Справа  № 2а – 792                                                                                                                    

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 січня 2010  року                            

Ялтинський  міський  суд АР Крим  в складі:     головуючого – Чорної О. В.     при секретарі– Маланчук А. О., розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  в залі  суду  в  м.  Ялті  адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1  до Управління  пенсійного  фонду  України  в м. Ялта Автономної  Республіки  Крим  (далі УПФ м. Ялти) про  зобов’язання вчинити  певні дії,  

встановив:

    Позивач  просить суд  зобов’язати відповідача  нарахувати та виплатити  йому, як дитині війни,   3180 гривень 60 копійок соціальної допомоги за 2007 -  2008 роки та зобов’язати його нараховувати та виплачувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з січня 2009 року.  Вимоги мотивовані  тим, що  позивач э  «дитиною війни»  в розумінні  Закону  України  «Про соціальний  захист  дітей  війни»  і має  право  на  пільги,  передбачені  цим Законом, які йому не сплачені відповідачем за зазначений період. Позивач просить  поновити  строк звернення до суду  за захистом  порушених прав за період з 01 січня 2007 року по 01 грудня 2009 року.

Позивач у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надана суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та  письмові заперечення, які мотивовані тим, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду за період з  січня 2007 року до грудня 2008 року. Просить застосувати положення ст. 100 КАС України. Виплата соціальної пільги, як  «дитині війни» передбачена за рахунок Державного бюджету України, яким запланована виплата зазначених пільг в розмірі, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року у повному обсязі, що і здійснювалось УПФ м. Ялта Щодо зобов’язання відповідача проводити виплати на майбутнє, то ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки такі виплати не передбачені законодавством.

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 122 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши надані докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 21, 22  Конституції України  права  і свободи  людини  є  невідчужуваними  та непорушними.  Зміст  та обсяг  прав  і свобод  людини  при  прийнятті  нових законів або  внесенні  змін  до чинних  законів  не може бути  звужений.  

Відповідно до ст. 1 Закону  України  „Про  соціальний захист  дітей війни» «дитина війни»  -  особа,  яка  є громадянином  України, та  якій  на час закінчення  Другої світової війни  (02 вересня  1945 року) було  менше 18  років.

Позивач  народився 8 квітня 1939 року .  На час закінчення  Другої світової війни  йому  було  менш  18 років, тому він віднесений  до категорії  осіб, визнаних  дітьми  війни.  

Статтею 6   Закону  України  „Про соціальний захист дітей  війни”   визначено, що  дітям  війни  пенсії  або  щомісячне  довічне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна допомога,  що  виплачується  замість  пенсії,  підвищуються на 30 %  мінімальної  пенсії  за  віком.

Пунктом  12  статті  71  Закону  України  „Про державний  бюджет  України  на  2007 рік”  зупинено  дію ст. 6  Закону  України  „Про  соціальний захист  дітей війни”,  з урахуванням  ст. 111 цього Закону.

Рішенням  Конституційного суду  України  від  09 липня  2007 року  № 6-рп2007  зазначені положенні ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» визнані  такими, що  не  відповідають  Конституції  України  та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в частині того, що підвищення до пенсії чи іншого грошового утримання дітям війни  виплачується  у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Вказані зміни, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10рп-2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.

Відповідно до   ч.  2  ст. 99 КАС  України для звернення  особи до адміністративного суду  за захистом  своїх прав , свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  річний  строк, який,  якщо  не встановлено  інше,  обчисляється  з дня, коли  особа  дізналась  або повинна  була  дізнатися  про  порушення її прав , свобод чи  інтересів. Пропущення строку звернення  до адміністративного суду  є підставою  для  відмови  у задоволенні   адміністративного  позову  за  умови , якщо  на  цьому  наполягає  одна  із сторін, що встановлено   ч. 1  ст. 100 КАС України.

Строк звернення до суду про нарахування  невиплаченої  державної соціальної  допомоги за липень-грудень 2007 рік та травень-грудень 2008 року позивачем пропущений, оскільки позивач звернувся до суду в січні 2010 року, тобто поза межами річного строку, встановленого ст. 99 КАС України. Доказів  поважності  причин  пропуску  строку  звернення  до суду  позивач  суду  не надав.    

Відповідно до ст. 58 Закону України  «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлений:  у грудні 2008 року - жовтні 2009 року – у розмірі 498 гривень, у листопаді-грудні 2009 року у розмірі 573 гривні.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за період з січня до грудня 2009 року.

Щомісячна державна соціальна допомога за вказаний період дорівнює - 1837 гривень 80  копійок  (498грн. х 30%  х 10 + 573 х 30% х 2).

З урахуванням сплаченої позивачу допомоги за зазначений період у розмірі 597 гривень 60 копійок,  невиплачена  йому соціальна допомога становить 1240 гривень  20 копійок (1837,80 – 597,60 грн). Саме ця сума  повинна  бути виплачена  відповідачем  позивачу, як дитині війни.

Згідно з п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24 жовтня 2007 року до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій та інших виплат, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду.

Саме відповідач повинен виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу. Відсутність бюджетних коштів не  може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Особа, яка  мала  право отримання бюджетних  коштів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.  Посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, судом до уваги  прийняте   бути не може.

    Судовий збір, сплачений  позивачем  підлягає  стягненню  на його користь, оскільки  це передбачено  ст. 94 ч. 1  КАС України.

На підставі  викладеного  та  керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 70-72 , 86, 99, 100,  158-163, 167  Кодексу  адміністративного  судочинства  України;  ст. 6  закону  України  «Про соціальний захист дітей війни», суд  

постановив:

    Адміністративний позов   -  задовольнити  частково.

    Зобов’язати  Управління  пенсійного  фонду  України  в м. Ялта Автономної  Республіки  Крим   виплатити ОСОБА_1 ,  державну соціальну допомогу за період з січня по грудень 2009 року в  розмірі   1240  (одна тисяча двісті сорок) гривень 20 копійок .

    Стягнути  з Державного бюджету  України  на  користь ОСОБА_1  витрати по  сплаті судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.  

    В  решті  позовних  вимог - відмовити.

    Постанова  суду може  бути   оскаржена  в апеляційному порядку  в  Севастопольський  Апеляційний  адміністративний  суд  через  Ялтинський  міський  суд  в порядку  та строки  передбачені  ст. 186  Кодексу адміністративного судочинства  України.  

Суддя: