АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2006 року м. Вінниця
Колегія судців судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого : Іващука В.А., суддів : Щолокової О.В., Оніщука В.В., при секретарі: Цехмістер О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Староміської районної ради м.Вінниці, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України;. Державного казначейства України про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги учаснику війни, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту Староміської районної ради м.Вінниці на постанову Староміського районного суду м.Вінниці від 25 травня 2006 року,
встановила:
Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2006 року зазначений позов частково задоволено. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту Староміської районної ради м.Вінниці на користь ОСОБА_1 2441 грн. 25 коп. несплаченої разової щорічної грошової допомоги учаснику війни. До решти відповідачів в задоволенні позову відмовлено.
Управління праці та соціального захисту Староміської районної ради м.Вінниці подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись неповне з'ясовано обставини справи, порушення норми матеріального права, просили постанову скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.
У доводах апеляційної скарги посилається на те, що Законами України "Про Державний бюджет України" на 2002, 2003, 2004 та 2005 роки виплата щорічної допомоги учасникам війни не передбачена. Відповідно до таких Законів на 2005,2006 роки позивачці виплачено по 50 грн. щорічної допомоги.
Зазначають, що відповідно до ст.17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а частиною 2 ст.95 Конституції України врегульовано коло питань, які можуть бути врегульовані тільки законом про Державний бюджет України.
Посилається на те, що розпорядникам даних коштів є міністерство фінансів України, Державне казначейство України, які забезпечують виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики України.
Районним управлінням виплачуються кошти в повному обсязі, які були виділені управлінню для даної виплати. Управління не являється розпорядником коштів.
Справа №22 ас-661 2006 р. Категорія: 37 Головуючий у першій інстанції: Венгрин О.О.
Суддя-доповідач апеляційної інстанції: Іващук В.А.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником війни.
Позивачці виплачено щорічну грошову допомогу як учаснику війни не у розмірах встановлених ч.5 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Розмір недоплаченої щорічної допомоги позивачці становить 2441, 25 грн.
Встановивши порушення прав позивачки в отриманні щорічної разової грошової допомоги в розмірі трьох мінімальних розмірів пенсії за віком, суд задовольнив її позовні вимоги до Управління праці та соціального захисту Староміської районної ради М.Вінниці та відмовивши у позові до інших відповідачів.
Переглянувши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, з наступних підстав.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів не знайшла обґрунтованими. Такі доводи не спростовують висновки суду першої інстанції.
З врахуванням вимог статті 11 КАС України, суд першої інстанції правильно розглянув і вирішив справу на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що суд не застосував положень Законів України "Про державний бюджет України" на 2002, 2003, 2004 та 2005 роки, оскільки у судовому рішенні дана оцінка положенням цих законів та суд при вирішенні справи вірно виходив із конституційних принципів. Суд правильно визначив положення законів якими слід керуватися при вирішенні справи.
Виходячи із положень ст.22 Конституції України та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд першої інстанції зробив вірний висновок у справі. Виплати щорічної разової допомоги інвалідам війни учасникам бойових дій та іншим, встановленим цим Законом, є соціальною гарантією і не можуть бути скасованими, а також не можуть бути звужені за їх змістом та обсягом при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість задоволення позовних вимог саме до Управління праці і соціального захисту населення, не є обгрунтованими та не спростовують висновок суду по суті судового спору про порушення прав, позивачів.
Висновок суду щодо стягнення цих виплат позивачці саме з Управління праці і соціального захисту населення не суперечить вимогам закону та висновок суду з цього питання є правильним.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту Староміської районної ради м.Вінниці залишити без задоволення, а постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом одного
місяця може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду
України.