№ 2-а-6/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 лютого 2010 року                                                                                                 м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Бережної Н. М.

при секретарі Шелудько Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про оскарження постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, зазначивши, що в період з 20.02.2009 року по 12.03.2009 року завідувачем сектору контрольно-перевірочної роботи відділу спадкування фізичних осіб Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області було  проведено виїзну планову перевірку позивача, як фізичної особи-підприємця, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, про що складено акт від 17.03.2009 року №377/17-0-25/НОМЕР_1, на підставі якого відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення №142/17-083 від 17.03.2009 року.

31.03.2009 року начальником ДПІ у Зміївському районі Харківської області було розглянуто адміністративну справу і винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення (серія АВ №534830), якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в сумі 136 грн. ОСОБА_1 вважає вказану постанову не законною і такою, що підлягає скасуванню оскільки вона  винесена з порушенням строків, передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, ОСОБА_2 перевірки було складено 17.03.2009 року, а перевищення обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) відбулось в ІІІ кварталі 2006 року – з 30.08.2006 року по 30.09.2006 року. Тобто з моменту вчинення порушення пройшло майже 3 роки. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення від 17.03.2009 року та в постанові по справі про адміністративне правопорушення від 31.03.2009 року, встановлено порушення порядку ведення обліку доходів та витрат на місці здійснення підприємницької діяльності в результаті заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за ІІІ квартал 2006 року на суму 7095,54 грн. У висновку акту перевірки від 17.03.2009 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 в результаті заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за ІІІ квартал 2006 року на суму 7095,54 грн. Формулювання складу правопорушення в протоколі та постанови не відповідає змісту порушення, передбаченого ст. 164-1 КУпАП. З тексту акту перевірки не вбачається, що облік доходів і витрат вівся позивачем, як ФОП, неналежним чином тобто з порушенням вимог, встановлених законом, а встановлено лише перевищення позивачем граничного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг), що передбачено ст. 1 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в ІІІ кварталі 2006 року на 184173 грн. Про те, що таке перевищення будь-яким чином вплинуло на належне ведення ОСОБА_1 обліку доходів і витрат в акті не йдеться.

У наступному звітному періоді з 01.10.2006 року за тим, коли відбулось таке перевищення, ОСОБА_1 перейшов на загальну систему оподаткування, подавши до Зміївської ДПІ відповідну заяву (інших наслідків невиконання (порушення) вимог ст. 1 Указу Президенту України чинним законодавством не передбачено), що знайшло відображення в акті перевірки. Враховуючи вищевикладене, вважав, що протокол про адміністративне правопорушення від 17.03.2009 року та постанова по справі про адміністративне

- 2 -

правопорушення від 31.03.2009 року складені незаконно, оскільки подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164-1 КУпАП, відсутні, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення. Позивач просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АВ №534830 від 31.03.2009 року, винесену начальником ДПІ у Зміївському районі Харківської області про притягнення його - ОСОБА_1 до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 136 грн.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у позові.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області ОСОБА_2 надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову ОСОБА_1, в яких зазначив, що в період з 20.02.2009 року по 12.03.2009 року завідувачем сектору контрольно-перевірочної роботи відділу оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області було  проведено виїзну планову перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, про що складено акт від 17.03.2009 року №377/17-0-25/НОМЕР_1, на підставі якого було складено протокол про адміністративне правопорушення №142/17-083 від 17.03.2009 року, серія КН №682479.

31.03.2009 року начальником ДПІ у Зміївському районі Харківської області було розглянуто адміністративну справу і винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення (серія АВ №534830), якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в сумі 136 грн.

ФОП ОСОБА_1 перевищив встановлений ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» граничний обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг). Позивачем порушено порядок ведення обліку доходів і витрат, а саме ФОП ОСОБА_1 не відображено в книзі обліку доходів та витрат суму доходів, отриманих при здійсненні підприємницької діяльності, суму понесених витрат після досягнення межі перевищення граничного обсягу виручки, встановленого ст. 1 Указу Президента. Також ОСОБА_1 не задекларував отримані доходи після перевищення граничного обсягу виручки та не подавав відповідної декларації.

Враховуючи вищенаведене, ДПІ у Зміївському районі вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

- 3 -

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ОСОБА_1 ставиться ввину порушення вимог ст. 164-1 КУпАП за наступних обставин, 17 березня 2009 року ДПІ у Зміївському районі Харківської області при перевірці ФОП ОСОБА_1 за адресою пров. Таранівський, 18 м. Зміїв Харківської області, встановлено порушення порядку ведення обліку доходів та витрат на місці здійснення підприємницької діяльності в ході проведення документальної перевірки, акт №377/17-0-25/НОМЕР_2 від 17.03.2009 року, в результаті заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за ІІІ квартал 2006 року на суму 7095,54 грн., чим було порушено ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», пп.9.12.1 п.9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року, що вбачається з протоколу №142/17-083 про адміністративне правопорушення від 17.03.2009 року серії КН №682479. (а.с. 8).

31.03.2009 року начальником ДПІ у Зміївському районі Харківської області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АВ №534830, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф в сумі 136 грн. за порушення ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року (а.с. 7).

 Згідно акту про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 17.03.2009 року №377/17-0-25/НОМЕР_1, перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1: ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», ст. ст. 7, 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року, ст. 13 Декрету Кабінетів Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» в результаті заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за ІІІ кв. 2006 року на суму 7095,54 грн.; п. 7.2 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, в результаті не подання розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року. На підставі ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №142/17-083 від 17.03.2009 року, серія КН №682479 (а.с. 8, 9-39).

Згідно ст. 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку.

Тобто, зазначена стаття передбачає адміністративну відповідальність за такі правопорушення: неподання або несвоєчасне подання громадянами декларації про доходи; включення до декларації перекручених даних; неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат.

В протоколі про адміністративне правопорушення від 17.03.2009 року та в постанові по справі про адміністративне правопорушення від 31.03.2009 року, встановлено порушення порядку ведення обліку доходів та витрат на місці здійснення підприємницької діяльності в результаті заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за ІІІ квартал 2006 року на суму 7095,54 грн.

У висновку акту перевірки від 17.03.2009 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», п. 7.1 ст. 7, п.п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-ІV, ст.. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-

- 4 -

92 «Про прибутковий податок з громадян», в результаті заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за ІІІ квартал 2006 року на суму 7095,54 грн.

Формулювання складу правопорушення в протоколі та постанові не відповідає змісту цього порушення. Як зазначено в акті перевірки Зміївської ДПІ, при перевірці встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за ІІІ квартал 2006 року.

З тексту акту перевірки не вбачається, що облік доходів і витрат вівся позивачем, як ФОП, неналежним чином, тобто з порушенням вимог, встановлених законом.

Питання сплати єдиного податку та ведення обліку доходів і витрат описано на сторінках 15-18 акту перевірки, де зазначено, що «книга обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 зареєстрована в ДПІ у Зміївському районі під №448 від 17.10.2003 року відповідно до п. 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого Наказом ДПА України від 29.10.1999 року №599.

При перевірці не виявлені розбіжності між даними підприємця(дані звітів суб’єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку) та даними перевірки (дані книги обліку доходів та витрат та банківських виписок) щодо визначення обсягу виручки від реалізації продукції».

На сторінці 16 акту зроблено висновок, що проведеною перевіркою відображеного показника виручки від реалізації товарів (робіт та послуг) за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року на підставі таких документів: банківські виписки по розрахунковому рахунку, книги обліку доходів та витрат, не встановлено завищення або заниження задекларованих ФОП ОСОБА_1 показників у звітах суб’єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку.

Тобто, в результаті перевірки не встановлено порушення порядку ведення обліку доходів і витрат, не встановлено розбіжностей у звітних даних позивача, як ФОП-платника єдиного податку, або інших порушень, які б становили склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164-1 КУпАП.

При перевірці встановлено лише перевищення ОСОБА_1 граничного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) від встановленого ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», в ІІІ кварталі 2006 року на 184173 грн. (684173 грн. – 500000 грн.). Про те, що таке перевищення будь-яким чином вплинуло на належне ведення позивачем обліку доходів і витрат, в акті не йдеться.

У наступному звітному періоді (з 01.10.2006 року) за тим, коли відбулось таке перевищення, позивач перейшов на загальну систему оподаткування, подавши до Зміївської ДПІ відповідну заяву, що знайшло відображення в акті перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення від 17.03.2009 року та постанова по справі про адміністративне правопорушення від 31.03.2009 року складені незаконно, оскільки подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164-1 КУпАП відсутні, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» встановлено, що для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень, запроваджується спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва.

Згідно з п. 2 цього Указу, суб’єкти малого підприємництва-фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових

- 5 -

зобов’язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Відповідно до п. 4 Указу, суб’єктами малого підприємництва-платниками єдиного податку ведеться книга обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу.

У разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Виконуючи вимоги п. 5 Указу після перевищення в 3 кварталі 2006 року граничного обсягу виручки, встановленого на рівні 500000 грн., з наступного звітного кварталу (з 01.10.2006 року) позивач перейшов на загальну систему оподаткування, про що зазначено в акті перевірки. Інших наслідків невиконання (порушення) вимог ст. 1 Указу чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, виручка понад 500000 грн. отримана в період перебування на спрощеній системі обліку та оподаткування (єдиний податок), податком з доходів не обкладається, тому донарахування ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб за 3 квартал 2006 року в сумі 7095,54 грн. суд вважає неправомірними.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст. 71 КАС України про те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, оскільки відповідачем не надано доказів, що спростовують доводи позивача щодо незаконності винесеної у відношенні нього постанови, суд вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення від 31.03.2009 року серії АВ №534830, винесену начальником ДПІ у Зміївському районі Харківської області, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 136 грн. незаконною і такою, що підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», ст. ст. 164-1, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 9, 71, 159-163, 167, 186 КАС України, суд,  

постановив:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АВ №534830 від 31.03.2009 року, винесену начальником ДПІ у Зміївському районі Харківської області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 136 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий: