Справа № 2-а-865/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2009 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді Гудкова С.В., при секретарі Мирній Т.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення нарахування недоплачених сум,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про проведення нарахування недоплачених сум. У позові вказав, що має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЄС 1 категорії, є інвалідом 2 групи. На підставі ст.48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” мав право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, але отримав допомогу в значно меншому розмірі. Так за 2006-2008 роки щорічна допомога на оздоровлення була отримана в сумі 460 грн., що призвело за підрахунками позивача до недоотримання ним 8990,00 грн. Крім того у відповідності до вимог ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ОСОБА_1 повинна виплачуватись щорічна разова допомога до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, як інваліду війни 2 групи, замість яких в 2006-2009 роках він отримав значно меншу суму, а саме – 1520 грн., тобто недоплачена сума за підрахунками позивача складає 12344,00 грн.
Прохає продовжити строк звернення до суду з позовом про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС та щорічної допомоги до 5 травня як ветерану війни за 2006-2009 роки, зобов”язати відповідачів провести нарахування за 2006-2009 роки щорічної разової допомоги на оздоровлення в сумі 8990 грн. та щорічної разової допомоги до 5 травня в сумі 12344 грн.
Позивач в судове засідання не з”явився, прохає суд розглянути справу без його участі, про що подав заяву.
Представник Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради в судове засідання не з”явився, подав заперечення на позов.
Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області прохає справу слухати без участі свого представника, позов не визнає.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області свого представника в судове засідання не направило, про час та місце розгляду справи повідомлене завчасно належним чином.
З’ясувавши обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ст. 8, 22 Конститутції України, які закріплюють принцип верховенства права та гарантованості конституційних прав і свобод, забороняє при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод.
Згідно ст. 48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровленням особам, які віднесені до 2 категорії учасників ліквідації аварії на ЧАЄС, виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат .
Вихідним критерієм розрахунку щорічної одноразової грошової допомоги є мінімальна пенсія за віком, яка згідно ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни 2 групи до 5 травня виплачується щорічна разова грошова допомога в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на ЧАЄС 1 категорії, інвалідом 2 групи в зв”язку ліквідацію аваріі на ЧАЄС, інвалідом війни ІІ групи і згідно закону має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС та на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня як інвалід війни 2 групи. /а.с.4-5/
На протязі 2006-2009 років позивач отримував щорічну допомогу на оздоровлення та щорічну допомогу до 5 травня у розмірах значно менших, ніж передбачено чинним законодавством України. Допомога на оздоровлення йому нараховувалась на підставі Постанови КМ України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. У відповідності до вимог закону позивач повинен отримувати щорічну разову допомогу до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком у розмірі відповідно до ЗУ „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, замість чого отримував допомогу у відповідності з постановою КМ України №183 від 12.03.08 року, що не відповідає вимогам Конституції України та чинного законодавства щодо гарантій інвалідам війни. /а.с. 6-11/
Суд вважає, що оскільки компенсаційні виплати особам регулюються Законом України, який має вищу юридичну силу над підзаконними актами, зменшення цих компенсаційних виплат заборонено Конституцією України, позивач має право на отримання допомоги в розмірах встановлених ст. 48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .
Доводи відповідачів про те, що виплату таких компенсаційних виплат слід провадити в межах бюджетних асигнувань суд не може прийняти до уваги, оскільки обмеження соціальних виплат учасникам ліквідації аварії на ЧАЄС протирічить вимогам Конституції та Законів України.
Вимога відповідачів про застосування до заявленої позивачем вимоги про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення строків позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки позивач не відмовлявся від надання йому даної допомоги, яка є видом відшкодування шкоди здоров’ю, що не має строків давності, отримував її частку, яку держава Україна виплачувала йому в порушення Конституції та Законів України, інтересу до належних йому сум не втратив.
Вимога позивача про поновлення терміну звернення до суду за вимогами щодо виплати недоплаченої допомоги на оздоровлення за період з 2006 по 2009 роки підлягає задоволенню, оскільки держава свідомо вводила позивача в оману щодо даного питання, що перебуває за рамками усвідомлення нормальної людини і позбавляла позивача можливості розуміти юридичну казуістику дій держави та своєчасно звернутись до суду за захистом порушеного права. Крім того грошові зобов”язання держави щодо громадянина в світлі рішень Европейського суду з прав людини та Европейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розцінюються як власність громадянина, термін давності застосування до якої перевищує строк давності по адміністративним справам і в сукупності з вищевикладеним зумовлює продовження позивачу терміну звернення до суду з вимогами щодо захисту своїх конституційних прав за період 2004-2008 років.
Оскільки обов”язок по нарахуванню та виплаті допомоги законодавчо покладено на Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, як виключення, існує Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, суд вважає, що обрахування сум недорахованої допомоги у відповідності до вимог закону з урахуванням виплаченої допомоги необхідне покласти на даних відповідачів, зобов”язавши їх спільно виплатити позивачу перераховану допомогу на оздоровлення.
Оскільки обов”язок по нарахуванню та виплаті допомоги до 5 травня відносно осіб, які отримували пенсію в ГУ ПФ України Полтавської області законодавчо покладено на Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, суд вважає, що обрахування сум недорахованої допомоги у відповідності до вимог закону з урахуванням виплаченої допомоги необхідне покласти на даного відповідача, зобов”язавши його виплатити позивачу перераховану допомогу.
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідачів нарахувати недоплачені допомоги у визначених позивачем грошових сумах не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, який згідно законодавства наділений такими повноваженнями.
З метою забезпечення інтересів Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, яке фінансуються за рахунок держави, є її структурним підрозділом, позивач звільнений від сплати судових витрат, суд вважає за можливе витрати по справі віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. 8, 22 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст 13 ЗУ „Про статус ветеран війни, гарантії їх і соціального захисту”, ст.28 ЗУ „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 8-12, 86, 128, 158 -163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Подовжити ОСОБА_1 термін звернення до суду з позовом про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2006-2009 роки.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації нарахувати ОСОБА_1 недовиплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2006-2009 роки включно в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до вимог ст. 48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, віднесеній до 2 категорії інваліда 2 групи учасників ліквідації аварії на ЧАЄС, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленого ЗУ „Про державний бюджет України” на відповідний рік, з урахуванням виплачених сум на оздоровлення.
Зобов”язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області провести нарахування ОСОБА_1 за 2006-2009 роки недосплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як інваліду війни 2 групи, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог ст. 13 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановленого Законом „Про державний бюджет України” на відповідний рік з урахуванням виплаченої суми разової щорічної допомоги .
В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Лубенського міськрайонного суду Гудков С.В.