АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц – 221/2010 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19, 24 - Горячківська Л.В.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Бородійчук В.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі Іскрі І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 грудня 2009 року по справі за позовом Уманського комунального підприємства «Виробничо житлового ремонтно-експлуатаційного управління №1» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по оплаті за надання житлово-комунальних послуг та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Уманського комунального підприємства «Виробничо житлового ремонтно-експлуатаційного управління №1» про захист прав споживача в зв’язку з ненаданням послуг в повному обсязі і неналежної якості з визначенням реального розміру плати за послуги.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Уманський КП ВЖ РЕУ-1 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по оплаті за надання житлово-комунальних послуг, посилаючись на те, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1, який належить Уманському міськвиконкому і перебуває у державному житловому фонді. Відповідно до особового рахунку № 14398 вони є споживачами, які належним чином отримують житлово-комунальні послуги з боку позивача. Відповідно до вимог житлового законодавства – Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482-ХІІ від 19 червня 1992 року, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV від 24 червня 2004 року, Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року, відповідачі зобов’язані щомісячно до 10 числа перераховувати РЕУ-1 оплату за житлово-комунальні послуги по затвердженим в установленому порядку тарифам. Але відповідачі свої зобов’язання по оплаті житлово-комунальних послуг належним чином не виконують, в результаті чого і виникла заборгованість перед позивачем по оплаті наданих послуг. Адміністрація РЕУ-1 неодноразово зверталась до відповідачів з попередженням про оплату заборгованості, однак погасити її в добровільному порядку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовляються.
ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом до Уманського КП ВЖ РЕУ-1 про захист прав споживача в зв’язку з ненаданням послуг в повному обсязі і неналежної якості з визначенням реального розміру плати за послуги, посилаючись на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 тому між ним та РЕУ-1 укладений договір № 221 від 28 жовтня 2004 року про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, згідно з яким РЕУ-1 зобов’язалось надавати комунальні послуги відповідно до 16 затверджених пунктів з діючими розцінками та тарифами. Свої зобов’язання КП ВЖ РЕУ-1 в повному обсязі не виконує, тому необхідно зменшити розмір квартирної плати за період з липня 2004 року по липень 2007 року на встановлений судом перелік та вартість послуг, внести зміни до договору № 221 від 28 жовтня 2004 року відповідно до встановлених судом переліку і вартості послуг, що фактично надаються, крім того, стягнути з позивача компенсацію в розмірі встановленому законодавством за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлюваних робіт.
Представник позивача ОСОБА_8 подала до суду письмову заяву про відмову позивача від їх позову до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по оплаті за надання житлово-комунальних послуг та закриття провадження по справі, оскільки відповідачі повністю розрахувалися із заборгованістю.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 грудня 2009 року в позові ОСОБА_6 до Уманського комунального підприємства «Виробничо житлового ремонтно-експлуатаційного управління № 1» про захист прав споживача в зв’язку з ненаданням послуг в повному обсязі і неналежної якості з визначенням реального розміру плати за послуги відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 грудня 2009 року як незаконне та винести нове рішення, яким задоволити його зустрічні позовні вимоги.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга до відхилення.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є власниками квартири АДРЕСА_1. Вони є споживачами і одержують житлово-комунальні послуги.
У відповідності до житлового законодавства України наймачі, власники квартир і будинків та члени їх сім’ї зобов’язані вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги по затвердженим в установленому порядку тарифам у відповідності до діючого законодавства.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мали заборгованість перед РЕУ-1 по оплаті житлово-комунальних послуг, однак під час розгляду спору в суді першої інстанції відповідачі в повному обсязі розрахувались з існуючою заборгованістю. Представник позивача в судовому засіданні в суді першої інстанції надала письмову заяву про відмову від їх позову до відповідачів. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, про задоволення заяви про відмову від позову про стягнення заборгованості по оплаті за надання житлово-комунальних послуг та закриття провадження по справі щодо частини первісного позову, тому що для цього були всі законні підстави.
Щодо відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до Уманського КП ВЖ РЕУ-1 про захист прав споживача в зв’язку з ненаданням послуг в повному обсязі і неналежної якості з визначенням реального розміру плати за послуги, то колегія суддів вважає, що в цій частині рішення районного суду є також законним та обгрунтованим виходячи з наступного.
Відповідно до п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року – власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов’язані виконувати ці Правила; проводити за власні кошти ремонт квартири; дотримуватись умов безпечної експлуатації газового обладнання; своєчасно повідомляти власника будинку про виявлені несправності, які порушують нормальну експлуатацію будинку або призводять до перевитрат тепла, газу, води, електроенергії; щороку, до початку опалюваного сезону, здійснювати утеплення вікон, балконних і вхідних дверей квартири; своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найом чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.
Судом встановлено, що з 2004 року по даний час мешканці будинку № 23 по вул. Котляревського м. Умань до РЕУ-1 з заявами, скаргами та претензіями щодо ненадання або надання неналежним чином послуг чи негайного усунення недоліків не зверталися, заяв чи пропозицій по покращенню послуг від них не надходило, крім заяви ОСОБА_6 щодо протікання системи каналізації в його квартирі. Суду не надано ніяких протоколів, актів, складених з участю членів відповідної комісії, працівників РЕУ-1 та інших мешканців будинку щодо неналежного надання послуг.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. По даній справі позивач за зустрічним позовом не довів та не надав належність конкретних доказів для підтвердження своїх вимог ні в суді першої інстанції та не направляв таких підтверджень поштовою кореспонденцією в суд апеляційної інстанції.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановив правильне по суті і справедливе рішення.
Доводи апелянта не є суттєвими, були предметом дослідження суду і не дають підстав для задоволення апеляційної скарги.
А тому, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в 2-х місячний строк з моменту проголошення.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя В.Г. Бородійчук
.