Справа № 22ц-21/2009                     Головуючий у І інстанції   Городецький Д.І.            Категорія   20                                                  Доповідач Приходченко А.П.

                                                                      РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    18 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

                       головуючого –  Приходченко А.П.

                       суддів             –  Лаченкової О.В., Кузнєцова В.О.

                       при секретарі –  Журавель Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду  Дніпропетровської області від 23 жовтня 2009 року за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості товару неналежної якості за договором купівлі-продажу,

встановила:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми, посилаючись на те, що у січні 2007 р. придбав у відповідача насос підкачки пневматичних подушок на автомобіль «Мерседес» за 1500 грн. При установці насосу було виявлено його несправність, у зв’язку з чим насос було повернуто відповідачеві і останній пообіцяв повернути отримані за насос кошти, але в подальшому повернути сплачені кошти відмовився. Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив задовольнити позов.

    Рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 23.10.2009 р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

    В апеляційній скарзі він ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення його вимог, посилаючись на те, що висновки суду суперечать дійсним обставинам справи, оскільки було встановлено факт отримання відповідачем коштів за насос, факт непридатності насосу до експлуатації, факт повернення насосу відповідачеві, а також факт відмови відповідача від повернення суми вартості насосу.

    Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.

    Судом першої інстанції було встановлено, що між сторонами на початку 2007 р. було укладено усний договір купівлі-продажу насосу підкачки пневмоподушок автомобіля «Мерседес». Відповідно до цього договору позивач отримав зазначений насос, а відповідач отримав вартість насосу.

    Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що відсутність письмового договору позбавляє суд можливості встановити дійсну вартість товару та його якість, а проводити експертизу позивач відмовився.

    Погодитися з такими висновками не можна, оскільки вони не узгоджуються з матеріалами справи.

    Позивач та відповідач підтвердили, що у січні 2007 р. між ними була досягнута домовленість відносно придбання позивачем насосу, а також підтвердили, що для виконання цієї домовленості відповідач передавав позивачеві насос та отримав його вартість. Сторони також підтвердили, що насос не використовується позивачем і знаходиться у відповідача. Відповідач заперечує проти повернення позивачеві коштів отриманих за переданий насос, посилаючись на наявність експертного висновку щодо придатності насосу до експлуатації та на те, що розрахунки не проводилися у гривнях.

    В матеріалах справи є наданий відповідачем висновок експертизи /а.с.30/, який не може бути прийнятий до уваги, оскільки не відповідає вимогам ст.143 ЦПК України та вимогам Закону України «Про судову експертизу» як за змістом, так і за встановленим порядком призначення.

    З матеріалів справи вбачається, що на даний час спір між сторонами складається лише з неузгодженості питання щодо повернення відповідачем отриманої суми вартості насосу, оскільки насос ще у 2007 р. було повернуто відповідачеві. Відповідачем ОСОБА_2 оспорюється не сам факт отримання грошей, а лише валюта, у якій були отримані кошти, а саме: він стверджує отримання коштів у розмірі 300 доларів США, а не у розмірі 1500 грн., як зазначається позивачем.

    Зазначені обставини свідчать про те, що сторони фактично не досягли домовленості передбаченої ст.ст. 655,673 ЦК України щодо укладення договору купівлі-продажу.

            За таких обставин колегія приходить до висновку про необхідність задоволення вимог ОСОБА_1, оскільки на час виникнення спірних правовідносин курс валют відповідав зазначеному співвідношенню сум, у разі вирішення спору у судовому порядку, стягнення проводяться лише в національній валюті, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 1500 грн.  

            Керуючись ст.ст. 303,307,309  ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

           Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

    Рішення Новомосковського міськрайонного суду  Дніпропетровської області від 23 жовтня 2009 року скасувати.

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500 грн., судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

           Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді