ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ України

Справа № 624/2/18

провадження № 22-ц/818/1464/19

26 лютого 2019 року

м. Харків

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Хорошевський О.М.

суддів - Кіся П.В., Яцини В.Б.

за участю секретаря Брулевича В.В.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Кегичівська селищна рада Харківської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Кегичівської селищної ради Харківської області на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 04 грудня 2018 року, ухвалене ОСОБА_2, за позовом ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання неукладеним договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання неукладеним договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між сторонами було укладено договір на право тимчасового користування земельною ділянкою площею 230,0 кв.м. від 10.06.2006 року за №12, для експлуатації та обслуговування магазину по АДРЕСА_1. Вказаний договір залишився у відповідача.

Після звернення із запитом від 03.03.2017 року до Кегичівської селищної ради Харківської області щодо надання копії договору оренди земельної ділянки його державної реєстрації, відповідачем було направлено копію договору на право тимчасового користування земельною ділянкою № 12 від 10.06.2006 року.

Позивач зазначає, що оскільки договір оренди земельної ділянки не пройшов державну реєстрацію, він вважає його неукладеним.

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 04 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неукладеним договір на право тимчасового користування земельною ділянкою від 10.06.2006 року за №12, підписаний між ОСОБА_1 та Кегичівською селищною радою Харківської області, щодо надання у користування земельної ділянки площею 230,0 кв.метрів для експлуатації та обслуговування магазину по АДРЕСА_1.

Стягнуто з Кегичівської селищної ради Харківської області на користь ОСОБА_1, витрати понесенні при розгляді справи, а саме: 640 грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно приписів ст.13 Закону України «Про плату за землю», підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки

Згідно положень Закону України « Про плату за землю», зобов'язання по сплаті орендної плати за використання землі виникає на підставі договору оренди землі, зареєстрованого в установленому порядку.

Обов'язок щодо сплати земельного податку або орендної плати виникає безпосередньо з дня виникнення права власності або права користування на землю.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після отримання її власником або користувачем документа, що засвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою, та її державної реєстрації.

Вказаний договір оренди землі за своєю правовою природою є неукладеним, оскільки на підставі вказаного договору право оренди на землю не зареєстроване, так само, як не зареєстрований сам договір оренди землі.

Що стосується застосування строку позовної давності, який просить застосувати Кегичівська селищна рада Харківської області відносно ОСОБА_1, то визначення моменту, з якого розпочинається строк позовної давності по договору оренди землі є момент його укладення, відповідно до постанови Верховного Суду від 14.02.2014 року.

В апеляційній скарзі Кегичівська селищна рада Харківської області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог та вирішити питання щодо судових витрат.

Скарга містить посилання на те, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням вимог матеріального та процесуального права, тому воно є незаконним та таким, що підлягає скасування з наступних підстав.

Так, судом не взято до уваги, що роз'яснення постанови пленуму Верховного суду України № 9 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», в якому зазначено, що вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти у позові за такою вимогою.

Крім того, не досліджено правову природу спірного договору з огляду на ч. 1 ст. 640 ЦК України.

Також, позивач у позові не зазначає у чому саме полягає порушення його прав викликане існуванням спірного договору.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що сторонами підписано договір оренди землі, але цей договір є неукладеним оскільки на його підставі право оренди на землю не зареєстровано, так саме, як не зареєстрований сам договір оренди землі.

Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки він не ґрунтується на обставинах справи та вимогах закону.

Судом першої інстанції зроблено безпідставний висновок про те, що сторони підписали саме договір оренди земельної ділянки.

З тексту договору № 12 від 10 червня 2006 року, укладеного між сторонами договір укладено до виготовлення технічної документації та грошової оцінки земельної ділянки, починаючи з дня його підписання.

Зазначене свідчить про те, що на 10 червня 2006 року сторони не мали можливості укласти договір оренди землі, оскільки для цього були відсутні необхідні умови, а саме - технічна документація на земельну ділянку та її грошову оцінку.

Оренда земельної ділянки не є єдиною підставою для користування чужою земельною ділянкою.

За правилами ч. 1 ст. 413 ЦК України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Строк дії такого договору визначено ч.ч. 4,5 зазначеної статті.

Глава 34 ЦК України не містить вимоги про державну реєстрацію такого виду договору.

На час укладення спірного договору ОСОБА_1 був фізичною особою - підприємцем. На земельній ділянці, відносно якої між сторонами виникли правовідносини, як пояснює позивач, була розташована будівля, яка використовувалась позивачем як магазин.

На час звернення до суду державна реєстрація підприємницької діяльності ОСОБА_1 припинена.

Відповідний запис згідно Детальної інформації про фізичну особу, зроблено 17.07.2014 року.

Суду не було надано доказів на підтвердження того, що технічна документація та грошова оцінка земельної ділянки площею 230 кв. м., розташованої за адресою: сел. Кегичівка, пров. Волошина, 8, прим. 10, з виготовленням якої договором пов'язувався строк його дій, була виготовлена.

Вказані вище обставини не дають підстав вважати, що договір № 12 від 10 червня 2006 року є неукладеним.

Правилами ст. 141 ЦПК України передбачено розподіл судових витрат. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови від позову на позивача.

Так, звертаючись до суду із позовною заявою ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у сумі 640 грн., при зверненні з апеляційною скаргою Кегичівською селищною радою Харківської області було сплачено судовий збір у розмірі 960 грн., враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню повністю, а у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, то у відповідності до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. підтягаються стягненню з ОСОБА_1 на користь Кегичівської селищної ради Харківської області.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення підставою для чого є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кегичівської селищної ради Харківської області задовольнити.

Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 04 грудня 2018 рокускасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Кегичівської селищної ради Харківської області судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне текст постанови складено 01 березня 2019 року.

Головуючий О.М. Хорошевський

Судді: П.В. Кісь

В.Б. Яцина