Справа №470/333/18

Категорія  26

2/295/923/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

15.02.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира

в складі головуючого судді Ведмідь Н.В.

за участю секретаря судового засідання Бойченко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору. При цьому посилається на те, що відповідно до укладеного договору від 18.05.2013 року відповідачем отримано кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що вказана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжної карткою та Тарифами становить собою укладений договір про надання банківських послуг.

Умови договору відповідач не виконує належним чином, щомісячно кредит не погашає, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 31.03.2018 р. становить 85802,57 грн., з яких: 3970,17 грн. - заборгованість за кредитом, 74578,84 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 2691,53 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 4062,03 грн. штраф (процентна складова).

Позивач просить стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Відповідач відзив не подав, про наявність поважних причин, які перешкоджають його подачі, суд не повідомлено, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судове засідання представник позивача не з’явився, у матеріалах справи міститься заява, у якій він просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з’явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним, причини неявки суду не повідомив, правом подання відзиву не скористався, інших заяв, клопотань, суду не надав.

Частина 1 ст. 280 ЦПК України встановлює, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, оскільки існує сукупність умов, визначених ст. 280 ЦПК України, за яких суд може ухвалити заочне рішення, враховуючи думку представника позивача, який у заяві вказав, що не заперечує проти  ухвалення заочного рішення, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність учасників судового процесу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору від 18.05.2013 року відповідачем отримано кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжної карткою та Тарифами становить собою укладений договір про надання банківських послуг. З Умовами надання банківських послуг та Тарифами банку позичальник ознайомлений (а.с.7).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а відповідач, всупереч договірним зобов'язанням, в установлені терміни не повернув належні грошові суми, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка підтверджується розрахунком (а.с.5-6). Правом спростувати суму заборгованості відповідач не скористався.

Розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем станом на 31.03.2018 р. становить 85802,57 грн., з яких: 3970,17 грн. - заборгованість за кредитом, 74578,84 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 2691,53 грн. заборгованість за комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 4062,03 грн. штраф (процентна складова).

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

За ч. 1 ст. 610 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (стаття 530 ЦПК України).

Статтею 525 ЦК заборонено односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас за положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 № 6-2003цс15, а також у правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 21.01.2018 у справі № 554/2743/14-ц, провадження № 61-583 св 18.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 21.01.2018 зазначено, що правильними є такі складові при стягненні заборгованості: заборгованість за кредитом, заборгованість по процентам за користування кредитом, заборгованість по комісії за користуванням кредитом, пені.

У позовній заяві зазначено, що однією із складових заборгованості є пеня та комісія у сумі 2691,53 грн., однак зі змісту розрахунку заборгованості вбачається, що 2691,53 грн. нараховано комісії, та пеня серед складових заборговасті відсутня, отже у данному випадку подвійна цивільно-правова відповідальність позивачем не застосовувалась.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. Позивачем надано належним чином завірені копії відповідних документів.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання ним зобов'язань та спростування суми заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00 грн.

На підставі ст. ст. 3, 6, 11, 253, 256, 257, 261, 267, 525, 526, 530, 549, 553, 550, 610, 623, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1054, Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 82, 76-82, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 18.05.2013 року у сумі 85802,57 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Богунський районний суд м.Житомира.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", місце знаходження: 01001 м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1, 16.10.1981р.н., місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Повне судове рішення складено 20.02.2019 року.

Суддя                                                                                                           Н.В. Ведмідь