№ 2-299/10

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 січня  2010 року                                                                         м. Київ

            Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді                                                            Мазурик О.Ф.,

секретаря                                                                               Коруни О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів про захист прав споживача,

                                   ВСТАНОВИВ:

В травні 2009 року позивач – ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, уточненим в подальшому, до  ОСОБА_2 про захист прав споживача.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що між нею та відповідачем, як фізичною особою підприємцем 06.09.2008 року укладено Договір № 6.09/08 купівлі-продажу кухонного комплекту за індивідуальним замовленням (надалі за текстом Договір), вартістю 17424 грн., предметом якого є кухонні меблі з ольхи.

Вказала, що умови договору виконала у повному обсязі та сплатила завдаток у розмірі 70% відсотків загальної вартості продукту, а також сплатила залишок вартості товару у строк, зазначений в Договорі.

Відповідач своїх обов’язків по договору не виконав, а саме доставив товар без фасадів.

Позивач у судовому засіданні підтвердила зазначені в позові обставини, підтримала уточнені позовні вимоги, просила суд позов задовольнити та стягнути з відповідача вартість фасадів з фурнітурою кухні «Ольха XSF Ваніль», згідно Договору у розмірі 12584 грн. 00 коп., неустойку у розмірі 76665 грн. 60 коп. та судові витрати.

Крім того, просила стягнути 10000 грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди, яку мотивувала тим, що внаслідок невиконання відповідачем умов Договору вона пережила сильний стрес, почуття приниження особистої гідності, втратила душевний спокій та рівновагу через порушення її прав відповідачем.

Відповідачка  ОСОБА_2, відповідно до ч. 8 ст. 74 ЦПК України,  належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в  судове засідання не з’явилась. Причину неявки суду не повідомила. Заява від неї про розгляд справи за її відсутності до суду не надходила.

          Статтею  77 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

           Згідно ст. 224 ЦПК України  разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ст. 224 ЦПК України, за згодою позивача, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

 Третя особа – Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів в судове засідання не з’явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином. Надіслала на адресу суду клопотання, в якому просила розглянути справу без участі її представника.

За згаданих обставин, у відповідності до ст. 36 ЦПК України суд вважає за можливе вирішення спору у відсутність третьої особи.

Вислухавши пояснення позивача, повно та всебічно з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наявними у справі письмовими доказами, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Вирішуючи питання про характер правовідносин між позивачем та відповідачем, про наявність підстав і умов їх виникнення, про права і обов’язки сторін,  виходив із норм Закону України  «Про захист прав споживачів» в редакції від 01.12.2005 року (далі – Закон), відповідних норм Цивільного  кодексу України  та з іншого законодавства, що регулює ці питання і не суперечить закону.

  Згідно Закону України  «Про захист прав споживачів», споживач – це  громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або  має  намір придбати чи замовити товари (роботи,  послуги) для власних побутових потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону, держава забезпечує споживачам захист їх прав надає можливість вільного   вибору   продукції,   здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров’я і життєдіяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 6 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 укладено договір № 6.09/08 купівлі-продажу кухонного комплекту меблів по індивідуальному замовленню (а.с. 8-9).

За умовами Договору, ОСОБА_1, зобов’язалася оплатити вартість продукту, прийняти продукт на умовах цього Договору та підписати акт прийому-передачі.

В свою чергу, відповідач, відповідно до умов Договору зобов’язався доставити каркас кухні в строк доставки кухні, передбаченого пунктом 9.2 цього Договору, доставити фасади і фурнітуру в строк доставки фасадів, передбаченого п. 9.3 цього Договору, здійснити заміну фасадів у випадку доставки продукту у невідповідній якості, а також здійснити реставрацію у випадку пошкодження з вини виконавця, не пізніше двох місяців з моменту надходження письмової заяви від покупця.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов’язком для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 14 Закону та  роз’яснень,  що містяться у  п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996  року   №  5  «Про  практику  розгляду цивільних  справ  за позовами про захист прав споживачів»,  вимоги споживача  розглядаються   після   пред’явлення   ним   квитанції, товарного чи касового чека або іншого письмового документа.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до умов Договору сплатила завдаток у розмірі 12 200 грн. 00 коп., а також сплатила решту від суми продукту  - 5224 грн. 00 коп., що підтверджується товарними чеками № 0609/09 від 06.09.2008 року та № 0609/08 від 13.12.2008 року (а.с. 12).

Судом встановлено, що відповідачем порушено умови виконання Договору, а саме не виконано вимоги п. 3.1.2 Договору, відповідно до якого ОСОБА_2, як фізична особа підприємець зобов’язалася доставити фасади і фурнітуру в строк доставки фасадів, який передбачений пунктом 9.3 цього Договору.

Пунктом 9.3 Договору передбачено строк доставки фасадів на територію замовника 45 робочих днів з моменту підписання сторонами цього Договору.

Встановлені судом обставини підтверджуються актом про проведення перевірки Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів (далі Управління) від 23.02.2009 року (а.с.32-33), в якому зазначено, що на підставі скарги ОСОБА_1 про порушення виконання замовлення згідно з умовами Договору ОСОБА_2, було проведено перевірку, якою встановлено порушення умов Договору між споживачем та виконавцем про виконання роботи, надання послуги.

На підставі вказаного акту, Управлінням  винесено  постанову  

№ 000022/п про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою на ОСОБА_2, як фізичну особу підприємця накладено штраф у розмірі 17424 грн. 00 коп. (а.с.32-33).

З матеріалів справи вбачається, а саме з довідки студії вітражів «Беніто», станом на 12.10.2009 року фасадів з фурнітурою кухні  «Ольха XSF Ваніль» становить 12 584 грн. (а.с.53-55).  

          Згідно ч. 1 ст. 23 Закону, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб’єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за: відмову споживачу в реалізації його прав. Виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, реалізацію продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, реалізацію продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації, реалізацію небезпечного товару, відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціального уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів, реалізацію товару, строк придатності якого минув, порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги.

          Таким чином, з умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору та зі змісту наведених правових норм вбачається, що позовні вимоги позивача про стягнення вартості фасадів з фурнітурою кухні  «Ольха XSF Ваніль», згідно Договору у розмірі 12584 грн. 00 коп. заявлені у відповідності з чинним законодавством, а отже є обґрунтованими.  

          За таких підстав, коли встановлено, що з вини відповідача зобов’язання перед позивачем не виконано, а саме порушено умови Договору між споживачем і виконавцем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 12584 грн. 00 коп. – вартість фасадів з фурнітурою кухні з ольхи підлягають задоволенню у повному обсязі.  

Щодо позовних вимог позивача про стягнення неустойки у розмірі 76665 грн. 00 коп., то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону, у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну поставку продукту або зрив поставки, виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,1% від загальної суми продукту по договору за кожний день прострочки, але не більше 5% від загальної суми прострочки.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що товар виконавцем був доставлений вчасно, але з певними недоліками, а саме відсутністю фасадів, які зазначені в Договорі.

У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж  якості чи повторного виконання робот;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору ч. 3 ст. 10 Закону).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення неустойки з відповідача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то вони підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року (далі Постанова), спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі  моральної (немайнової) шкоди розглядаються при порушення зобов’язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно абз. 1 п. 3 Постанови, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

 Відповідно до абз. 2 п. 3 Постанови, моральна шкода може полягає, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, враховує заподіяну глибину моральних страждань позивача, їх тривалість і характер, істотні зміни у його життєвих і виробничих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  позивачки про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних  з розглядом справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

При звернені до суду позивачем  понесено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн. 00 коп.

А тому. З ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь ОСОБА_1 у розмірі 250 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення , звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону, споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі 134 грн. 34 коп. (125 грн. 84 коп. + 8 грн. 50 коп.).

На підставі  п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, ст.ст. 526, 629 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст. ст. 10, 11, 59 – 61, 77, 88, 208, 209, 212 – 215, 218, 224, 226 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів про захист прав споживача – задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість фасадів з фурнітурою кухні  «Ольха XSF Ваніль», згідно Договору № 6.09/08 на продажу кухонного комплекту за індивідуальним замовленням від 06.09.2008 року у розмірі 12584 (дванадцять тисяч п’ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

           В іншій частині позову відмовити.

           Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 (двісті п’ятдесят) грн. 00 коп.

           Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 134 (сто тридцять чотири) грн. 34 коп. (125 грн. 84 коп. + 8 грн. 50 коп.) в дохід держави.

           Рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.

           Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя