АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 83 /2010 року Головуючий по 1 інстанції
Категорія :46 Смоляр А.О.
Доповідач в апеляційній
Інстанції Демченко В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 20 ” січня 2010 року. м. Черкаси
Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі :
Головуючого : Храпка В.Д.
Суддів : Демченка В.А. , Василенко Л.І.
при секретарі : Петренко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_8 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 в якому просила провести поділ майна , яке було нажите ними під час перебування в шлюбі та являється їх спільною сумісною власністю, надавши при цьому перелік майна, що набуте під час спільного проживання та його вартість.
В порядку забезпечення позову ОСОБА_8 подала до суду заяву, в якій просила накласти арешт на майно, яке зареєстроване за відповідачем, але фактично є їх спільною сумісною власністю та інше майно, яке знаходиться за адресою підприємницької діяльності відповідача, стверджуючи, що відповідач може застосувати заходів по відчуженню належного йому майна .
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 жовтня 2009 року накладено арешт на майно, а саме:
на основні та оборотні засоби, які знаходяться у приміщенні по АДРЕСА_1 заборонивши їх відчуження;
на комплекс нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 що зареєстрований за ОСОБА_6 , заборонивши їх відчуження;
на автомобілі: «Мерседес-Бенс 208» 1994 року випуску; «Мерседес-Бенс 412» 1998 року випуску; «Мерседес-Бенс 817» 1995 року випуску; «Рено-Преміум » 1999 року випуску; причіп фургон-Е 1999 року випуску, зареєстровані на ім’я ОСОБА_6 , заборонивши їх відчуження, та заборонено нотаріальним конторам м. Черкаси та Черкаському КП облбюро технічної інвентаризації проводити будь-які дії направлені на відчуження вказаного нерухомого майна .
Копію ухвали для негайного виконання щодо заборони відчуження нерухомого майна направлено в нотаріальну контору № 1 м. Черкаси та ЧООБТІ; щодо заборони відчуження автомобілів, направлено для негайного виконання в УДАІ ГУ УМВС України в Черкаській області, а щодо опису й накладення арешту на майно, що знаходиться у приміщенні по АДРЕСА_1 направлено для негайного виконання в Соснівський ВДВС Черкаського міського управління юстиції .
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, оскільки вважає ухвалу незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права та такою, що підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Заслухавши суддю-доповідача , сторони по справі, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Так, колегією суддів встановлено, що до суду першої інстанції 14 жовтня 2009 року надійшло клопотання ОСОБА_8 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя (а.с.1).
14 жовтня 2009 року судом дане клопотання було розглянуте без виклику сторін і винесено ухвалу, якою накладено арешт на основні та оборотні засоби, які знаходяться у приміщенні по АДРЕСА_1, накладено арешт на комплекс нежитлових приміщень за даною адресою та автотранспорт, зареєстрований за ОСОБА_6, і заборонено відчуження даного майна (а.с.3).
Розглядаючи заяву позивачки про забезпечення позову, судом першої інстанції вірно визначено спірні правовідносини між сторонами та підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а тому за обставинами справи ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову постановлена судом відповідно до положень ст. 151-153 ЦПК України .
В апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що нежитлові приміщення та автотранспорт, хоча і належать відповідачу ОСОБА_6 на праві приватної власності і зареєстровані за ним, як за фізичною особою, використовуються для здійснення підприємницької діяльності і не можуть бути об’єктом спільної власності подружжя.
Проте, колегією суддів встановлено, що як відповідач ОСОБА_6, так і позивачка ОСОБА_8 є фізичними особами-підприємцями, відповідно до свідоцтв про державну реєстрацію.
За поясненнями ОСОБА_8, сторони здійснюють свою підприємницьку діяльність за однією адресою і їх діяльність є спільною у виробництві меблів.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що до вирішення спору по суті у суді першої інстанції неможливо визначити статус майна, яке використовується для підприємницької діяльності кожним із подружжя, а тому заходи забезпечення позову застосовані судом першої інстанції правомірно, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
Посилання апелянта на те, що при накладенні арешту на майно відповідача, яке використовується для підприємницької діяльності, створено умови для обмеження господарської діяльності відповідача, як фізичної особи-підприємця, є необґрунтованими, оскільки судом допущено співмірні заходи щодо суми позову та вартості спільного майна подружжя, яке підлягає розподілу.
А тому , зважаючи на положення ст.151- ст. 153 ЦПК України , колегія суддів приходить до висновку , що доводи апеляційної скарги є не суттєвими і не підлягають до задоволення , а постановлена ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову ґрунтується на положеннях процесуального права і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.303 , ст.304 , ст.307, ст.312 , ст.314,ст. 315, ст. 319 ЦПК України , колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 відхилити.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя ,- залишити без зміни.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає .
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно
Суддя В.А. Демченко