Справа №2-  155  /2010

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

м.Ковель                                                                                                    06 січня 2010 року                                

                            Ковельський міськрайонний суд Волинської області        

під головуванням  судді Луньової Т.М.,  

за участі секретаря  - Бєлих Н.Б.,

позивачів  - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому попередньому   судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  до ОСОБА_4    про визнання права власності на нерухоме майно   в порядку спадкування,

                                                                в с т а н о в и в :

                           Позивачі у справі звернулась до суду з позовом, в якому прохають визнати за ними право власності на частку у  нерухомому майні   в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_5.

                           Позовні вимоги обгрунтовуються наступними обставинами: батькам сторін - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за життя належало будинковолодіння, розташоване по вул. Шевченка, 20 в смт. Люблинець Ковельського району Волинської області. 30 жовтня 1994 року помер батько сторін і спадщину, яка відкрилась після його смерті, зокрема  на 1/2 частину зазначеного будинковолодіння, у рівних частинах прийняли мати сторін, відповідач ОСОБА_4 та позивачка ОСОБА_2 24 квітня 1998 року померла мати сторін, яка заповідала належне їй майно позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах. Оскільки  спадкодавцем ОСОБА_5 за  життя було вироблено свідоцтво на право власності на все будинковолодіння, то позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 а також ОСОБА_3, яка на час смерті матері мала право на обов*язкову частку у спадковому майні, було видано свідоцтва про право власності на частки у зазначеному будинковлодінні, без врахування частки відповідача. З зазначених підстав рішенням Ковельського міськрайонного суду від 08 червня 2007 року було визнано частково недійсними свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом та законом, видані на ім*я позивачів та визнано право власності на 1/6 частину спадкового будинковлодіння за відповідачем у справі. Таким чином, не зважаючи на ту обставину, що позивачі відповідно до вимог чинного законодавства прийняли спадщину, яка відкрилась після смерті матері, розпорядитися спадковим майном не мають можливості, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом та свідоцтво про право на спадщину за заповітом були визнані судом частково недійсними і нотаріус не вправі внести зміни у зазначені свідоцтва. Враховуючи наведене вимушені звернутись до суду з відповідним позовом.

                           В попередньому судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві. Разом з тим уточнили позовні вимоги,  зокрема позивачка ОСОБА_2, з урахуванням її частки у будинковолодінні, успадкованої після смерті батька, прохає визнати за нею право на 15/36 частин будинковлодіння, розташованого по вул. Шевченка, 20 в смт. Люблинець Ковельського району Волинської області. Позивачка ОСОБА_1  прохає визнати за нею право власності на 9/36 частин зазначеного будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом. Позивачка  ОСОБА_3 прохає  суд ухвалити рішеня, яким визнати за нею право на 6/36 частин будинковолодіння по вул. Шевченка, 20 в смт. Люблинець Ковельського району Волинської області.    

                          У попердньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позов визнав, не заперечує проти його задоволення, ствердив обставини, якими позивачі обґрунтували позовні вимоги.  

                          Заслухавши пояснення  сторін і дослідивши письмові докази у справі суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню.

                          Згідно ч.1 і ч.2 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній.... справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

                          Відповідно до ст.328  ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

                          Копіями свідоцтв про народження, що містяться в матеріалах цивільної справи, доводиться та обставина, батьками сторін у справі є ОСОБА_6  та ОСОБА_5.

                          Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 08 червня 2007 року встановлено наступні обставини:  батькам сторін за життя на праві спільної сумісної власності належало будинковолодіння по вул. Шевченка, 20 в смт. Люблинець Ковельського району Волинської області. Після смерті батька сторін,   30.10.1994 року, відкрилась спадщина на 1/2 частину будинковолодіння і спадщину в рівних частинах прийняли дружина померлого - мати сторін, відповідач ОСОБА_4 та позивачка  ОСОБА_2 Таким чином, після смерті матері сторін,  24 квітня 1998 року, відкрилась спадщина на 4/6 частин будинковолодіння. В порядку спадкування за заповітом спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, прийняли позивачі  ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а також ОСОБА_3, як спадкоємець, який має право на обов*язкову частку у спадковому майні.  

                           Зазначеним рішенням суду визнано частково недійсними: свідоцтво про право на спадщину за заповітом  від 28 грудня 1998 року, видане на ім*я ОСОБА_2, свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 28 грудня 1998 року на ім*я  ОСОБА_1 та свідоцтво про право на спадщину за законом від 28 грудня 1998 року на ім*я  ОСОБА_3

                           Згідно повідомлення Ковельської державної нотаріальної контори №1282/02-14 від 18.11.2009 року нотаріус не вправі внести зміни у зазначені свідоцтва, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом та свідоцтва про право на спадщину за заповітом були визнані  судом частково недійсними,.

                           Суд прийняв уточнення до позовних вимог, оскільки частки сторін визначаються наступним шляхом: 6/36 - частка відповідача у спадковому будинковолодінні в порядку спадкування за законом після смерті батька;   15/36 частин будинковлодіння - частка позивачки ОСОБА_2 ( з них 6/36 в порядку спадкування за законом після смерті батька та 9/36 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері); 9/36 частин - частка позивачки   ОСОБА_1  в порядку спадкування за заповітом після смерті матері та 6/36 - частка позивачки  ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом (обов*язкова частка, яка відповідно до ст.. 535 ЦК України в  редакції 1963 року, незалежно від змісту заповіту, є  не меншою двох третин частки, яка б належала їй за законом).

                           Відповідно до вимог ст.130 ч.4, ст.. 174 ч.4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

                           В попередньому  судовому засіданні відповідач визнав позов. Крім цього, в попередньому судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Тож суд приходить до висновку про можливе ухвалити судове рішення у попередньому судовому засіданні.

                          На підставі ст.  15,30,62, 85, 212, 213,  215, 130, 173,174  ЦПК України,   ст. 328 ЦК України, ст.. 529,534, 535,548, 549 ЦК України в редакції 1963    суд -

                                                                   В и р і ш и в :

                          Позов задовольнити повністю.

                          Визнати за позивачкою ОСОБА_2 право власності на 15/36 частин будинковолодіння, розташованого по вул.. Шевченка, 20 в смт. Люблинець Ковельського району Волинської області, в порядку спадкування, після смерті батьків - ОСОБА_5 та ОСОБА_6.  

                          Визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 9/36 частин будинковолодіння, розташованого по вул.. Шевченка, 20 в смт. Люблинець Ковельського району Волинської області, в порядку спадкування, після смерті матері - ОСОБА_5.

                          Визнати за позивачкою ОСОБА_3  право власності на 6/36 частин будинковолодіння, розташованого по вул.. Шевченка, 20 в смт. Люблинець Ковельського району Волинської області, в порядку спадкування, після смерті матері - ОСОБА_5.  

                          Судові витрати залишити за позивачами.

                          Рішення  може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайсуд  в наступному порядку:

                                       -заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення  рішення;                                          

                                       - апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                          Рішення набирає законої сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

                          Головуюча :                                                              Т.М. Луньова