Ухвала

Іменем України

25 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 755/14321/13-ц

провадження № 61-3246ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року позов ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 27 серпня 2018 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року позов ОСОБА_4 прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

У листопаді 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду із апеляційною скаргою на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року повернуто заявнику.

У касаційній скарзі ОСОБА_4., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із положеннями частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Однак, дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи те, що ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_4,в апеляційному порядку не переглядалася, то вона не може бути предметом касаційного перегляду і у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно із частиною другою статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Частиною першою статті 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року про прийняття позовної заяви та призначення справи до розгляду апеляційному оскарженню не підлягає, відповідно до вимог частини першої статті 353 ЦПК України.

Апеляційний суд, застосувавши правильно положення статей 352, 353, 357 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги заявнику.

Враховуючи вищевикладене, правильне застосування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись частиною другою статті 389, пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

Б.І. Гулько

Д. Д. Луспеник