З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

                                           І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И               Справа №2-750/09р.

31 липня 2009 року                                                      Лубенський міськрайонний суд

                                                                                                    Полтавської області

в складі : головуючого – судді Гудкова С.В.

при секретарі – Олійник Л.Б.

з участю позивачки – ОСОБА_1

розглянувши у  відкритому судовому засіданні м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку “Надра”, третя особа філія Відкритого акціонерного товариства Комерційного Банку “Надра” Полтавського регіонального управління відділення № 14 про стягнення коштів по депозитному договору, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з  позовом до ВАТ КБ “Надра” про стягнення коштів по депозитному договору, мотивуючи свій позов тим, що 08.01.2009 року вона уклала з відповідачем договір №742492 про банківський строковий вклад “Мій вибір” в сумі 13 500 гривень строком на 1 місяць по 08.02.2009 року з виплатою 20,1 % річних.

10.02.2009 року вона звернулася до банку із заявою про повернення їй суми депозиту у зв’язку з закінченням терміну дії договору, на що отримала відповідь про неможливість повернення коштів, оскільки ОСОБА_2 банк України ввів мораторій на задоволення вимог клієнтів.

Позивачка вважає таку відмову безпідставною і прохає суд стягнути з Відповідача на її користь 13500 гривень, а також понесені судові витрати  на ІТЗ розгляду справи в сумі 30 гривень.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1   позовні вимоги підтримала повністю, прохає суд їх задовольнити..

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з’явилися без поважних причин, про час, місце розгляду справи були повідомлені завчасно, належним чином, про що в матеріалах справи мається відповідні розписки .

31.07.2009 року суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів .

Суд, заслухавши позивачку, дослідивши обставини справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.01.2009 року  між  позивачкою та відповідачем був  укладений договір строкового банківського вкладу  №742492 (а.с.5) про банківський строковий вклад (депозит),  за яким відповідач прийняв від позивачки ОСОБА_1 грошові кошти  готівкою  у  сумі  13 500 гривень,  строком  на 1 місяць  з 08.01.2009 року по 08.02.2009 рік  з виплатою 20,1 % річних ,  що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.7).

Згідно з п. 1.1 Договору банк приймає грошову суму і зобов’язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному договором.

Відповідно до п. 3.4.5. даного договору банк зобов’язаний повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну договору чи у випадку дострокового його розірвання.

10.02.2009 р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до банку із заявою про повернення їй суми депозиту у зв’язку з закінченням терміну дії договору (а.с. 8), на що отримала відповідь № 113 від 16.03.2009 р. про неможливість повернення коштів, які знаходяться на її депозитному рахунку, посилаючись на Постанову правління ОСОБА_2 банку України № 59 від 10.02.2009 року про введення  мораторію на задоволення вимог клієнтів (а.с. 10).

Крім цього, згідно п.3.4.3 Договору, Банк зобов’язався забезпечити повне збереження та повернення коштів вкладу вкладнику з нарахованими процентами.

Статтею 55 Закону України “Про банки та банківську діяльність” встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Нацбанку України та угодами між клієнтом та банком.

Банк зобов’язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.

Згідно ст.1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу після закінчення терміну, встановленого договором.

Відповідно до статті 526 ЦК  України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Згідно ст.56 Закону України “Про ОСОБА_2 України” ОСОБА_2 України видає нормативно-правової акти з питань , віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади, місцевого самоврядування, банків, підприємства, організацій та установ не залежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти НБУ видаються у формі постанов Правління НБУ, а також інструкцій, положень, правил, що затверджується постановами правління НБУ.

Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони, згідно із законом пом’якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти НБУ підлягають обов’язковій державній реєстрації в Мінюсті і набирають чинності відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що постанова правління Нацбанку України № 59 від 10.02.2009 року взагалі не зареєстрована в Мінюсті.

Цивільний Кодекс України після Конституції України є другим по юридичній силі актом, який стосується спірних відносин відповідно до ч.2 ст.4 ЦК України, основним актом цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що вищевказана постанова правління Нацбанку від 10.02.2009 року суперечить вимогам Цивільного Кодексу України.

Аналізуючи вищезазначені норми, а також те, що на даний час дія Договору № 742492 про банківський строковий вклад, який був укладений між позивачкою та відповідачем 08.01.2009 року, строком на 1 місяць,  закінчилась, суд вважає, що відповідач повинен сплатити позивачці суму заборгованості по договору банківського вкладу в розмірі 13 500 гривень.

Крім цього, позивачкою ОСОБА_1 при подачі до суду матеріалів позовної заяви та розгляду справи у суді понесені судові витрати, а саме : 30 гривень на ІТЗ розгляду справи, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 2), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року, ст. 88 ЦПК України.

Також підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 135 гривень.

На підставі ст.ст. 4, 526, 610, 625, 1060 ЦК України, ст.56 Закону України “Про ОСОБА_2 України”, ст. 55, 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність” керуючись ст.ст.10, 15, 60, 88, 212, 213, 214 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку “Надра” про стягнення коштів – задовольнити  .

    Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку “Надра” на користь ОСОБА_1 кошти депозитного вкладу в сумі 13 500 гривень, 30 гривень витрат на ІТЗ розгляду справи, а всього стягнути на користь ОСОБА_1 13 530 гривень 00 копійок .

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку “Надра” на користь держави судовий збір 135 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий                                 Гудков С.В.