобуд”
на рішення господарського суду Одеської області
від 03.11.2009р.
у справі № 19/137-09-3864
за позовом Промислово-будівельної групи „Інтобуд”
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про визнання договору неукладеним.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2009р., яка надіслана учасникам процесу 15.12.2009р., розгляд апеляційної скарги призначено на 19.01.2010р. Учасники судового процесу відповідно до Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги.
На підставі розпорядження першого заступника голови суду про заміну судді від 09.12.2009р. №217, до складу колегії включено суддю Колоколова С.І.
На підставі розпорядження голови суду від 11.01.2010р. №1 до складу колегії включено суддю Жекова В.І.
На підставі розпорядження голови суду про заміну судді від 18.01.2010р. №16, до складу колегії включено суддю Поліщук Л.В.
На підставі розпорядження голови суду від 28.01.2010р. №27 до складу колегії включено суддю Картере В.І.
Відповідно до вимог ст.77 ГПК України в судовому засіданні 19.01.2010р. оголошено перерву до 02.02.2010р.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 02.02.2010р. за погодженням сторін, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
04.08.2009р. Промислово-будівельна група „Інтобуд” звернулась до господарського суду Одеської області із позовом до підприємця ОСОБА_3 про визнання договору від 05.08.2008р. № 5 /08 неукладеним.
Звертаючись із позовом фірма послалась на те, що при укладенні договору сторони за договором не досягли згоди щодо всіх істотних умов, які є необхідними для договорів даного виду.
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.11.2009р. (суддя Петренко Н.Д.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога про визнання договору №5/08 від 05 серпня 2008р. неукладеним не відповідає способам захисту цивільних прав, передбачених ст.16 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з винесеним рішенням Промислово-будівельна група „Інтобуд” звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 03.11.2009р. та прийняти нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, між Промислово - будівельною групою „Інтобуд” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір № 5/08 від 05.08.2008р. відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_3М зобов’язався поставити позивачу 4500тон піску, а ПБГ „Інтобуд” –прийняти та сплатити вартість 4500тон піску на умовах, визначених договором, вартістю 247500грн.
За результатами виконання умов договору ПБГ „Інтобуд” частково розрахувалась з ФОП ОСОБА_5 по рахункам №А-00000122 та № А-00000129, а саме сплатила 77075,00грн. у зв’язку із чим заборгованість ПБГ „Інтобуд” за поставлений пісок склала 56510,50грн.
Не здійснення розрахунків у повному обсязі за поставлену продукцію у даному випадку стало підставою звернення позивача до господарського суду із вимогами про визнання договору неукладеним у задоволенні якого судом першої інстанції було відмовлено повністю.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами наведеними в оскаржуваному судовому рішенні оскільки заявлена позивачем вимога про визнання договору № 5/08 від 05.08.2008р. неукладеним не відповідає способам захисту цивільних прав, передбачених ст.16 Цивільного кодексу України, прав суб’єкта господарювання, передбачених ст.20 Господарського кодексу України.
Наведений висновок господарського суду узгоджується із Постановою Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 за якою встановлено, що вимога про визнання правочину ( договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів передбачених законом. З цього в Постанові Пленуму зроблено висновок про те, що суди мають відмовляти в позові з такою вимогою.
Отже, як вбачається з вищенаведеного місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ПБГ „Інтобуд”.
Що стосується посилань скаржника на неповне з’ясування обставин справи в частині визначення розміру витрат на оплату послуг адвоката, то судова колегія зазначає, що згідно ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, при відмові в позові покладаються на позивача, в даному випадку на ПБГ „Інтобуд”.
Так, 06.08.2009р. був укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до якого його предметом є надання „ЮК „ЛЕКС НОЛЕДЖ” правової допомоги та представництво інтересів ФОП ОСОБА_3 в суді.
17.09.2009р. ФОП ОСОБА_3 згідно рахунку-фактури №2/06-08-09 від 06.08.2009р. сплатив Компанії в повному обсязі гонорар у розмірі 5 500,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №305 від 17.09.2009р. Матеріали справи містять докази повноважень ОСОБА_2 на підписання договору про надання правової допомоги, а саме статутні документи АО „ЮК „ЛЕКС НОЛЕДЖ”, свідотство про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1378.
Відповідно до ст.44 ГПК України до складу судових витрат відносяться витрати на послуги адвоката. Згідно ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому ЗУ „Про адвокатуру». Статтею 12 зазначеного Закону передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом. Відповідно до Правил адвокатської етики, які є обов’язковими для виконання адвокатом (адвокатським об’єднанням) у його діяльності, єдиною формою оплати послуг адвоката за надану правову допомогу є гонорар.
Отже, господарським судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідачем дійсно понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5 500,00грн, претензій до якості робіт адвоката, який надавав послуги з юридичного супроводження, підготовки матеріалів і представництва в суді згідно з договором про надання юридичних послуг немає, обсяг роботи адвоката з представництва інтересів відповідача в суді відповідає розміру його гонорару, який є розумно обґрунтованим за розміром і не суперечить нормам чинного законодавства.
Таким чином висновок суду першої інстанції про покладання судових витрат, а саме –оплата послуг адвоката, на позивача згідно ст.49 ГПК України є цілком обґрунтованим.
З огляду на викладене, оскаржуване судове рішення є таким що прийнято відповідно до обставин справи, вимог чинного законодавства, а тому підстави для його зміни або скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 77,85,99,101-105 ГПК України,
колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА
Рішення господарського суду Одеської області від 03 листопада 2009р. зі справи №19/137-09-3864 –залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя
В.І. Жеков
Судді В.І. Картере
В.Т. Пироговський
Повний текст постанови підписано 05.02.2010р.