копія
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-63\2010р. Головуючий в першій
інстанції Балюкова К.Г.
Категорія 55 Доповідач в апеляційній
інстанції Володіна Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя у складі:
головуючого - Володіної Л.В.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Сундукова В.М.,
при секретарі - Пономаренко О.О.,
за участю - позивача ОСОБА_4,
- представника відповідача СПД ОСОБА_5 –
ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 02 жовтня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 про розірвання договору, стягнення сум та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 (далі – СПД ОСОБА_5), та просив розірвати договір від 11 грудня 2007 року, стягнути на його користь 5043 грн., транспортні витрати у сумі 583 грн., судові витрати у розмірі 200 грн., а також у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.
Вимоги мотивовані тим, що 11 грудня 2007 року між ним та відповідачем укладений договір виготовлення та постачання індивідуальної шафи-купе до якого дизайнером відповідача складений ескіз із зазначенням всіх деталей замовлення, який є невід’ємною частиною укладеного договору. Оплата позивачем за договором проведена в сумі 5043 грн., за встановлення шафи 358 грн., 150 грн. за розвантаження та 80 грн. за доставку. 12 лютого 2008 року при встановленні шафи позивач помітив її розходження із ескізом та розмірами, заперечував проти її встановлення, вважає, що шафа-купе має суттєві недоліки.
Вимоги в частині відшкодування моральної шкоди мотивовані тим, що позивач зазнав нервові переживання через конфлікти з відповідачем, порушився його звичайний образ життя.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 02 жовтня 2009 року позов задоволено частково. Постановлено розірвати договір виготовлення та поставлення індивідуальної шафи-купе № 67 від 11.12.2007р., укладений між ОСОБА_4 та СПД ОСОБА_5 Стягнуто з СПД ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 5396 грн., 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, 800 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, 11,16 грн. – поштових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, СПД ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, як ухваленого з порушенням вимог діючого законодавства, направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що права позивача, як споживача порушені і потребують судового захисту.
З таким висновками суду погоджується колегія суддів.
У відповідності до п.1 ч.2 ст.8 Закону України “Про захист прав споживачів” у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, яки виникли з вини виробника (продавця, виконавця), підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника) товарів.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 11 грудня 2007 року між ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_5 укладений договір № 67 виготовлення та поставки індивідуальної шафи-купе (далі – Договір), відповідно до умов якого відповідачка зобов’язалася поставити позивачеві комплект меблів, виготовлений за індивідуально розробленому дизайн-проекту. До договору додане графічне зображення із зазначенням деталей замовлення, його внутрішньої комплектації, наявність висувних елементів, розмірів із підписом замовника, яке є невід’ємною частиною Договору. Відповідно до п.1.2 Договору вартість шафи-купе визначена у розмірі 5043 грн. Гарантійний строк на виріб та його монтаж складає 24 місяці, що передбачено п.2.2.1 Договору (а.с.4-7).
11 грудня 2007 року у відповідності до п.3.2 Договору позивачем сплачено 2543 грн., а 07 лютого 2008 року – залишок суми 2500 грн. та 353 грн. за встановлення шафи (а.с.8).
12 лютого 2008 року після встановлення виробу у квартирі позивач звернувся до відповідачки з заявою, у якій зазначив, що виготовлений виріб не відповідає графічному ескізу, що був узгоджений сторонами. 15 лютого 2008 року позивач звернувся до ОСОБА_5 із заявою про направлення до нього дизайнера для узгодження невідповідностей шафи-купе при монтажу його графічному зображенню, доданому до договору. 03 березня 2008 року позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення незалежної експертизи щодо відповідності виготовленої шафи-купе узгодженому ескізу (а.с.9-11).
З висновків судово-товарознавчої експертизи № ВС-5 від 27 квітня 2009 року, вбачається, що виготовлена шафа-купе з антресолями станом на момент проведення експертного дослідження не відповідає замовленню позивача відповідно до умов договору та доданого до нього ескізу: відсутня декоративна планка шириною 170 мм, що закриває балку від двома частинами шафи; розмір виготовлених дверець антресолей не відповідає розмірам, зазначеним в ескізі (дефект виробництва); виріб має дефекти виробництва, що негативно впливають на споживчі (естетичні) властивості: зазор в 2,5 мм між боковим щитом та нижнім горизонтальним щитом правої антресолі з виробничою заділкою мастикою, яка частково відшарувалася (дефект утворився через недостатню довжину нижнього горизонтального щита правої антресолі); зазор в 2,5 мм з лівої сторони та в 3,5 мм з правої сторони між боковими щитами та металічною планкою у верхній частині шафи через недостатню довжину металевої планки у верхній частині шафи, що не відповідає нормам держстандартів; шафа-купе та антресолі виконані у різному конструктивному рішенні (різна конструкція з’єднання бокових та горизонтальних щитів у шафі-купе та антресолях), що художньо не узгоджує виріб між собою, негативно впливає на споживчі (естетичні) властивості, та не відповідає вимогам держстандартів (а.с.71-72).
При таких обставинах, а також враховуючи, що після спроб відповідача усунути зазначені недоліки виробу, останні повністю усунуті не були, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при виготовленні шафи-купе допущені істотні недоліки, та обґрунтовано розірвав Договір, укладений сторонами по справі 11.12.2007 року, зобов’язавши відповідачку повернути сплачені позивачем суми за Договором в загальній сумі 5396 грн.
Доводи відповідачки про те, що висновок експерта є упередженим, а також те, що зазори між деталями шафи, зазначені експертом, не є дефектами до закінчення збирання шафи, колегія суддів вважає неспроможними, та такими, що не спростовують висновків суду, оскільки вони не підтверджені доказами по справі у відповідності до ст.60 ЦПК України.
Разом з тим, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу було завдано моральну шкоду, яка відповідно вимог Закону України „Про захист прав споживачів” підлягає відшкодуванню відповідачем.
Однак, з таким висновком суду колегія суддів не погоджується.
Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зазначені у вказаній статті.
Договором, укладеним між ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_5 11 грудня 2007 року відшкодування моральної шкоди не передбачено (а.с.4-6).
Відповідно до п.5 ст.4 Закону України „Про захист прав споживачів”, споживачі мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках передбачених законодавством.
Позивач в обґрунтування вимог про стягнення моральної шкоди, посилалася на порушення його прав, як споживача, те, що він зазнав нервові переживання через конфлікти з відповідачем, порушився його звичайний образ життя
Враховуючи те, що по зазначеним ОСОБА_4 підставам відшкодування моральної шкоди законом не передбачено, на інші підстави позивач не посилався, доказів спричинення моральної шкоди небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією не надав, колегія суддів приходить до висновку, що суд необґрунтовано стягнув з відповідачки на користь позивача моральну шкоду, а тому рішення суду у цієї частині підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні вимог ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що правильно та повно встановивши обставини справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норму матеріального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в частині вимоги про відшкодування моральної шкоди та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у позові.
Керуючись ст.ст.8 Закону України “Про захист прав споживачів”, ст.611, 852 ЦК України, ст.ст. 303, 304, 307, п.4 ч.1 ст.309, 313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 02 жовтня 2009 року в частині задоволення позову про стягнення моральної шкоди скасувати.
У позові ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України в двох місячний строк з моменту набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/ Л.В. Володіна
Судді: /підпис/ Н.Г. Алєєва
/підпис/ В.М. Сундуков
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя Л.В. Володіна