БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/150/19

Справа № 356/791/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2019 року Березанський міський суд Київської області в складі:

Головуючого судді Лялик Р. М.

При секретарі Настич Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області заяву про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_4) про визнання свідоцтва про право на Ѕ частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу, та свідоцтва про право на спадщину за законом недійсними,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_4) про визнання свідоцтва про право на Ѕ частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу, та свідоцтва про право на спадщину за законом недійсними.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2019 року головуючим суддею по вказаній справі визначено суддю Лялик Р. М.

25.02.2019 року суддею Лялик Р. М. заявлено самовідвід на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, обґрунтований тим, що нерухоме майно, визнання недійсними свідоцтв про право власності на яке є предметом даного спору, тотожне майну, з приводу порядку користування яким позивачем було подано інший позов до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, співвідповідачем у якому є, зокрема, суддя Березанського міського суду Київської області Лялик Р. М., що може створити у сторін чи іншого стороннього спостерігача сумніви у неупередженості та об'єктивності судді при розгляді ним даного позову, а в майбутньому стати причиною сумнівів в справедливості та законності судового рішення у справі та поставити під сумнів забезпечення реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

На підставі ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Розглянувши вказану заяву про самовідвід, дослідивши матеріали цивільної справи, суд доходить висновку про його обґрунтованість.

Так, право на подання заяви про самовідвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (заяви № 76556/01 та 38779/04, рішення від 08.04.2010 року, п. 97).

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (заява № 4785/02, рішення від 10.12.1999 року, п. 66), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя неупередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02, п. 53) правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

За змістом ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням суду є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою.

Судді зобов'язані своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (п. 1 ч. 4 ст. 54 «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді, а суддя, як визначено статтею 3 вказаного Кодексу, має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Згідно статті 1 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Статтею 8 вказаного Кодексу встановлено правило, у відповідності з яким суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.

Так, статтею 36 ЦПК України визначено перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, за наявності яких, у відповідності до ч. 1 ст. 39 ЦПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.

Зокрема, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Відвід повинен бути вмотивованим. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 39 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.

За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Так, як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є визнання свідоцтва про право на Ѕ частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу, та свідоцтва про право на спадщину за законом недійсними. Спільним майном, про яке йде мова в позові, є земля та забудова за адресою: АДРЕСА_1

Разом з тим, в жовтні 2017 року ОСОБА_1, діючи у власних інтересах та в інтересах свого брата - ОСОБА_2 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Березанської міської ради Київської області, суддів Березанського міського суду Київської області ОСОБА_8., Лялик Р. М., ОСОБА_9., ОСОБА_10 завідувача Баришівської районної державної нотаріальної контори, завідувача Березанської міської державної нотаріальної контори, Головного Управління Держгеокадастру у Київській області, Комунального підприємства Київської обласної Ради «Лівобережне бюро технічної інвентаризації», Головного управління національної поліції в Київській області, третя особа ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні будинком та виселення.

При цьому, спірним майном, щодо користування яким виник спір, є житловий будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 а співвідповідачем по справі є суддя Березанського міського суду Київської області Лялик Р. М.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2018 року у задоволенні вказаного позову було відмовлено.

Зважаючи на те, що спірні правовідносини у справі № 356/791/17, переданій на розгляд судді Лялик Р. М., та справі № 356/1106/17, що перебувала на розгляді в Бориспільському міськрайонному суді Київської області та на даний час знаходиться на розгляді Київського апеляційного суду, співвідповідачем в якій, зокрема, є суддя Березанського міського суду Київської області Лялик Р. М., виникли з приводу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у сторін чи іншого стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви у неупередженості та об'єктивності судді при розгляді ним даного позову.

Таким чином, участь головуючого судді Лялик Р. М. в якості відповідача в іншій справі з приводу майна, тотожного визначеному в даній справі, може створити у сторін чи іншого стороннього спостерігача сумніви у неупередженості та об'єктивності судді при розгляді ним даного позову, а в майбутньому стати причиною сумнівів в справедливості та законності судового рішення у справі та поставити під сумнів забезпечення реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Враховуючи дані обставини, вважаю, що заява про самовідвід є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 36, 39-41, 258-261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву судді Лялик Романа Михайловича про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_4) про визнання свідоцтва про право на Ѕ частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу, та свідоцтва про право на спадщину за законом недійсними - задовольнити.

Справу № 356/791/17, провадження № 2/356/150/19 передати до канцелярії Березанського міського суду Київської області для повторного розподілу в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Р. М. Лялик