№ 2-2159/10

                                              Р І Ш Е Н НЯ

                                   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

3 лютого  2010 року                                                                       м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді                                Мазурик О.Ф.,

             секретаря                                        Коруни О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

                                      В С Т А Н О В И В:

В січні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, уточненим в подальшому, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що від шлюбу мають малолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на повному утриманні позивачки.

Зазначила, що відповідач не виконує своїх обов’язків, зокрема матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, а тому змушена була звернутися до суду.

Позивачка у судовому засіданні на уточнених позовних вимогах наполягала, просила постановити рішення у попередньому судовому засіданні та стягнути з ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.01.2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав у повному обсязі та просив постановити рішення у попередньому судовому засіданні.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи і перевіривши їх наявними у справі письмовими доказами, заслухавши позивача та відповідача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 174 ч. 4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Стаття 182 СК України передбачає, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що дитина знаходиться на утриманні позивачки, потребує матеріальної допомоги, від надання якої батько ОСОБА_2 ухиляється.

На підставі ч. 1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Зважаючи на те, що відповідач ухиляється від надання матеріальної допомоги сину, суд вважає вимоги позивачки щодо розміру аліментів обґрунтованими.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення аліментів, судом встановлено, що позивачка звільнена від сплати державного  мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

На підставі ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174 ЦПК України, суд ухвалює рішення у попередньому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення,  звільнено від сплати судового збору, то він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

А тому, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню державне мито у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом у розмірі 120 грн. 00 коп. у дохід держави.

На підставі ст. 112, 181, 182, 191СК України та керуючись ст. ст. 10,  57-61, 88, 130, 174, 208, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України,

                                      В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 працюючого на посаді покрівчика в Українській кровопокрівельній компанії, адреса за місцем роботи: 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 7-б на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.01.2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито у розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. у дохід держави.

Допустити негайне виконання рішення, але не більш ніж за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя