Справа № 2-1046/2009 року
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
31 серпня 2009 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
В складі: головуючого судді - Гудкова С.В.
при секретарі - Олійник Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради про визначення місця проживання дитини, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради про визначення місця проживання дитини.
Свій позов мотивував тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 з 02.10.1998 року по 26.11.2007 року. Від шлюбу вони мають доньку Дарину, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За рішеннями Лубенського міськрайонного суду, незважаючи на його доводи, донька була залишена проживати з відповідачкою та з нього на користь відповідачки було стягнуто аліменти на утримання дитини.
Після розірвання відносин з відповідачкою ( з жовтня 2006 року ) він звертався в органи опіки та піклування з приводу спілкування з донькою і йому було визначено відповідний час. Під час спілкування з донькою він дізнався, що навчання у неї з року в рік стає дедалі гірше, крім цього, зовнішній вигляд доньки не завжди був на належному рівні і частенько було нарікання на умови проживання. Він неодноразово пропонував відповідачці добровільно віддати йому дитину на проживання та виховання, але постійно чув відмови.
Однак, 29.03.2009 року відповідачка сама зателефонувала йому повідомивши, що добровільно віддає доньку Дарину йому і, щоб він приїхав за донькою. Близько 13 години він приїхав забрати доньку, і коли відповідачка вивела дитину з будинку, вид у дитини був пригнічений і з собою у неї був рюкзак із книгами, зошитами та пакет з одягом. Свідками цієї події були сусіди відповідачки.
Вдома, при більш детальному огляді одягу, виявилось, що його кількість була мінімальною і весь він був брудним. Оскільки, 30.03.2009 року його доньці було необхідно після канікул йти до школи, то довелося терміново прати та прасувати одяг. Також терміново довелось докупити недостатню кількість одягу, взуття та засобів особистої гігієни.
За той період, що дитина проживала разом з ним, у неї поліпшились оцінки в школі, також дитина стала спокійна, врівноважена. Але після зустрічі з відповідачкою все відбувається навпаки.
Позивач прохає суд визначити місце проживання неповнолітньої доньки Дарини, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним – ОСОБА_1 З 29.03.2009 року зупинити виконання рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області про стягнення з нього аліментів на утримання дитини на користь відповідачки ОСОБА_2 Обмежити відповідачку ОСОБА_2 та її родичів щодо негативних проявів по відношенню до доньки Дарини. Витрати, пов»язані з судовим розглядом покласти на відповідачку.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, прохав їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала .
Представник третьої особи – Служби у справах дітей Виконавчого комітету Лубенської міської ради в особі ОСОБА_3 також позов не визнала.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що в позовних вимогах ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 02.10.1998 року по 26.11.2007 року. Від шлюбу вони мають доньку Дарину, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За рішеннями Лубенського міськрайонного суду від 06.03.2007 року, донька була залишена проживати з відповідачкою та з ОСОБА_1 на користь відповідачки було стягнуто аліменти на утримання дитини.
29.03.2009 року відповідачка сама зателефонувала позивачу повідомивши, що добровільно віддає доньку Дарину йому і, щоб він приїхав за донькою. Близько 13 години позивач приїхав забрати доньку, і коли відповідачка вивела дитину з будинку, вид у дитини був пригнічений і з собою у неї був рюкзак із книгами, зошитами та пакет з одягом.
Через три місяці донька Дарина повернулася до матері.
Судом також встановлено, що малолітня Дарина не хотіла вчити уроки, допомагати своїй матері, при цьому говорила останній, що піде жити до батька. Коли Дарина три місяці пожила у батька, де також заставляли вчити уроки та допомагати по дому, то вона знову повернулась до своєї матері.
В судовому засіданні Дарина виявила бажання проживати разом зі своєю матір’ю.
З акту обстеження матеріально-побутових умов відповідачки (а.с.16) вбачається, що остання має добрі умови проживання для себе та для своїх дітей. ОСОБА_2 позитивно характеризується з місць проживання (а.с.17) місця роботи (а.с.28) . Працює приймальником-здавальником на ВАТ “Лубнифарм”, має постійний дохід, що підтверджується відповідною довідкою про доходи (а.с.27). Навпаки, позивач ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 2890 грн., що підтверджується довідкою державного виконавця (а.с.26).
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" від 12.06.1998 року, суд при вирішенні спору про місце проживання дитини має враховувати те, хто із батьків виявляє
більшу увагу до дитини і турботу про неї, особисті якості батьків, можливість створення належних умов до виховання дитини, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного із батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей .
Згідно принципу 6 Декларації прав дитини від 20.11.1956 року, дитина може бути розлучена з матір'ю лише у винятковій ситуації, тобто перевага надається матері.
Відповідно до ч.2 ст.161 СК України, під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу. Зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами. Своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Позивачем, згідно ст.60 ЦПК України, не надано і судом не здобуто доказів того, що ОСОБА_2 своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвитку дитини.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд вважає не має жодної підстави, які передбачені статтею 161 СК України, щоб визначити місце проживання неповнолітньої Дарини разом з батьком, а тому в позовних вимогах слід відмовити
На підставі вищезазначеного, керуючись принципу 6 Декларації прав дитини від 20.11.1956 року, ст.ст.141, 161, 163 СК України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" від 12.06.1998 року, , ст.ст.10, 15, 60, 61, 130, 212, 213, 214 ЦПК України, суд ,-
В И Р І Ш И В :
В позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання доньки – відмовити.
На рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий С.В.Гудков