УХВАЛА

01 березня 2019 року

м. Київ

справа № 484/2781/18

провадження № 61-3584 ск 19

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2018 року та на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 січня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Миколаївського обласного центру зайнятості про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ :

У 2018 році ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача 15 400 грн заборгованості по заробітній платі.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2018 року в складі судді Літвіненко Т. Я., залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 січня 2018 року в складі колегії суддів Данилової О. О., Коломієць В. В., Шаманської Н. О., в задоволенні позову відмовлено.

14 лютого 2019 року ОСОБА_2 із пропуском строку на касаційне оскарження подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просить поновити пропущений строк, посилаючись на те, що в судовому засіданні були проголошені лише вступна та резолютивна частини оскаржуваної постанови, а копію її повного тексту він отримав 17 січня 2019 року, що підтверджується наданими доказами.

Указані обставини є достатніми підставами для поновлення строку на касаційне оскарження.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Малозначними є справи, в яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункти 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України).

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921 грн.

Предметом позову в даній справі є вимога майнового характеру про стягнення коштів, ціна якої не перевищує 192 100 грн, а отже справа є малозначною в силу закону.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, держави-члени Ради Європи мають вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

У касаційній скарзі, поданій на згадані судові рішення, яка відповідно до чинного законодавства є малозначною, не було наведено жодних обставин, які б могли надати суду законні підстави для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «LevagesPrestationsServicesv. France» (ЛеважПрестасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez dela Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року), Azyukovskav. Ukraine(Азюковська проти України) від 09 жовтня 2018 року.

Згідно з вимогами пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження в даній справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2018 року та на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 січня 2018 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2018 року та на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 січня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Антоненко