Справа № 395/292/16-ц Провадження № 2/395/1/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Орендовського В.А.

при секретарі Сотченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Агрофірма «Перлина», треті особи: Відділ Держгеокадастру у Новомиргородському районі Кіровоградської області, Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області про визнання додаткової угоди про зміни до договору № б/н оренди земельної ділянки недійсною, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезгаданим позовом. У позові позивач вказує, що 16.11.2004 р. між її покійною матір'ю ОСОБА_2, яка була власником земельної ділянки НОМЕР_3, площею 7,3512 га, кадастровий номер НОМЕР_1 на підставі Державного акта на право приватної власності серії НОМЕР_2, що знаходиться на території Шпаківської сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області та Приватним Підприємством «Агрофірма «Перлина»» було укладено Договір оренди землі. Відповідно до п. 2.2 вказаного договору він був укладений терміном на десять років, тобто до 16.11.2014 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.07.2013 року серії НОМЕР_4 позивач отримала у спадщину вищезазначену земельну ділянку.

25.09.2014 р. відповідно до п. 2.2 Договору оренди землі від 16.11.2004 р. позивачем було подано заяву (попередження) до відповідача про бажання припинити вказаний договір. 14.10.2014р. через неотримання відповіді на її заяву від 25.09.2014 p. нею повторно до відповідача було подана вимога про припинення договору оренди землі та повернення земельної ділянки власнику. Листом відповідача від 27.10.2014 р. №79 позивачу було повідомлено про те, що 05.08.2009 р. між її покійною матір'ю ОСОБА_2 та ПП «Агрофірма «Перлина» укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі від 26.11.2004 р., яка зареєстрована у відділі Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області 21.12.2010 р. за № 04.01.377.00119.

04.12.2014р. ОСОБА_1 звернулася до відділу Держземагенства у Новомиргородському районі з заявою про надання копії Додаткової угоди від 05.08.2009 р. Їй було надано засвідчену копію Додаткової угоди про зміни до Договору оренди земельної ділянки від 26.11.2004р № б/н. У вказаній Додатковій угоді в графі «Орендодавець» після прізвища та ініціалів ОСОБА_2 стоїть підпис вчинений не її матір'ю, а невідомою їй особою. На підтвердження вищезазначеного позивач вказала, що була проведена судова-почеркознавча експертиза по кримінальному провадженню на підставі постанови слідчого від 20 квітня 2015 р., проведення якої було доручено експертам ОНДІСЕ при МЮ України в Кіровоградській області, та згідно висновку експерта №809 від 07.05.2015р. підпис у спірному договорі виконаний не самою ОСОБА_2, а іншою особою.

Враховуючи наведене, позивач просить суд визнати недійсною Додаткову угоду про зміни до Договору оренди земельної ділянки № б/н від 26.11.2004 р., зареєстровану 21.12.2010 р., укладену 05.08.2009 року між ОСОБА_2 та приватним підприємством «Агрофірма «Перлина».

Позивач та її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову.

Представник третьої особи - Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, який повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, проте направив до суду заяву з проханням розглядати справу без участі представника, просив ухвалити рішення на розсуд суду.

Представник третьої особи - Відділу Держгеокадастру у Новомиргородському районі Кіровоградської області, який повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив.

Заслухавши сторони, вивчивши письмові докази, висновки експертів, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 202 ч.1, 203 ч.3 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Статтею 21 частиною 4 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Згідно вимог ст.215 ч.3 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, визначених законом, то такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Умовами дійсності правочину є наступні вимоги: зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у встановленій законом формі та повинні бути дотримані спеціальні вимоги до укладення певних видів правочину. Недотримання даних умов тягне за собою недійсність правочину.

Судом встановлено, що покійною матір'ю позивача ОСОБА_2, яка була власником земельної ділянки НОМЕР_3, площею 7,3512 га, кадастровий номер НОМЕР_1 на підставі Державного акта на право приватної власності серії НОМЕР_2, що знаходиться на території Шпаківської сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області та Приватним Підприємством «Агрофірма «Перлина»» було укладено Договір оренди землі. Відповідно до п. 2.2 вказаного договору він був укладений терміном на десять років, тобто до 16.11.2014 р. (т.1.а.с.11,17).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.07.2013 року серії НОМЕР_4 позивач отримала у спадщину вищезазначену земельну ділянку (т.1 а.с.12-16).

25.09.2014 р. відповідно до п. 2.2 Договору оренди землі від 16.11.2004 р. позивачем було подано заяву (попередження) до відповідача про бажання припинити вказаний договір. 14.10.2014р., через неотримання відповіді на її заяву від 25.09.2014 p. нею повторно до відповідача було подане попередження (вимога) про припинення договору оренди землі та повернення земельної ділянки власнику (т.1 а.с.24-25).

Листом відповідача від 27.10.2014 р. №79 позивачу було повідомлено про те, що 05.08.2009 р. між її покійною матір'ю ОСОБА_2 та ПП «Агрофірма «Перлина» укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі від 26.11.2004 р., яка зареєстрована у відділі Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області 21.12.2010 р. за № 04.01.377.00119.

04.12.2014р. ОСОБА_1 звернулася до відділу Держземагенства у Новомиргородському районі з заявою про надання копії Додаткової угоди від 05.08.2009 р., у зв'язку з чим їй було надано засвідчену копію Додаткової угоди про зміни до Договору оренди земельної ділянки від 26.11.2004р № б/н (т.1 а.с. 18-19).

У судовому засіданні позивач пояснила, що ні вона ні її померла мати ОСОБА_2 не укладали договір оренди землі з відповідачем на умовах, які викладено у Додатковій угоді про зміни до Договору оренди земельної ділянки № б/н від 26.11.2004 р., зареєстрованій 21.12.2010 р., укладеній нібито між ОСОБА_2 та приватним підприємством «Агрофірма «Перлина» 05.08.2009 року. Позивач також зазначила, що ні вона, ні ОСОБА_2 повноважень на укладення вищевказаної спірної угоди нікому не надавали. У спірній Додатковій угоді в графі «Орендодавець» після прізвища та ініціалів ОСОБА_2 стоїть підпис вчинений не її матір'ю, а невідомою їй особою.

Згідно висновку експерта (повторна експертиза) Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 4942 від 16.11.2018 р. - підпис у графі «Орендодавець» після прізвища та ініціалів ОСОБА_2 у в кожному з трьох примірників (оригіналів) Додаткової угоди про зміни до договору № б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004 року, який зареєстрованій 21.10.2010 року, укладеній між ОСОБА_2 та ПП «АФ «Перлина»» 05.08.2009 року, - виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою (т.3 а.с.2-4).

Крім того, судом встановлено, що органом досудового розслідування під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015120220000097 від 12.02.2015р. була проведена судова-почеркознавча експертиза на підставі постанови слідчого від 20 квітня 2015 р., проведення якої було доручено експертам ОНДІСЕ при МЮ України в Кіровоградській області; згідно висновку експерта № 809 від 07.05.2015 р. підпис у спірному договорі виконаний не самою ОСОБА_2, а іншою особою (т.1 а.с.21-23, т.2 а.с.48, 229-231). Оцінюючи вказаний висновок експерта як доказ, суд вважає його допустимим, належним та достовірним доказом, який у сукупності з іншими доказами дає можливість дійти висновку про обставини, які входять до предмета доказування.

Оцінюючи висновок експерта Сумського відділення Харківського НДІСЕ №577 від 07.12.2016 року, суд визнає його є недопустимим доказом, оскільки він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, зокрема з порушенням ч.2 ст.107 ЦПК України, тому що експерт з власної ініціативи збирав матеріали для проведення експертизи та здійснив листування зі стороною позивача, що було підтверджено під час судового засідання стороною позивача та безпосередньо експертом Сумського відділення ХНДІСЕ Бабич С.Л.

Зваживши наведені вище обставини, оцінивши у сукупності всі досліджені докази, суд вважає, що волевиявлення позивача та померлої ОСОБА_2 на укладання Додаткової угоди про зміни до Договору оренди земельної ділянки № б/н від 26.11.2004 р., зареєстрованої 21.12.2010 р., укладеної між ОСОБА_2 та приватним підприємством «Агрофірма «Перлина» 05.08.2009 року не було, а тому вищевказана угода є недійсною.

Згідно ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати, у зв'язку з чим суд вважає, що: з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп. та витрати, пов'язані з проведенням судово-почеркознавчої експертизи у справі Сумським відділенням Харківського НДІСЕ, в сумі 5284 грн. 80 коп. (т.1 а.с.152, 178), а всього стягнути 5836 грн. Що стосується витрат в сумі 6864 гривні (т.2 а.с.244), пов'язаних з проведенням судово-почеркознавчої експертизи Львівським НДІСЕ, то вони також покладаються на відповідача, проте не стягуються на користь позивача, оскільки були сплачені безпосередньо відповідачем під час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства «Агрофірма «Перлина», треті особи: Відділ Держгеокадастру у Новомиргородському районі Кіровоградської області, Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області про визнання додаткової угоди про зміни до договору № б/н оренди земельної ділянки недійсною - задовольнити.

Визнати недійсним Додаткову угоду про зміни до Договору оренди земельної ділянки № б/н від 26.11.2004 р., зареєстровану 21.12.2010 р., укладену між ОСОБА_2 та приватним підприємством «Агрофірма «Перлина» 05.08.2009 року.

Стягнути з приватного підприємства «Агрофірма «Перлина» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 5836 (п'ять тисяч вісімсот тридцять шість) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлений 27 лютого 2019 року.

Суддя: підпис

Згідно з оригіналом:

Суддя Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області В.А. Орендовський