№ 2-772/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    29 січня 2010 року                                                                        м. Київ

            Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

 головуючого-судді                                                             Мазурик О.Ф.,

 секретаря                                                                             Коруни О.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» про стягнення депозитного вкладу та відшкодування моральної шкоди,

                                           В С Т А Н О В И В :

У вересні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» (далі - АКБ «Трансбанк», Банк) про стягнення депозитного вкладу та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27 березня 2008 року між ним та АКБ «Трансбанк» укладено депозитний договір № 502634-4 в національній валюті для фізичних осіб (далі - Договір).

Відповідно до умов договору, він вніс грошові кошти у сумі 261 030 грн., терміном до 01.04.2009 року з 14,5% річних.

Зазначив, що по закінченню дії договору, подав заяву про повернення вкладу та нарахованих відсотків, однак відповідачем в задоволенні заяви було відмовлено, у зв’язку з чим був змушений звернутися до суду з позовом.

          У судовому засіданні представник позивача підтвердив зазначені в позові обставини, підтримав позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 261 030 грн., нараховані відсотки у сумі 38 185 грн., судові витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

          Крім того, просив стягнути 15 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, яка полягає в тому, що у зв’язку з відмовою відповідача повернути депозитний вклад та нараховані по ньому відсотки позивач зазнав душевних страждань, тяжких переживань щодо долі його багаторічних заощаджень.

          Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав в частині виплати вкладу та нарахованих відсотків по ньому. Проти позовних вимог про стягнення моральної шкоди заперечував у повному обсязі та пояснив, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими. Позовні вимоги позивача про стягнення 25 000 грн. на правову допомогу вважає безпідставними, оскільки позивачем не надано жодного документу, що підтверджує факт понесених ним витрат.

Заслухавши представників позивача та  відповідача, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі ( ч. 1 ст. 1059 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2008 року між ОСОБА_2 та АКБ «Трансбанк» укладено депозитний договір             № 502634-4 в національній валюті для фізичних осіб (Договір) (а.с. 6).

В п.п. 1.1, 1.2 Договору зазначено, що вкладник вносить (перераховує), а Банк приймає на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти у сумі 261 030 грн. на термін з 27.03.2008 року по 01.04.2009 рік, зі сплатою процентів відповідно до умов цього договору.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що  Банк щомісячно, в останній робочий день місяця, та по закінченню строку дії вкладу, нараховує плату за користування вкладом виключно на суму вкладу (депозиту) вказану у  п. 1.1 із розрахунку 14,5% річних.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, а саме випискою/особовим рахунком № 300089 від 27.03.2008 року, що ОСОБА_1 відповідно до умов Договору внесено кошти у сумі 261 030 грн. (а.с.7).

13 квітня 2009 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з вимогою про повернення банківського вкладу та нарахованих по ньому відсотків, у зв’язку із закінченням  строку договору, в задоволенні якої йому було відмовлено (а.с.9).

За правилами ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від  права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Оскільки на договір банківського вкладу поширюються правила договору банківського рахунка, то Банк, використовуючи грошові кошти рахунку клієнта, гарантує його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (ч. 2 ст. 1066 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов’язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 1.3 Договору встановлена процентна ставка за Депозитним договором 14,5% річних.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На підставі викладеного та враховуючи те, що відповідач за письмовою вимогою ОСОБА_1 не повернув банківський вклад та нараховані відсотки, чим порушив право позивача розпоряджатися безперешкодно своїми коштами на власний розсуд, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з АКБ «Трансбанк» суми банківського вкладу 261 030 грн. 00 коп. та нарахованих відсотків у сумі 38 185 грн. 00 коп., з розміром яких згоден відповідач, підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги по відшкодуванню моральної шкоди, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 23 ЦК України, особа дійсно має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 614 ЦК України підставою для стягнення моральної шкоди при порушенні зобов’язання є наявність вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Враховуючи, що між сторонами існують договірні відносини, які  регулюються параграфом 3 Глави 71 ЦК України, статтями якого не передбачено відшкодування моральної шкоди, як не передбачено відшкодування моральної шкоди і Договором № 502634-4  від 27 березня  2008 року, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Щодо позовних вимог про відшкодування витрат пов’язаних з оплатою правової допомоги у сумі 25 000 грн. 00 коп., то вони не підлягають задоволенню.

Статтею 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Тобто, законодавством чітко визначено, що у тому випадку, якщо сторона посилається на будь-який факт, то вона повинна надати разом із позовною заявою документи або їхні копії, що будуть підтверджувати вказані у позовній заяві вимоги. Але, позивачем не надано жодного документу, що підтверджує факт понесених ним витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 грн. 00 коп.

Відповідно до  ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

А тому, з відповідача АКБ «Трансбанк» підлягають стягненню на користь позивача витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 700 грн. 00 коп. в дохід держави.

На підставі  п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, ст.ст. 23, 614, 1058, 1059, 1060, 1061, 1066, 1167 ЦК України, керуючись 3, 10, 11, 57, 60, 74, 88, 208, 212 – 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» про стягнення депозитного вкладу та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

 Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу 261 030 (двісті шістдесят одна тисяча тридцять) грн. 00 коп.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» на користь ОСОБА_1 нараховані відсотки по банківському вкладу у сумі 38 185 (тридцять вісім тисяч сто вісімдесят п’ять) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.  

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» судовий збір у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. в дохід держави.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

             Суддя