БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

12.02.2019

Справа № 497/944/18

Провадження № 2/497/19/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        12.02.2019 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання – Бекметова Х.В.,

розглянувши за відсутністю сторін у відкритому  підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

       04.06.2018 року позивача звернувся до суду з уточненим позовом до відповідача про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 4183,70 грн. та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі 24грн., також просив стягнути судові витрати в розмірі 1762грн. та судові витрати, понесені внаслідок вчинення інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду в розмірі 114,50грн. Мотивуючи свої вимоги тим, що позивач забезпечує ОСОБА_1 послугами з централізованого опалення та з обслуговування внутрішньобудинкових мереж по кв.20 за адресою: вул.Перекопської Дивізії,9 в м.Ізмаїл, однак відповідач проводив оплату за спожиті послуги не в повному обсязі в результаті чого за нею станом на 01.05.2018 року рахується заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 4183,70грн. та за обслуговування внутрішобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі 24грн. На сьогодні заборгованість за спожиті послуги є непогашеною.

       Представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якій зазначив, що позовні вимоги не визнає оскільки вказана заборгованість утворилась за попереднім власником від якого відповідач набула квартиру у власність за договором купівлі - продажу від 21.04.2016р., новий власник майна не зобов'язаний оплачувати заборгованість попереднього власника, оскільки не брав на себе обов'язку зі сплати боргу, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Позивача надав суду відповідь на відзив  та  заяву про розгляд справи за відсутністю його представника, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Також, як зазначено представником позивача в письмових поясненнях, позивач КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» звертався до суду з заявою про видачу судового наказу від 05.02.2018 року, який в подальшому був скасований та у зв’язку з чим комунальне підприємство звернулося до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з цивільним позовом до ОСОБА_2

Розглянувши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також заяви та пояснення сторін, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 цього ж Кодексу регламентовано, що Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. А статтею 13 цього Кодексу регламентовано диспозитивність цивільного судочинства, а саме, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З наданих суду доказів вбачається наступне:

- згідно позовних вимог, позивач КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за послуги централізованого опалення в розмірі 4183,70грн. та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі 24грн., а також судові витрати, посилаючись на договір купівлі-продажу послуг з централізованого опалення та договір по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення від 11.09.2008 року з ОСОБА_3 (а.с.3);

- згідно довідки КП "ТС Ізмаїлтеплокомуненерго" по абоненту ОР №7622 (ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, угода на над.послуг: 18.08.2016), станом на 30.05.2018р. нараховано 8333,83, сплачено 7082,95 (а.с.6);

- матеріали містять "предупреждение-претензию" на ім'я ОСОБА_1, «Пер.дивізії»,9,кв.20, згідно якого станом на 01.11.2017р. за адресатом є заборгованість за опалення 3311,72грн. за ОВДС 150грн., яка підлягає оплаті до 10.11.2017 (а.с.7), проте суду не надано доказу вручення цієї претензії адресату;

- ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 17.04.2018р. скасовано судовий наказ від 05.02.2018р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" з 01.05.2015р. по 01.01.2017р. в розмірі 3311,72грн. з підстави того, що за відомостями, наданими суду ОСОБА_1 вона придбала квартиру за вказаною адресою лише 21.04.2017р., що підтверджується договором купівлі-продажу, який зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухомість за №812 (а.с.8);

- між позивачем і відповідачем 18.08.2016р. було укладено угоду - договір №7622 на підставі договору купівлі-продажу від 21.04.2016р. про надання та оплату послуг з централізованого опалення квартири №20 у будинку №9 по «пер.дивізії» (населений пункт не вказано, а.с.10);

- договором без номеру від 18.08.2016р. між позивачем і відповідачем підписано угоду про надання послуг за технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та оплату за ці послуги (а.с.11);

- відповідач у відзиві на позов пояснює, що заборгованість за оплату послуг позивача по квартирі за вказаною адресою утворилася ще до придбання квартири відповідачем - за часів перебування квартири у власності колишнього власника - продавця - ОСОБА_4, а заборгованість відповідача за час перебування квартири в її власності - відсутня (а.с.34);

- відповідач на підтвердження права власності надав суду копію договору купівлі-продажу та витяг з держреєстру, які підтверджують час набуття відповідачем права власності на квартиру - 21.04.2016р. (а.с.39-41);

- у відповіді на відзив позивач стверджує, що відповідач зобов'язалася сама, у добровільному порядку, взяла на себе зобов'язання з оплати заборгованості колишніх власників квартири, посилаючись на підтвердження свого твердження на заяву ОСОБА_1 про це, проте, з копії наданої позивачем заяви ОСОБА_1 від 22.08.2016р. вбачається, що вона директора КП "ТСИТКЕ ОСОБА_5 просила не передавати документи до суду, оскільки зобов'язується оплатити за опалення 3936,94грн. протягом двох місяців, проте з заяви не вбачається, що відповідач бере на себе зобов'язання оплатити борги колишніх власників житла (а.с.57-59);

- з розрахунку заборгованості за вищевказаною адресою, яка додана до позову, вбачається, що сама заборгованість утворилася до 01.04.2018р. починаючи з 01.05.2015року, проте вказаний розрахунок містить лише цифри на констатацію фактів, які не підтверджені поясненнями з чого випливають ці цифри (а.с.6);

- з наданого нового розрахунку, доданого до відповіді на відзив, вбачається, що на час набуття відповідачем права власності на вищевказану квартиру, заборгованість за квартирою продовжує рахуватися в розмірі 4245,84грн., і за послуги, отримані відповідачем нараховувалися певні суми (01.10.2016 - 199грн., 01.11.2016р. - 497,22грн., 01.12.2016р. - 617,17грн., за січень - березень 2017-го - 913,08грн., 731,85грн., та 480,48грн., та за період з листопаду 2017-го року по квітень 2018-го - нараховано 441,15грн., 604,97грн., 668,92грн., 702,34грн., 735,50грн., 136,50грн., а всього - 6728,25грн.), проте оплата за послуги за період з надбання відповідачем права власності на квартиру за послуги по цій адресі отримані позивачем в розмірі 6874,04грн., що перевищує вартість отриманих відповідачем послуг від позивача (а.с.60);

- твердження позивача про те, що відповідач намагається необґрунтовано та бездоказово зарахувати (?!) всі кошти, які надходили до КП "ТМ ІТКЕ" в якості оплати за надані послуги по вказаній квартирі як оплата ОСОБА_2 за послуги, отримані нею, хоча позивач отримував ці кошти з інших джерел - в результаті претензійної роботи з колишніми власниками житла, - не підтверджуються належними і достовірними доказами.

Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

       Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

       Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

       За змістом положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

       Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

       Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

       На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про недостатню обґрунтованість та доведеність належними доказами позовних вимог Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго», які підлягають залишенню без задоволення в повному обсязі.

       Керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 354-356 ЦПК України, суд                             

ухвалив: 

         У задоволенні позовних вимог за позовом  Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" до  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.    

       Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки) – повністю або частково, – шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду у письмовій формі з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, – протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного тексту  рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин.

         Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

       В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

       Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua. Відповідно до п.п.15.5п.15ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

       Повний текст судового рішення виготовлений 22.02.2019 року.

Суддя   А.В. Кравцова