Судове рішення #7741430

                                                                                    Справа № 2 «а»-6/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                                      ОСОБА_1

 

02 лютого 2010 року           Марківський районний суд Луганської області

 в складі:  

                головуючого  судді  - Логвіненка Т. Г.,  

               при секретарі судового засідання – Грибєнік О. В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Марківка справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Марківської райдержадміністрації про визнання неправомірними дії та  зобов’язання здійснення перерахунку розміру одноразової компенсації при втраті годувальника, за 2001 рік, -  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що її чоловік являвся інвалідом 1 групи 1 категорії, який помер 05.10.2000 року внаслідок захворювання пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В зв’язку зі смертю чоловіка має право на одноразову компенсацію при втраті годувальника в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати, але відповідачем виплачено вказану компенсацію в 2001 році у значно нижчому розмірі, а саме: в сумі 379 грн. 30 коп. Оскільки відповідач не проводить перерахунок розміру одноразової компенсації у передбаченому законом розмірі та відмовив їй у проведенні такого перерахунку, то позивач просить суд визнати неправомірними  його дії та  зобов’язати здійснити даного перерахунку за 2001 рік, -  

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги з вищевказаних підстав у повному обсязі.  

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, подав до суду письмове заперечення, в якому позов не визнав та вказав, що виплата вказаної одноразової компенсації при втраті годувальника позивачу проведена у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 01.01.1996 р. №35 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З 01.10.1996 року розміри цих виплат встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи» і складає 379 грн. 30 коп.  Крім цього, відповідач вважає пропущений строк звернення до адміністративного суду встановлений частиною 2 статті 99 Кодексу Адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.  

Відповідно до ст.104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Вказаний спір за участю Управління соціального захисту населення як суб'єкта владних повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України) є публічно - правовим і його вирішення згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством управлінські функції щодо соціального захисту населення.  

Судом встановлено, і це не заперечується відповідачем, що позивач  є дружиною інваліда 1 групи 1 категорії, померлого від захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС  та перебуває на обліку управлінні праці та соціального захисту населення.  

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена компенсація при втраті годувальника в розмірі 60 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Одноразова компенсація особам, які втратили годувальника виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.  

Одноразову компенсацію по втраті годувальника  позивач в 2001 році отримала в розмірі 379 грн. 30 коп., що підтверджено наданою позивачем довідкою №  487  від 21.02.2008 року . Зазначена компенсація виплачена в тому розмірі, який встановлено постановою КМ України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами, внесеними згідно з постановами КМУ від 12.07.05 №562 від 20.04.07 №649) з урахуванням можливостей бюджету.  

Згідно ст. 17 КАС України даний позов відноситься до адміністративних позовів, а тому його належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Згідно п. 2 ст. 99 КАС  України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Позивачка звернулася з письмовою заявою /а. с. 9/ 12.01.2007р. до управління праці та соціального захисту населення про вирішення питання про здійснення одноразової компенсаційної виплати по втраті годувальника.

Згідно листа-відповіді управління праці та соціального захисту населення Марківської райдержадміністрації від 21.02.2008 року №487 /а. с. 10-11/ відповідач письмово повідомив її, що зазначена компенсація виплачена в тому розмірі, який встановлено постановою КМ України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами, внесеними згідно з постановами КМУ від 12.07.05 №562 від 20.04.07 №649) з урахуванням можливостей бюджету, а саме: в сумі 379 грн. 30 коп. Вказаний лист був отриманий позивачем 21.02.2008р., що визнано ним.

Отже, позивач дізналася про порушення своїх прав 21.02.2008 р., тобто з моменту отримання письмового  листа-відповіді від управління праці та соціального захисту населення Марківської райдержадміністрації мала право звернутися до суду  з даним позовом на протязі року, однак цього не зробила.

Таким чином, річний строк на звернення до суду із позовом для позивачки  сплинув 21.02.2009 р., а тому являється пропущеним.  З питанням про поновлення втраченого строку позивачка не звернулася.

        На підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати державного мита на користь держави.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 46, 95, 113,152 Конституції України, ст.48, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,       Законом України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік» ст.ст.2, 3, 6, 9, 17,89, 99, 158-163, 185, 186 КАС України, суд,-  

П О С Т А Н О В И В:

         У задоволенні   адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Марківської райдержадміністрації про визнання неправомірними дій та  зобов’язання здійснення перерахунку розміру одноразової компенсації при втраті годувальника відмовити у повному обсязі  у зв’язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду..   

Від сплати держмита сторони звільнити.  

              Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160  КАС України-з дня складення у повному обсязі . Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                 Суддя                                                                                      Т. Г. Логвіненко 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація