Дата документу 26.02.2019 Справа № 310/6515/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 310/6515/18 Головуючий у 1-й інстанції: Прінь І.П.

Провадження № 22-ц/807/1305/19 Суддя-доповідач Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних:

Головуючого Кочеткової І.В.

Суддів Маловічко С.В., Гончар М.С.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АХА Страхування» про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 грудня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа Приватне Акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» про відшкодування майнової шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, у сумі 18030,05 грн.

В обґрунтування позову зазначала, що 06.12.2017 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю належного їй автомобіля марки CHEVROLET Lacetti, д/н НОМЕР_5, яким керував водій ОСОБА_4, і автомобіля марки PEUGEOT 308 SW, д/н НОМЕР_3, під керуванням відповідача ОСОБА_3 Під час руху автомобіля PEUGEOT 308 SW у нього відірвалося запасне колесо, яке пошкодило її автомобіль, а саме: передній бампер, радіатор кондиціонера, радіатор охолодження, рамка вентилятора охолодження, поперечина нижня передньої панелі, захист двигуна. Оскільки водій ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, учасники ДТП склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол). Вказане повідомлення було направлено страховій компанії АТ «СК «АХА Страхування», в якій була застрахована цивільна відповідальність водія ОСОБА_3, проте страхова компанія відмовила у виплаті страхового відшкодування з підстав неможливості встановлення факту вини страхувальника. За висновком спеціаліста-автотоварознавця вартість відновлювальних робіт складає 18030,05 грн. Посилаючись на те, що страхова компанія відмовила у виплаті страхового відшкодування, просив суд стягнути з винуватця ДТП ОСОБА_3 18030, 05 грн. на відшкодування вартості відновлювальних робіт, компенсувати витрати з проведення оцінки майнової шкоди у розмірі 800,00 грн. і судові витрати зі сплати судового збору на суму 704,80 грн.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області за клопотанням позивача залучено до участі у справі як співвідповідача ПАТ «Страхову компанію «АХА Страхування».

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 грудня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 18830,05 грн., судові витрати у розмірі 704,80 грн.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з вини водія ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було завдано шкоди автомобілю ОСОБА_2 Оскільки на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахована в СК «АХА Страхування, остання на підставі ст. 999 ЦК України і повинна відшкодувати завдані збитки потерпілій особі.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові, АТ СК «АХА Страхування» зазначає, що суд допустився порушень норм матеріального права. Вважає, що подія, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль позивачки не є страховим випадком, оскільки не було безпосереднього контакту транспортних засобів, водія ОСОБА_3 не було притягнуто до адміністративної відповідальності, а із змісту складено учасниками ДТП «Європротоколу» неможливо встановити вину страхувальника. Крім того, потерпіла не зверталася до страхувальника із заявою про страховий випадок і про виплату страхового відшкодування.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, дана належна оцінка зібраним у справі доказам, якими підтверджено як факт настання страхового випадку, такі вина заподіювача шкоди водія ОСОБА_3, який в суді першої інстанції не заперечував, що в процесі руху його автомобіля від нього від'єдналося запасне колесо, яке впало на бампер автомобіля позивачки, який рухався безпосередньо за автівкою відповідача. Вказані факти знайшли своє відображення в європротоколі. Доводи скарги про те, що вона не зверталися до страхової компанії спростовуються наявними у справі письмовими доказами, у тому числі і листами страхувальника про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За вимогами п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 06.12.2017 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю належного позивачці автомобіля марки CHEVROLET Lacetti, д/н НОМЕР_5, яким керував водій ОСОБА_4, і автомобіля марки PEUGEOT 308 SW, д/н НОМЕР_3, яким керував відповідач ОСОБА_3 Під часу руху автомобіля PEUGEOT 308 SW у нього відірвалося запасне колесо та пошкодило автомобіль CHEVROLET Lacetti.

Цивільно-правова відповідальність водія ТЗ PEUGEOT 308 SW, д/н НОМЕР_3 ОСОБА_3 була забезпечена на підстав Полісу обов'язкового страхування цивільно-правова відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/6558265 від 24.07.2017 року (а.с.73).

Оскільки внаслідок ДТП були відсутні травмовані особи, водії перебували у тверезому стані, дійшли згоди щодо обставин скоєння ДТП, вони склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.74)(далі- Європротокол).

В Європротоколі водій ОСОБА_3 зазначив ( п.14), що він визнає свою вину, з-під його ТЗ вилетіло запасне колесо, яке пошкодило ТЗ CHEVROLET.

Водій ОСОБА_5 в п.14 вказав, що їхав за ТЗ PEUGEOT, з-під якого відпало колесо і пошкодило його ТЗ. А в п. 11 зазначив пошкодження автомобіля: бампер, радіатор кондиціонера, вентилятор, кріплення вентилятора. Водіями була складена схема ДТП.

Того ж дня водії подали до АТ «СК «АХА Страхування» складене ними повідомлення із заявою про виплату страхового відшкодування.

07.12.2017 року пошкоджений автомобіль був оглянутий представником страховика спеціалістом-автотоварознавцем ОСОБА_6, який склав протокол огляду пошкодженого транспортного засобу і зазначив характер пошкоджень (а.с.80).

22.12.2017 року і 15.02.2018 року АТ «СК «АХА Страхування» направила ОСОБА_4 і ОСОБА_3 повідомлення про відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування по заявленому випадку через відсутність підстав для визнання заявленої події страховим випадком (а.с.82,84).

Встановлені обставини підтверджуються наданою АТ «СК «АХА Страхування» копією страхової справи (а.с. 73-85).

На підтвердження розміру майнової шкоди, спричиненої автомобілю CHEVROLET Lacetti, д/н НОМЕР_5, внаслідок ДТП, позивач надав Звіт про визначення матеріальної шкоди від 26.06.2018 року (а.с. 10- 20), який був складений ФОП ОСОБА_7 До вказаного звіту додано Протокол огляду транспортного засобу від 07.12.2017 року, який міститься і в страховій справі. Згідно зі Звітом вартість майнової шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження ТЗ CHEVROLET Lacetti, д/н НОМЕР_5 становить 18 030,05 грн.

За проведення оцінки вартості матеріальної шкоди позивачем сплачено ФОП ОСОБА_7 800,00 грн., що підтверджено квитанцією від 02.07.2018 року ( а.с.9).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим.

Відносини у цій сфері регулює Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Таким чином, АТ «СК «АХА Страхування», уклавши з ОСОБА_3 договір страхування його цивільно-правової відповідальності, взяло на себе обов'язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником третій особі.

Згідно з Полісом №АК/6558265 (а.с.73) страхова сума ( ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну визначена у розмірі 100 000,00 грн., Франшиза - 0,00 грн.

Установивши, що шкоди майну позивачка завдано з вини водія ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в СК «АХА Страхування», і що остання відмовляється вплатити страхове відшкодування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що така відмова є неправомірною і стягнув вартість відновлювального ремонту в судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги про те, що пошкодження автомобіля позивачки запасним колесом, що відірвалося від автомобіля ОСОБА_3, не є страховим випадком, оскільки останнього не притягнуто до адміністративної відповідальності, являються неспроможними.

Відповідно до статті 6 Закону № 1961-IV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно з пунктом 33.2 статті 33 Закону № 1961-IV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України про її настання. У разі оформлення документів про ДТП без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України, що діяли на день настання страхового випадку.

Отже, для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого. До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 року у справі №308/3162/15-ц.

У примітці до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону.

Судом встановлено, що учасники ДТП, яка сталася 06.12.2017, скористалися таким правом, і відповідний протокол був наданий позивачем до АТ «СК «АХА Страхування». Водії погодили у протоколі, що механічні пошкодження автомобілю CHEVROLET Lacetti, д/н НОМЕР_5, заподіяні внаслідок того, що у автомобіля PEUGEOT 308 SW», д/н НОМЕР_3, під час руху, відпало запасне колесо, на яке наїхав автомобіль позивача.

За вказаних обставин доводи страхової компанії про те, що ДТП не є страховим випадком, і що повідомлення про неї, складене відповідно до Закону № 1961-IV, не може підтверджувати вини ОСОБА_3 у завданні шкоди автомобілю марки CHEVROLET Lacetti, є неспроможними.

Доводи страхової компанії про невідповідність європротоколу вимогам Інструкції щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженої Протоколом Президії МСТБУ від 11.08.2011р. №274/2011, відсутність схеми ДТП, яка б дала можливість встановити механізм завдання шкоди, є безпідставними. Судом першої інстанції встановлено, що за формою і змістом складений учасниками ДТП європротокол відповідає вимогам Інструкції, яка не містить вичерпного переліку схем ДТП. Запасне колесо, яким було пошкоджено автомобіль позивачки, є приналежністю автомобіля винуватця ДТП, тому доводи страхової компанії про відсутність контакту між автомобілями є неспроможними.

Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування у встановлений договором строк є обов'язком страховика (пункт 3 частини першої статті 988 ЦК України).

Посилання в апеляційній скарзі про те, що у страхової компанії не виникло обов'язку із виплати страхового відшкодування, оскільки учасники ДТП не зверталися до неї з відповідними заявами, не відповідають вимогам закону і фактичним обставинам справи.

Згідно з абзацом першим пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Страховик, керуючись нормами Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (абзац перший пункту 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV у вказаній редакції).

Виключний перелік підстав для відмови у здійсненні страховиком страхового відшкодування передбачений у статті 37 Закону № 1961-IV у зазначеній редакції.

Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови (пункт 37.2 статті 32 Закону № 1961-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Судом встановлено, що 06.12.2017 року позивач подав до АТ «СК «АХА Страхування» заяву про страхове відшкодування. За результатами розгляду заяви і доданих до неї документів страхова компанія 22.12.2017 року і повторно 15.02.2018 року відмовила у здійсненні страхової виплати, мотивуючи відмову тим, що у діях ОСОБА_3 відсутні ознаки вини у пошкодженні іншого транспортного засобу, а тому відсутня цивільно-правова відповідальність як підстава для здійснення страхової виплати.

Проте вказана відмова є неправомірною, оскільки не ґрунтується на жодній із передбачених статтею 37 Закону № 1961-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, підстав, не враховує оформлення учасниками спільного повідомлення про ДТП і її фактичні обставини.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції вимогам закону є безпідставними.

Отже, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 268, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» залишити без задоволення.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 грудня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Головуючий:

Судді