Справа № 2а-1099

2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

03 лютого 2010 року Ялтинський  міський суд Автономної Республіки Крим  у складі: головуючий судді  Чорної О. В., при секретарі  Маланчук А.О., розглянувши   у відкритому судовому засіданні  в залі суду  м. Ялта адміністративну   справу  за позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської Ради про зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач  просить суд зобов’язати Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради нарахувати та виплатити їй недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за  період грудень 2008 року – грудень 2009 року у розмірі 5124 гривні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач виплачував позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у меншому розмірі, ніж передбачено законом.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, надала заяву з проханням розглядати справу у її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надана заява з проханням розглядати справу у відсутності представника та письмові заперечення, які мотивовані тим, що вказані позивачем виплати нараховувались та виплачувались у розмірі, передбаченому  Законом України «Про державний бюджет України». Також, просить суд застосувати положення ст. 100 КАС України, тому що позивач без поважних причин  пропустила строк  звернення  до суду.    

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 122 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. ст. 22 Конституції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» .

Судом встановлено, що позивач є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.6) та є застрахованою особою відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», що підтверджується  заявою про призначення допомоги від 25 червня 2007 року.

Позивачці було  надано відпустку по догляду за  дитиною до досягнення нею трирічного віку  з 24 квітня 2007 року до 14 лютого 2010 року.

Позивачці була призначена та виплачувалась допомога по догляду за  дитиною до досягнення нею трирічного віку:  у грудні 2008 року - грудні 2009 року у розмірі 144,10 гривен на місяць.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»   допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

    Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України № 1757 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» допомога  по  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку  з  вагітністю  та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб – з дня настання відпустки  по  догляду за дитиною по день її закінчення.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, а, зокрема, дітей віком до 6 років, становить  з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня – 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.  

Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року та з 1 листопаду 2009 року встановлений розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць дітей віком до 6 років - 632 гривні.

    Таким чином, позивачу повинна була виплачуватися державна соціальна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку:  з грудня 2008 року по жовтень 2009 року у розмірі 557 грн. та у листопаді, грудні 2009 року у розмірі 632 гривні.

П.п. 12 п. 25 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю  43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» виключено.

Вказані зміни, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.

Статтею 152 Конституції України  передбачено, що закони, інші правові  акти або  їх  окремі положення, що визнанні  неконституційними, втрачають чинність з дня  ухвалення  Конституційним Судом України  рішення про їх неконституційність.

    Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч.1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

    Таким чином, до спірних правовідносин треба застосовувати положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а не Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

    Згідно зі ст. ст. 99,100 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк з дня коли особа дізналася про порушення своїх прав. Пропущення строків звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволені позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у  ст. 100 КАС України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач у запереченнях наполягав на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду.  

Позивачка  не просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, однак у позові зазначила, як на причину пропуску строку позивач вказує на те, що про порушення своїх прав їй стало відомо тільки після висвітлення рішення Конституційного Суду України від 09.07.07р. у засобах масової інформації.  

Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008  офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України, 2008, №38, 06 червня 2008 року.

Таким чином, позивач повинен був дізнатися, що його право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги за грудень 2008 року порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 06 червня 2008 року, відповідно річний строк сплинув 07 червня 2009 року.    

Адміністративний позов поданий до суду 19 січня 2009 року ,  тобто після закінчення річного строку з моменту, коли позивач міг би дізнатися про порушення його права. Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав позивачкою не надано.  

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є обґрунтованими частково, з січня 2009 року.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги щодо нарахування та виплати   щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щомісячна державна соціальна допомога за  січень-грудень  2009 року – 6834 грн. =  ( 557х10 (січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2009 року) + 632х2 гривні (листопад, грудень 2009 року)).

 Та, з урахуванням виплаченої  позивачу  допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за той самий період у розмірі   1729,20  гривень невиплачена позивачу державна соціальна допомога за січень - грудень 2009 року дорівнює – 5104,80 грн. (557х10 (січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2009 року)+632х2 гривні (листопад, грудень 2009 року) – 1729,20 грн).

    Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не можуть прийняті до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що  реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги.

На підставі викладеного та керуючись   ст. ст. 6,19, 21, 22, 68,  152 Конституції України, ст. ст. 6, 8, 9, 11, 70-72, 86, 158-163, 167, 256, 267  КАС України, ст.ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»,  п.п. 12 п. 25 розділу 2, ст. 58 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54  Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік",    рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008, Постановою Кабінету Міністрів України № 1757 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною ( ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до досягнення нею трирічного віку за період січень – грудень 2009 року у розмірі 5104   (п’ять тисяч сто чотири) гривні 80 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Севастопольського Апеляційного Адміністративного  суду через Ялтинський міський суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.184, 186 КАС України.

СУДДЯ: