Ухвала

27 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 679/681/17

провадження № 61-3984ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 жовтня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 січня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду, з урахуванням уточнених позовних вимог, про стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку 100 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.

Позовнв вимоги мотивовано тим, що з 2015 року ОСОБА_1 почав займатися підприємницькою діяльністю. 21 квітня 2015 року йому Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації було видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 05 серпня 2016 року з Нетішинської міської ради надійшло повідомлення про те, що впродовж 2016 року в місті Нетішині Хмельницької області на території «Промислової бази» невідомі особи займаються виробництвом деревного вугілля, порушуючи спеціальні правила виробництва, забруднюють природні властивості атмосферного повітря шкідливими речовинами. По вказаному факту Нетішинським відділенням поліції Славутського відділу поліції Головного управління національної поліції у Хмельницькій області було розпочате кримінальне провадження за №12016240080000330, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 241 КК України. Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 серпня 2016 року надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, з метою відшукування та вилучення знаряддя та засобів кримінального правопорушення, а також документів та інших предметів злочинної діяльності, які мають доказове значення для встановлення істини по досудовому розслідуванню, що здобуті та використовуються у незаконній діяльності. 26 серпня 2016 року у зазначеній квартирі був проведений обшук.

Згодом ОСОБА_1 стало відомо про закриття кримінального провадження через відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 241 КК України.

Внаслідок незаконного внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань та незаконно проведеного обшуку у належному на праві власності житлі, ОСОБА_1 завдана моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях, переживаннях. Зазначив, що він втратив сон на тривалий час, а тому моральні страждання є стійкими та потребують значних зусиль для відновлення.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 жовтня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 жовтня 2018 року залишено без змін.

22 лютого 2019 року до Верховного Суду звернувся ОСОБА_1 із касаційною скаргою, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 жовтня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 січня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області в особі Нетішинського відділення поліції Славутського відділу поліції у Хмельницької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування у розмірі 10 000,00 грн.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.

Предметом позову у справі № 679/681/17 є відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, у розмірі 100 000,00 грн.

Таким чином ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 192 100,00 грн (1 921,00 грн х 100).

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Малозначна справа є такою в силу вимог закону, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN,

№ 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях цього Кодексу, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 жовтня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 січня 2019 рокуприйнято у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 жовтня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 січня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило